Ухвала

від 01.06.2016 по справі 815/6776/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6776/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТМІКС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшла адміністративна позовна заява (з урахуванням уточнень) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТМІКС», в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2015 року №0001932201, складене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТМІКС»; скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2015 року № НОМЕР_1, складене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТМІКС».

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ЛАЙТМІКС» вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність в діях позивача порушень п. 198.6 ст.198 ПК України, посилаючись на наступне. Так, податковим органом було проведено перевірку, якою було встановлено, що фінансово-господарські операції позивача з його контрагентом (ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ») у лютому 2015 року мають ознаки безтоварності, оскільки під час проведення перевірки позивачем не були надані первинні документи для визначення достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з означеним контрагентом.

Однак позивач вважає такі посилання перевіряючих не обґрунтованими, так як ТОВ «ЛАЙТМІКС» має усі необхідні документи, що підтверджують право на правильність формування податкового кредиту по взаємовідносинами з постачальниками, зокрема із ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ». Податковим органом не заперечувався факт того, що ТОВ «Дари Земель» було виписано на користь ТОВ «ЛАЙТМІКС» податкові накладні. Однак, в акті перевірки відсутні доводи, які підтверджують те, що наведені в податковій накладній відомості не відповідають дійсності та у ТОВ «ЛАЙТМІКС» не було підстав для віднесення відповідної суми до податкового кредиту.

На думку позивача, висновки податкового органу стосовно безтоварності господарських операцій не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, сформовані на підставі висновків акту перевірки, є протиправними.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ «Лайтмікс» податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.07.2015 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лайтмікс» в порушення п.198.6 ст.198 ПКУ завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації за липень 2015 року на 66 435,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на 158 098,00 грн., в т.ч.: в червні 2015 року на 48 768,00 грн., в липні 2015 року на суму 109 330,00 грн.

За результатами перевірки був складений акт ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2015 року №0001932201, №0001922201.

Відповідач зазначає, що відповідно до інформаційної системи «Податковий Блок» встановлено, що ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» код ЄДРПОУ 39270372 в лютому 2015 року виписало для ТОВ «ЛАЙТМІКС» податкові накладні на придбання 149т. цукру, при цьому на запит податкового органу стосовно надання первинних документів для визначення достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ», позивачем такі документи в ході перевірки не були надані, що в свою чергу слугувало підставою для висновків про порушення з боку позивача п.198.6 ст.198 ПКУ.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до дати встановленої судом у зв'язку з неможливістю станом на 17.03.2016 року надати витребувані судом докази.

Представник позивача в судове засідання 17.03.2016 року не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якому також просив суд відмовити в задоволенні клопотання податкового органу про зупинення провадження у справі, оскільки, на думку представника позивача, у відповідача було достатньо часу для надання всіх документів в підтвердження своєї позиції. В судовому засіданні 16.12.2015 року представник надав пояснення, підтримавши позовні вимоги.

В судовому засіданні 17.03.2016 року судом відхилено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з його необґрунтованістю та ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України. При цьому, судом враховано, що витребувані документи стосуються підстав, з яких ДПІ зроблені спірні висновки в ОСОБА_1 перевірки, та ще ухвалою суду від 30.11.2015 року відповідач зобов'язувався надати усі матеріали, що слугували підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Обов'язок ДПІ надати усі наявні докази випливає безпосередньо з положень ч.4 ст.71 КАС України; вимоги ч.3 ст.71 КАС України щодо витребування доказів виконані судом шляхом направлення відповідачу листа на виконання ухвали суду, занесеної до журналу судового засідання від 24.02.2016 року (а.с.150-152,157). Перебування на лікарняному перевіряючого ОСОБА_2 за таких обставин не є поважною причиною неподання витребуваних судом доказів відповідачем.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2015 року №0001932201 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТМІКС» 3 557, 20 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень, 20 коп.) судового збору.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що на підставі направлень від 04.09.2015 №286 та №287 фахівцями ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, згідно ст. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового Кодексу України та відповідно наказу виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.09.2015 за №390-п проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЛАЙТМІКС», код ЄДРПОУ 39197240 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.07.2015.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 23.09.15 №2333/22-01/39197240 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЛАЙТМІКС», код ЄДРПОУ 39197240 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.07.2015».

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ «ЛАЙТМІКС» завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації за липень 2015року на 66435,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на 158098,00 грн., в т.ч.: в червні 2015р. на 48768,00 грн., в липні 2015року на суму 109330,00 грн.

На підставі акту перевірки від 23.09.15 №2333/22-01/39197240 ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2015 року №0001932201, №0001922201.

Посилаючись на протиправність зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з позовом. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова колегія погоджується з правовою позицією позивача та суду першої інстанції виходячи з наступного.

Підставою для висновку про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у декларації за липні 2015 року на 66435,00 гривень, та заниження суми податку на додану вартість за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 158098,00 грн., в т. ч.: в червні 2015 року на 48768,00 грн., в липні 2015 року на суму 109330,00 грн., слугувало наступне.

Згідно акту перевірки перевіряючими було встановлено, що ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» код ЄДРПОУ 39270372 в лютому 2015р. виписало для ТОВ «ЛАЙТМІКС» податкові накладні на придбання 149т. цукру. Суми податку на додану вартість за означеними податковими накладними включено до податкового кредиту лютого 2015р., відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за лютий 2015р.

При цьому податковий орган в акті перевірки зазначає, що в порушення п.85.2 ст.85 ПКУ, на запит ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо надання до перевірки первинних документів (оригінали видаткових накладних, договору, банківських виписок, товарно-транспортних накладних) для визначення достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ», керівником ТОВ «ЛАЙТМІКС» документи в ході перевірки не були надані.

З цих підстав зроблено висновок про порушення ТОВ «ЛАЙТМІКС» п.198.6, ст.198 ПКУ, а саме завищення позивачем податкового кредиту в лютому 2015 року на суму ПДВ в розмірі 224533,33 грн.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «ЛАЙТМІКС» задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 1977345,00 грн., у т.ч. за січень 2015 року у сумі 164408,00 грн., у т.ч. за лютий 2015 року у сумі 1712937,00 грн., у зв'язку із придбанням т.м.ц у вітчизняних постачальників для подальшої реалізації, імпортом товарів та - залишком т.м.ц. на складі.

Отже, перевіркою встановлено, що внаслідок порушення п.198.6, ст.198 ПКУ, ТОВ «ЛАЙТМІКС» завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ряд. 24 декларації за липень 2015року на 66435,00грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на 158098,00 грн., в т.ч.: в червні 2015р. на 48768,00грн., в липні 2015року на суму 109330, 00 грн.

Однак, на думку судів, такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду наступне.

Вимогами пункту 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Статтею 200 ПК України встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до вимог пунктів 200.1-200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно: до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодів постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що між ТОВ «Лайтмікс» та ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» був укладений договір купівлі-продажу №10/02/2015-ДЗ-ЛМ від 10.02.2015 року, відповідно до умов якого ТОВ «Лайтмікс» - Покупець, ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» - Продавець. Відповідно до п. 1.1 договору, Продавець зобов'язується продати Цукор білий (далі - «Товар»), по якості, кількості і на умовах, погоджених з Покупцем, а Покупець купити та сплатити на умовах Договору. Відповідно до п. 2.1, 2.2, загальна кількість Товару, що поставляється за даним Договором, становить 149,00 тон ± 5%. Якість Товару, що поставляється за даним Договором задовольняє вимоги Покупця.

Відповідно до п. 3 Договору визначено, що ціна Товару становить від 7500 до 7600 грн. без ПДВ за 1 тону Товару та остаточно зазначається у встановленому Продавцем рахунку. Стоки сплати - на протязі 3-х банківських днів з дати отримання рахунку-фактури. Партія Товару супроводжується наступною документацією: - рахунок із зазначеною вартістю ціни одиниці Товару і виділенням окремим рядком, суми ПДВ, кількість та загальна вартість Товару в даній партії, податкова накладна, видаткова накладна. Кількість товару визначається згідно накладних.

Відповідно до п. 4 договору визначені умови поставки відповідно до яких, Продавець зобов'язується здійснити поставку Товару до 20.02.2015 року. Продавець має право достроково поставити увесь Товар. Навантаження Товару здійснюється за рахунок та силами Продавця.

Судами встановлено, що на виконання умов договору від 10.02.2015 року ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» на адресу позивача виписало податкові накладні: від 10.02.2015 р. на суму 684 000 грн. на продаж 76 т. цукру білого кристалічного в мішкотарі, від 11.02.2015 р на суму 99 000 грн. на продаж 11 т. цукру білого кристалічного в мішкотарі, від 17.02.2015 р. на суму 564200 грн. на продаж 62 т. цукру білого кристалічного в мішкотарі.

Передача товару відбулась за видатковими накладними №4 від 11.02.2015р., №6 від 17.02.2015р., №3 від 10.02.2015р., за якими за договором №10/02/2015-Д3-ЛМ від 10.02.2015р. позивач отримав цукор білий в мішкотарі на загальну суму 1266200грн.

Також на підтвердження виконання умов договору позивачем були надані товарно - транспортні накладні, що підтверджують поставку товару: від 10.02.2015 р. № 1, 2, 3, 4 , які підтверджують поставку 76 т . цукру; від 11.02.2015 р. № 1, яка підтверджує поставку 11 т. цукру; від 17.02.2015 р. № 1, 2, 3, які підтверджують поставку 62 т. цукру та видаткові накладні від 10 лютого2015 р. №3 на суму 684 000 грн. за договором купівлі-продажу від 10.02.2015 р., від 11 лютого 2015 р. № 4 на суму 99 000 грн. за договором купівлі - продажу від 10.02.2015 р., від 17.02.2015 р. № 6 на суму 564200 грн. за договором купівлі - продажу від 10.02.2015 р.

Крім того, наданий договір суборенди №Ю05-14/СО, згідно п. 1.1. якого ТОВ «РА ЛОДЖИСТИК» передає у тимчасове володіння та користування ТОВ «ЛАЙТМІКС» частину нежилого приміщення секція № 3 сухого складу виробничо-складського комплексу, яке розташоване за адресою: м. Іллічівськ, с. Б. Балка, вул. Приморська, 3. Площа приміщення складає 230 кв.м.

Відповідно до рахунків на оплату за договором купівлі - продажу від 10.02.2015 року: №1 від 11.02.2015 року на суму 783 000 грн., № 5 від 17.02.2015 року на суму 564 200 грн. та виписки по рахунку ТОВ «ЛАЙТМІКС» АТ «УКРСИББАНК» з 11.02.2015 р. - 17.02.2015 р., вбачається, що ТОВ «ЛАЙТМІКС» було перераховано на користь ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» загальну суму у розмірі 1266200 грн.

ТОВ «Лайтмікс» сформувало податковий кредит на підставі вказаних податкових накладних ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» на загальну суму 224533,33грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності з п.п. 5.2. п. 5 ч. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, вказано, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентом та спростовано висновки акту перевірки щодо безпідставного формування податкового кредиту у зв'язку із ненаданням первинних документів на запит ДПІ.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем товару (цукру), а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарської операції позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (копії договору, податкових накладних, тощо) лютого 2015р.

Включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентом згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки. Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі. Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.44.1, 44.6 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в акті перевірки податковий орган посилається на запит про витребування у позивача первинних документів. Судом першої інстанції протокольною ухвалою від 24.02.2015 року зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надати до суду докази направлення та вручення позивачеві запиту на документи по взаємовідносинам з ТОВ «Дари земель» в ході проведення перевірки, а також копії податкових декларацій в яких відображаються спірні показники сум ПДВ та від'ємного значення, однак відповідачем вимоги ухвали суду виконано не було, витребуваних документів надано не було.

Суди наголошують, що ухвалою суду від 30.11.2015 року було зобов'язано відповідача подати до суду всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, однак податковий орган на виконання означеної ухвали надав до суду письмові заперечення та на підтвердження своєї правової позиції копії наказів про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 04.09.2015 року та про продовження строків проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 14.09.2015 року. Разом з чим, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ обґрунтувала свої висновки без дослідження змісту та форми первинних документів, вважаючи їх відсутніми у позивача. Разом з чим, наявність у позивача первинних документаців (договору, податкових накладних, рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) підтверджується матеріалами справи, а витребування означених документів податковим органом в ході перевірки та їх ненадання позивачем податковому органу не доведена під час розгляду справи, а отже висновки ДПІ в ході перевірки є безпідставними.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість посилань податкового органу в акті перевірки на ненадання первинних документів по господарським відносинам з ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» як на підставу висновків про непідтвердженість сум податкового кредиту, включених до Декларації з ПДВ лютого 2015р. (Додаток 5), по господарським відносинам ТОВ «Лайтмікс» з цим контрагентом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було сформовано показник рядку 24 Декларацій з ПДВ, за рахунок податкових накладних отриманих від ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ».

Судами досліджені всі первинні документи, які підтверджують виконання ТОВ «Лайтмікс» та ТОВ «ДАРИ ЗЕМЕЛЬ» умов договору купівлі-продажу від 10.02.2015 року, а отже, позивачем доведена протиправність та необґрунтованість висновків акту перевірки, натомість відповідачем не доведено, що висновки ОСОБА_1 перевірки мають законне підґрунтя.

Таким чином, ТОВ «Лайтмікс» у відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПКУ правомірно віднесло у лютому місяці 2015 року до складу податкового кредиту суму ПДВ - 224533,33 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №000192201, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 66435грн. (липень 2015р.), то ОСОБА_1 перевірки від 23.09.2015р. не містить конкретного обґрунтовування відповідного висновку, що унеможливлює визнання судами рішення податкового органу законним та обґрунтованим.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки, суд першої інстанції вірно вбачає протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування та задоволення позову ТОВ «Лайтмікс» у повному обсязі.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 3704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 80 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 02.06.2016 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян