Ухвала

від 01.06.2016 по справі 922/3057/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 червня 2016 року Справа № 922/3057/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргуСлобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі Господарського суду№ 922/3057/15 Харківської області за заявоюСлобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства фірми "Деріс" про визнання банкрутом В С Т А Н О В И В :

подана Слобожанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області (далі - скаржником) касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі №922/3057/15 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються , зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" №928-VIІІ від 25.12.2015 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становив 1 378 грн.

Отже, за подання скаржником у квітні 2016 року касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 05.10.2015 року про повернення апеляційної скарги органу державної фіскальної служби на ухвалу місцевого господарського суду від 08.09.2015 у даній справі підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 378 грн. , що узгоджується з роз'ясненнями згідно з абзацом 3 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони , суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги №1871/10/20-11-10-17 від 27.04.2016 року, скаржником не додано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції від 05.10.2015 року у встановлених порядку та розмірі, при цьому, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що кошторисом скаржника на 2016 рік не передбачено видатків на оплату судового збору, пільг щодо сплати якого було позбавлено органи державної фіскальної служби у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 05.10.2015 року у даній справі, колегія суддів касаційного суду не знаходить правових підстав для задоволення клопотання податкової інспекції про звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначення скаржником про відсутність в його кошторисі на поточний бюджетний рік статті видатків "на оплату судового збору" не є безумовною підставою для звільнення органу державної фіскальної служби від сплати судового збору за звернення до суду касаційної інстанції після набрання чинності 01.09.2015 року змінами до Закону України "Про судовий збір", внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року. При цьому, інших доказів на підтвердження складного фінансового становища станом на момент подання касаційної скарги скаржником не наведено.

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду відмовляє Слобожанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі №922/3057/15.

За таких обставин, касаційна скарга органу державної фіскальної служби не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 111 3 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Слобожанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі №922/3057/15.

2. Касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі №922/3057/15 повернути скаржнику.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко