Рішення

від 02.06.2016 по справі 904/1765/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.16р. Справа № 904/1765/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 918,56грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії СО 143142 від 06.08.1990р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 17.03.2015р.;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп" про стягнення 52 495,13 грн., з яких: 44 992,00 грн. - основний борг, 5 575,64 грн. - пеня, 380,30 грн. - 3% річних, 1 617,19 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг № 15/09 від 15.09.2014р., в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 18.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.04.2016р.

11.04.2016р. позивач подав до суду клопотання, в якому просив повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 6 496,35 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2016р. повернуто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із державного бюджету України судовий збір розмірі 6 496,35 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 1 від 22.02.2016р.

11.04.2016р. розгляд справи відкладено на 25.04.2016 р.

25.04.2016р. відповідач подав до суду відзив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

25.04.2016р. розгляд справи відкладено на 16.05.2016р.

16.05.2015р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив, для підтвердження факту не підписання з боку відповідача наданих позивачем актів виконаних робіт призначити почеркознавчу експертизу. Проведення почеркознавчої експертизи доручити Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз. Витрати на її проведення покласти на позивача. На вирішення експерта поставити наступне питання: чи виконано підписи на актах виконаних робіт № 2 від 16.09.2014р., №3 від 19.09.2014р., № 4 від 16.10.2014р., № 5 від 23.10.2014р., № 6 від 30.10.2014р., № 7 від 09.11.2014р., № 8 від 16.11.2014р., № 9 від 23.11.2014р., № 10 від 30.11.2014р., № 11 від 07.12.2014р., № 12 від 14.12.2014р., № 15 від 18.01.2015р., № 16 від 25.01.2015р., № 17 від 01.02.2015р. особисто ОСОБА_3, чи іншою особою?

16.05.2016р. позивач подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 16.05.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 02.06.2016р. включно.

16.05.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2016р.

23.05.2016р. позивач подав заяву про збільшеня позовних вимог, просив стягнути з відповідача 58 918,56грн., з яких: 44 992,00 грн. - основний борг, 9775,73 грн. - пеня, 671,99 грн. - 3% річних, 3548,84грн. - інфляційні втрати.

26.05.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.06.2016р.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп" було укладено договір про надання транспортних послуг № 15/09 (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовникові транспортні послуги, пов'язані з обслуговуванням вантажів замовника, а замовник зобов'язується надавати замовлення на виконання послуг, відповідно до умов дійсного договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги (п. 1.1. договору).

На підтвердження надання виконавцем послуг за цим договором, складаються відповідні акти виконаних робіт (п. 1.2. договору).

Підставою для надання транспортних послуг є замовлення, надане замовником по телефону або факсу, та узгоджене сторонами по вартості його виконання. Узгоджена вартість виконання транспортних послуг відображується в рахунках фактурах та актах виконаних робіт по кожному випадку окремо (п. 2.1. договору).

Для отримання передбачених дійсним договором послуг замовник зобов'язаний: забезпечити завантаження\розвантаження транспортного засобу та оформлення необхідних документів протягом 1,5 години з моменту його подачі під завантаження\розвантаження; своєчасно оплачувати послуги виконавця (п. п. 3.1.5., 3.1.6. договору).

Виконавець зобов'язаний: у відповідності до наданого замовником замовлення забезпечити доставку вантажу згідно з розкладом; забезпечити збереження вантажу у процесі доставки (п. 4.1.1. та 4.1.2. договору).

Вартість виконання послуг узгоджується між сторонами при подачі замовлення і підтвердженні про наміри його виконання по кожному випадку окремо (п. 5.1. договору).

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 5.2. договору).

Термін сплати: протягом п'яти банківських днів з моменту оформлення відповідного рахунка-фактури й акта виконаних робіт (п. 5.3. договору).

Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписати його або надати виконавцеві вмотивовані зауваження в письмовому вигляді (п. 5.4. договору).

При відсутності таких зауважень в п'ятиденний строк з моменту отримання, акт вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов дійсного договору (п. 5.5. договору).

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору (надалі іменується "порушення договору"), сторони несуть відповідальність, зазначену цим договором (п. 6.1. договору).

Дійсний договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін і діє протягом трьох років (п. 10.1. договору).

Позивач зазначає, що він свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу послуги з обслуговування вантажу на загальну суму 179 988,00 грн., про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг):

- № 1 від 15.09.2014р. на суму 13 992,00 грн. з ПДВ (а.с. 31);

- № 2 від 16.09.2014р. на суму 15 370,00 грн. з ПДВ (а.с. 32);

- № 3 від 19.09.2014р. на суму 5 194,00 грн. з ПДВ (а.с. 33);

- № 4 від 16.10.2014р. на суму 12 296,00 грн. з ПДВ (а.с. 34);

- № 5 від 23.10.2014р. на суму 14 416,00 грн. з ПДВ (а.с. 35);

- № 6 від 30.10.2014р. на суму 12 614,00 грн. з ПДВ (а.с. 36);

- № 7 від 09.11.2014р. на суму 9 434,00 грн. з ПДВ (а.с. 37);

- № 8 від 16.11.2014р. на суму 12 826,00 грн. з ПДВ (а.с. 38);

- № 9 від 23.11.2014р. на суму 9 752,00 грн. з ПДВ (а.с. 39);

- № 10 від 30.11.2014р. на суму 12 190,00 грн. з ПДВ (а.с. 40);

- № 11 від 07.12.2014р. на суму 8 480,00 грн. з ПДВ (а.с. 41);

- № 12 від 14.12.2014р. на суму 10 918,00 грн. з ПДВ (а.с. 42);

- № 13 від 21.12.2014р. на суму 10 176,00 грн. з ПДВ (а.с. 43);

- № 14 від 28.12.2014р. на суму 7 208,00 грн. з ПДВ (а.с. 44);

- № 15 від 18.01.2015р. на суму 8 374,00 грн. з ПДВ (а.с. 45);

- № 16 від 25.01.2015р. на суму 9 328,00 грн. з ПДВ (а.с. 46);

- № 17 від 01.02.2015р. на суму 7 420,00 грн. з ПДВ (а.с. 47).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору частково сплатив позивачу за надані транспортні послуги у розмірі за 135 066,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» № 01-134/1307-10 від 11.08.2015р. про надходження грошових коштів на рахунок позивача за період з 01.09.2014р. по 30.06.2015р. (а.с. 48). Таким чином у відповідача виникла заборгованість у розмірі 44 922,00 грн.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати 44 922,00 грн. відповідач не наддав.

У відзиві відповідач зазначає наступне. В кожній заявці, на яку посилається позивач та які ніби-то надав відповідач, міститься посилання зовсім на інший на договір, який не є предметом даного спору, а саме: у заявці вказується додаток до договору №45/тр від 30.12.2013р., тоді як предметом даного спору є договір № 15/09 від 15.09.2014р. Крім того, на заявках на місці підпису з боку відповідача не можливо ідентифікувати особу, яка підписала вказану заяву, до того ж на кожній заявці різні підписи. Відповідно до п. 5.3 договору визначено термін сплати: протягом 5 банківських днів з моменту оформлення відповідного рахунка-фактури й акту виконаних робіт. Отже, згідно договору момент оплати у відповідача виникає у випадку дотримання в сукупності 2-х умов: оформлення рахунка-фактури та оформлення акту виконаних робіт. Із вказаного можна зробити висновок, що у разі недотримання однієї із зазначених вище умов - момент оплати по договору не настає. Позивач в позові посилається лише на акти виконаних робіт, при цьому нічого не вказує про рахунки-фактури. Відповідно до п.2.1 договору передбачено, що узгоджена вартість виконання транспортних послуг відображується в рахунках-фактурах та актах виконаних робіт по кожному випадку окремо. Отже, окремо по кожному випадку надання послуг складається рахунок-фактура та акт виконаних робіт. п.5.6. договору визначено періодичність виставлення рахунків: за домовленістю сторін, але не рідше 1 разу на місяць. Отже, зі змісту даного пункту договору випливає, що в 1 місяць повинен складатися хоча б 1 рахунок-фактура. Додатково зазначив, що відповідач не отримував жодного рахунку-фактури.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

П. 2.1. договору передбачено, що підставою для надання транспортних послуг є замовлення, надане замовником по телефону або факсу, та узгоджене сторонами по вартості його виконання. Узгоджена вартість виконання транспортних послуг відображується в рахунках фактурах та актах виконаних робіт по кожному випадку окремо. На підтвердження надання виконавцем послуг за цим договором, складаються відповідні акти виконаних робіт (п. 1.2. договору).

Оскільки підставою для надання транспортних послуг є узгоджене сторонами замовлення, то підписання акту приймання-передачі виконаних робіт свідчить про надання відповідачем відповідних замовлень. Крім того, суд звертає увагу, що умовами договору передбачено можливість надання замовлення і по телефону. Крім того, заявка не є документом, що підтверджує факт надання послуг, тому відсутність в матеріалах справи належним чином оформлених заявок не перешкоджає розгляду справи по суті.

За умовами договору термін сплати: протягом п'яти банківських днів з моменту оформлення відповідного рахунка-фактури й акта виконаних робіт.

Позивач подав до суду виставлені відповідачу рахунки, однак не надав жодних доказів отримання вищевказаних рахунків відповідачем.

В силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підписаний сторонами акт приймання-передачі є первинним обліковим документом, що фіксує та підтверджує факт здійснення господарської операції, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги. Водночас, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України , а отже підписання сторонами акту на узгоджену суму, свідчить про виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг відповідно до умов договору.

Також у відзиві відповідач зазначає, що акти, на які посилається позивач у позові не підписані зі сторони відповідача або містять підпис невідомої особи, ПІБ та посада якої не зазначено. Зі змісту актів прийому - передачі вбачається, що на них стоїть додаткова печатка підприємства з текстом «Для документів». Відповідно до внутрішнього наказу відповідача № 3 від 02.10.2014р. передбачено заходи щодо контролю доступу до печаток підприємства. Так, згідно до п. 1, п. 3 наказу встановлено, що відповідальною особою за використання Основної печатки є ОСОБА_3, Основна печатка ставиться тільки для скріплення підпису директора на документах, на яких фіксується факт чи заявка на витрату коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями (прийом-передача і таке інше). Додаткова печатка підприємства з текстом «Для документів» ставиться лише на копіях документів. П.5 наказу заборонено використання відбитку додаткової печатки підприємства з текстом «Для документів» на документах, які фіксують факт чи заявка на витрату коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями (прийом-передача і таке інше). В даному випадку акт прийому-передачі містить фінансове навантаження, в ньому фіксується факт чи заявка на витрату коштів. Таким чином, на акті прийому-передачі, як на документі, який несе фінансове навантаження повинен ставитися підпис директора, а на його підписі - Основна печатка. Однак, на актах, наданих позивачем проставлена печатка з надписом «Для документів», яка не повинна ставитися на таких документах, та міститься підпис невідомої особи, що ставить під сумнів дійсність та істинність цих актів прийому-передачі взагалі.

Наказ, на який посилається відповідач, є його внутрішнім документом, який не є загальнодоступним. У договорі відсутні будь-які посилання на цей наказ. Також договором не передбачено жодних умов стосовно того, якою печаткою повинні бути скріплені акти та ким вони повинні підписуватись.

16.05.2016р. відповідач подав до суду заяву, до якої долучив копію наказу ТОВ "Укр-Агро-Інвест-Груп" № 3 від 02.10.2014р. (а.с. 86), з якого вбачається, що він виданий 02.10.2014р., в той час коли спірний договір про надання транспортних послуг № 15/09 було укладено 15.09.2014р., тобто на момент підписання сторонами вищевказаного договору та актів прийому-передачі виконаних робіт №1, 2 та 3, наказу, на який посилається відповідач, не існувало. Доказів укладання додаткових угод до договору, які б вносили відповідні зміни, до суду не надано. Відсутні в матеріалах справи також і будь-які докази направлення позивачу для ознайомлення наказу відповідача №3 від 02.10.2014р., або інші докази, які б свідчили про обізнаність позивача із змістом вищевказаного наказу. З вищенаведеного вбачається, що позивач не міг довідатися про внутрішньо-організаційні правила відповідача стосовно використання печаток та порядку підписання документів, які несуть фінансове навантаження, а отже не міг вимагати від відповідача належного виконання своїх зобов'язань відповідно до вимог встановлених наказом № 3 від 02.10.2014р.

Відповідно до п. 3.2.6. Інструкції «Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів» (затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999р. № 17) (далі - Інструкція) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки. Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим - у відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них - виготовлення додаткових печаток з цифрами "1", "2" і т. д., а також простих круглих печаток та різних штампів для: секретаріатів; секретних відділів (спецчастини); канцелярії (загального відділу); управлінь справами; адміністративно-господарських управлінь (відділів); управлінь (відділів) кадрів; а також інших, які передбачені статутом, положенням або наказом по цих підприємствах. Управління справами і канцелярії, секретаріати мають право замовляти круглу печатку для пакетів.

Відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. (п.3.4.1. Інструкції).

Тобто відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладена на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп".

Відповідач не заперечує того факту, що на актах прийому-передачі міститься його печатка. Доказів втрати, знищення або інших способів вибуття із його володіння печатки «Для документів» до суду не надано.

Таким чином наявність відтиску печатки на актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) свідчить про прийняття наданих послуг відповідачем.

Акт №1 від 15.09.2014р. не містить підпису відповідача, однак за надані транспортні послуги відповідачем було здійснено оплату у розмірі 5000,00грн., що останнім не заперечується. У письмових пояснення відповідач зазначив, що визнав роботи по актах №№ 1,2,4,5,9,10.

Також відсутні підписи відповідача на актах №13 від 21.12.2014р. та №14 від 28.12.2014р. (а.с.43,44).

Відповідно до п.5.4., 5.5. договору замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписати його або надати виконавцеві вмотивовані зауваження в письмовому вигляді; при відсутності таких зауважень в п'ятиденний строк з моменту отримання, акт вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов дійсного договору.

На вищенаведених актах наявний відбиток печатки відповідача, що останнім не заперечується. З урахуванням умов договору, враховуючи, що відповідачем не подано доказів надання зауважень на акти - акти №13 та №14 вважаються погодженими, а послуги прийнятими.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 44 922,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

23.05.2016р. позивач подав заяву про збільшеня позовних вимог, просив стягнути з відповідача 9775,73 грн. - пеня, 671,99 грн. - 3% річних, 3548,84грн. - інфляційні втрати (за період з 01.11.2015р. по 30.04.2016р.).

За несвоєчасну сплату наданих послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу (п. 6.4. договору).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що він виконаний не вірно.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» ).

Згідно з п. 5.3. договору термін сплати: протягом п'яти банківських днів з моменту оформлення відповідного рахунка-фактури й акта виконаних робіт.

Якщо взяти до уваги останній акт прийому-передачі виконаних робіт, а саме - № 17 від 01.02.2015р. на суму 7 420,00 грн., то з аналізу вищевказаного вбачається, що останній день сплати за виконані роботи за цим актом припадає на 06.02.2015р.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Таким чином, перший день прострочення починається з наступного дня після граничної дати оплати за виконані роботи за вищевказаним актом, тобто з 07.02.2015р.

Як зазначено вище, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. ст. 254 Цивільного кодексу України).

Отже, за вказаним актом пеня повинна нараховуватися за період з 07.02.2015р. по 07.08.2015р.

Позивач розраховує пеню за період з 01.11.2015р., тобто поза межами граничного строку нарахування пені, встановленим діючим законодавством, навіть за останнім актом прийому-передачі виконаних робіт, хоча розмір заборгованості, на яку позивач нараховує пеню, охоплює також грошові кошти, що не були сплачені відповідачем за іншими актами прийому-передачі виконаних робіт, що передують взятому до уваги акту від 01.02.2015р. на суму 7 420,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 01.11.2015р. по 30.04.2016р. у розмірі 9775,73грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивачем здійснено вірно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 142,83грн., з яких: 44 922,00 грн. - основний борг, 671,99грн. - 3% річних, 3548,84грн. - інфляційні втрати.

16.05.2015р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив для підтвердження факту не підписання з боку відповідача наданих позивачем актів виконаних робіт призначити почеркознавчу експертизу. Проведення почеркознавчої експертизи доручити Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз. Витрати на її проведення покласти на позивача. На вирішення експерта поставити наступне питання: чи виконано підписи на актах виконаних робіт № 2 від 16.09.2014р., №3 від 19.09.2014р., № 4 від 16.10.2014р., № 5 від 23.10.2014р., № 6 від 30.10.2014р., № 7 від 09.11.2014р., № 8 від 16.11.2014р., № 9 від 23.11.2014р., № 10 від 30.11.2014р., № 11 від 07.12.2014р., № 12 від 14.12.2014р., № 15 від 18.01.2015р., № 16 від 25.01.2015р., № 17 від 01.02.2015р. особисто ОСОБА_3, чи іншою особою?

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України). Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Договором не передбачено, що підписувати акти виконаних робіт повинен лише особисто ОСОБА_3. Доказів повідомлення позивача про наявність та зміст наказу відповідача про те, що відповідальною особою за використання основної печатки є ОСОБА_3, а основна печатка ставиться тільки для скріплення підпису директора на документах на яких фіксується факт чи заявка на витрату коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями - відповідач до суду не надав. Як встановлено вище, наявність відтиску печатки на актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) свідчить про прийняття наданих послуг відповідачем. Тому, наразі, відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Позовна заява надіслана позивачем до суду 14.03.2016р., про що свідчить відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку в правому верхньому куті поштового конверту (а.с. 63). За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становить 1 378 грн. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 7 874,35 грн. згідно з платіжним дорученням № 1 від 22.02.2016р., замість 1378,00 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 6496,35 грн. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. 11.04.2016р. позивач подав до суду клопотання, в якому просив повернути зайві кошти сплачені за судовий збір в розмірі 6 496,35 грн. Ухвалою суду від 01.06.2016р. повернуто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із державного бюджету України судовий збір розмірі 6469,35,00 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 1 від 22.02.2016р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 228,61грн. (16,59%), на відповідача - 1149,39грн. (83,41%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 41, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 3, ідентифікаційний код 39379010) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 11Б, к. 124, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 49 142,83грн ., з яких: 44 922,00 грн. - основний борг, 671,99грн. - 3% річних, 3548,84грн. - інфляційні втрати., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 3, ідентифікаційний код 39379010) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 11Б, к. 124, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1149,39грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2016

Суддя ОСОБА_4