Рішення

від 30.05.2016 по справі 908/907/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/32/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016 Справа № 908/907/16

за позовом: Приватного акціонерного товариства В«ДонецькстальВ» - металургійний заводВ» (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Ткаченка, 122; адреса для листування Філія В«ЗФ Свято-ВарваринськаВ» (для ПрАТ В«ДМЗВ» ): 85333, Донецька обл., Красноармійський р-н, с.Сергіївка, пер. Верхній, 44)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ПлюсВ» (71160, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко, вул. Кошевого, буд. 9 )

про стягнення 15 617,28 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство В«ДонецькстальВ» - металургійний заводВ» з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ПлюсВ» суми попередньої оплати за договором поставки № НОМЕР_1 від 13.12.2013 р. в розмірі 15 617,28 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається приписи ст.ст. 526, 536, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 231 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у сумі 15617,28 грн., проте, продукція до цього часу не поставлена, направлена на адресу відповідача претензія залишилася без відповіді та задоволення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 р. порушено провадження у справі № 908/907/16, присвоєно справі номер провадження № 30/32/16, розгляд якої призначено на 11.05.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

У зв'язку з нез'явленням представників сторін розгляд справи відкладався до 30.05.2016 р.

Представник позивача в судове засідання призначене на 30.05.2016 р. не з'явився, супровідним листом від 19.05.2016 р. надав витребувані судом документи та зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 06.04.2016 р. та від 11.05.2016 р.., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали суду направлено судом на адресу відповідача: 71160, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко, вул. Кошевого, буд. 9, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 06.04.2016 р., наявний в матеріалах справи).

12.04.2016 р. на адресу Господарського суду Запорізької області повернувся конверт та поштове повідомлення про направлення ухвали суду про порушення провадження від 06.04.2016 р. на адресу відповідача (71160, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко, вул. Кошевого, буд. 9), з позначкою пошти В«за зазначено адресою не проживаєВ» . 19.04.2016р. судом перенаправлено конверт з ухвалою суду від 06.04.2016 р. на адресу засновника ОСОБА_2 (71160, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко, вул. Кошевого, буд. 9). 28.04.2016 р. на адресу суду повернувся конверт з ухвалою суду від 06.04.2016 р. з позначкою поштового відділення зв'язку В«за відмовою адресата від одержанняВ» . Направлена на адресу відповідача ухвала від 11.05.2016 р. до суду не поверталася.

Отже, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані. В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками (останній день строку розгляду справи - 06.06.2016 р.) та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 30.05.2016 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2013 р. між Приватним акціонерним товариством В«ДонецькстальВ» - металургійний заводВ» (Покупцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ПлюсВ» (Постачальником, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № НОМЕР_1 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити згідно умов даного договору продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару обумовлюються сторонами в додатках та /або додатковій угоді, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору ціна товару, визначена в додатку та/або додатковій угоді, відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціни та товар, що склалися на ринку.

Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунка наступним чином:

- 35 % від вартості партії товару перераховується у формі передплати;

- 65 % від вартості партії товару перераховується протягом 10-ти днів з дати поставки товару та отримання Покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено в додатку та/або додатковій угоді.

Пунктом 8.1 Договору сторонами визначено, що даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 р.

Сторонами була підписано Додаток № 1 до Договору, згідно з яким відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар на загальну суму 44620,80 грн.

Згідно з п. 3 Додатку № 1 до Договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000 року), впродовж 60 днів з дати попередньої оплати.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати в розмірі 15617,28 грн. (35%), що підтверджується оригіналами платіжних доручень № 1371 від 31.01.2014 р., № 1486 від 04.02.2014 р., які позивачем надано до матеріалів справи.

За доводами позивача, у встановлені Договором строки відповідач обумовлений Додатком № 1 товар не поставив, суму попередньої оплати на вимогу позивача не повернув.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ПлюсВ» суми попередньої оплати за договором поставки № НОМЕР_1 від 13.12.2013 р. в розмірі 15 617,28 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало попередня оплата товару відповідачу та оплата його вартості, а обов'язком відповідача - поставка товару на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір поставки є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і продавець, і покупець наділені як правами, так і обов'язками. На Продавця покладено обов'язок передати товар і надано право на одержання відповідної плати за товар. Покупець, в свою чергу, зобов'язаний оплатити товар і наділений правом вимагати належного виконання зобов'язання щодо поставки товару Продавцем.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи оригіналами платіжних доручень №1371 від 31.01.2014 р. та № 1486 від 04.02.2014 р. (арк. справи 16, 17), позивач на виконання своїх договірних зобов'язань перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 35% вартості обумовленого Додатком № 1 до Договору товару (кран муфтовий) в сумі 15617,28 грн.

Як вже зазначалося вище, пунктом 3 Додатку № 1 до Договору сторони обумовили, що поставка товару повинна бути здійснена впродовж 60 днів з дати попередньої оплати.

Зважаючи на дату останнього платежу, цей термін, визначений умовами Договору, закінчився 03.04.2014 р.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки попередньо оплаченого товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Зважаючи на відсутність дій відповідача щодо здійснення поставки товару позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 12.08.2015 р. за вих. № 17/16пр щодо повернення коштів, що підтверджується копією долученого до матеріалів справи списку відправлених листів від 23.10.2015 р. та копією накладної кур'єрської служби (арк. справи 18, 19, 20).

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, за закінченням семиденного строку від дня отримання відповідачем направленої йому вимоги про повернення коштів у останнього виникло грошове зобов'язання перед позивачем, пов'язане з поверненням коштів.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає правомірним вимоги позивача щодо повернення коштів в сумі 15617,28 грн., сплачених в якості авансу за Договором.

Зазначена сума є обґрунтованою, підтвердженою документально та правомірно заявлена до стягнення.

За визначенням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № НОМЕР_1 від 13.12.2013 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 15617,28 грн. передплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства В«ДонецькстальВ» - металургійний заводВ» (м. Донецьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ПлюсВ» (Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ПлюсВ» (71160, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко, вул. Кошевого, буд. 9, код ЄДРПОУ 35875142) на користь Приватного акціонерного товариства В«ДонецькстальВ» - металургійний заводВ» (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Ткаченка, 122; адреса для листування Філія В«ЗФ Свято-ВарваринськаВ» (для ПрАТ В«ДМЗВ» ): 85333, Донецька обл., Красноармійський р-н, с.Сергіївка, пер. Верхній, 44, код ЄДРПОУ 30939178) 15617 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 28 коп. суми передплати та суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.06.2016 р.