Рішення

від 23.05.2016 по справі 906/300/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" травня 2016 р. Справа № 906/300/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.12.2013;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" Укр Фарм"

про стягнення 174217,45 грн.

В судовому засіданні 19.05.2016 оголошувалась перерва до 23.05.2016.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40456,61 грн. - основного боргу, 4364,57 грн. - пені, 128473,13 грн. - штрафу, 518,57 грн. - інфляційних, 404,57 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідача в судове засідання уповноваженого представника не направив, своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях не скористався. Ухвали господарського суду від 01.04.2016, 21.04.2016, направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи: 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3 офіс 5), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3 офіс 5, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК" Укр Фарм" (орендар/відповідач) укладено договір №07045 оренди житлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення складу та рампу, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Домбровського, 3, а орендар оплачує орендодавцю плату за користування приміщенням та обладнанням та інші платежі, на умовах та в терміни, передбачені цим договором (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п 3.1. договору останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 15 квітня 2016 року.

Площа приміщення, що передається в оренду складає: приміщення складу 371 метрів квадратних, а також рампа 70.00 кв. метри (п.п. 4.2. договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що розмір орендної плати за користування складським приміщенням становить з 15.04.2015 року по 15.05.2015 року 15,00 грн. на місяць за 1 кв. метр орендованої площі, з урахуванням ПДВ, що на дату укладання договору становить еквівалент 0,64 дол. США по курсу НБУ та при зміні курсу долару США в бік збільшення більше ніж на 20% переглядається на вимогу орендодавця пропорційно такому збільшенню, з 15.05.2015 року по 15.04.2016 року розмір орендної плати за користування складським приміщенням становитиме 31,55 грн. на місяць за 1 кв. метр орендованої площі, з урахуванням ПДВ, що на дату укладання договору становить еквівалент 1,28 дол. США по курсу НБУ та при зміні курсу долару США в бік збільшення більше ніж на 20% переглядається на вимогу орендодавця пропорційно такому збільшенню.

Також сторони передбачили, що розмір орендної плати за користування рампою становить з 15.04.2015 року по 15.05.2015 року 1,00 грн. за весь орендований об'єкт з урахуванням ПДВ, з 15.05.2015 по 15.04.2016 року розмір орендної плати за користування рампою становить 10,00 грн. на місяць за 1 кв. метр орендованої площі з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.п. 8.3. договору нарахування орендної плати за користування приміщенням починається з дати підписання акту приймання передачі майна , і триває до моменту повного звільнення приміщення орендарем. У разі потреби визначення розміру орендної плати за певну частину місяця або за певну кількість днів, розмір орендної плати за один місяць може бути розділений на кількість днів у відповідному місяці і помножений на кількість днів, за яку здійснюється оплата.

Орендна плата сплачується авансом по перерахунку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 1 (першого) числа розрахункового місяця (п.п. 8.4. договору.

Крім цього згідно п. 8.7. договору відповідач зобов'язаний щомісяця не пізніше 5 числа компенсувати витрати з забезпечення приміщення комунальними послугами на підставі виставленого рахунку з оформленням акту виконаних робіт , а також сплачує за користування під'їзними шляхами в розмірі 2500 грн. щомісячно.

15.04.2015 між сторонами у справі укладено додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення №070745 від 07.04.2015, згідно якого абзац перший п.п. 8.1. договору оренди нежитлового приміщення №070415 від 07.04.2015 викладено в наступній редакції: "Орендна плата для орендаря нараховується з 15.05.2015 та встановлюється в розмірі 30,00 грн. на місяць за 1 кв. метр орендованої площі, з урахуванням ПДВ, що на дату укладання договору становить еквівалент 1,28 дол. США по курсу НБУ та при зміні курсу долару США в бік збільшення більше ніж на 20% переглядається на вимогу Орендодавця пропорційно такому збільшенню». Також п.п. 8.3. договору оренди нежитлового приміщення №070415 від 07.04.2015 викладено в наступній редакції: "Нарахування орендної плати за користування приміщенням починається з 15.05.2015 і триває до моменту повного звільнення приміщення орендарем. У разі потреби визначення розміру орендної плати за певну частину місяця або за певну кількість днів розмір орендної плати за один місяць може бути розділений на кількість днів у відповідному місяці і помножений на кількість днів, за яку здійснюється оплата."

Згідно актів прийому-передачі нежитлового приміщення від 15.04.2015 та 08.05.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування зазначені в договорі нежитлові приміщення (а.с. 17-18).

У зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою відповідачем орендної плати за ТОВ "УКР ФАРМ" рахується заборгованість в сумі 19679,03 грн. за листопад 2015 року та січень 2015 року.

Крім цього відповідачем в порушення умов договору не відшкодовано витрати за надані комунальні послуги згідно актів виконаних робіт та рахунків за листопад 2015 року по січень 2016 року в сумі 16745,32 грн.

Також відповідачем не сплачено рахунки за під'їзні шляхи в сумі 4023,26 грн.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань та не провів розрахунки з позивачем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 40456,61 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, витрат за надані комунальні послуги та плати за під'їзні шляхи (19679,03+16745,32+4023,26=40456,61 грн.) обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 4364,57 грн. - пені, 128473,13 грн. - штрафу, 518,57 грн. - інфляційних, 404,57 грн. - 3% річних.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, поданий відповідачем (а.с. 85), господарський суд прийшов до висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума 4754,28 грн.

Однак, згідно п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи вищенаведене та відсутність клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд вважає, що задоволенню підлягає вимога щодо стягнення пені в сумі 4364,57 грн.

Дослідивши розрахунок штрафу, суд вважає, що обґрунтованим нарахування в сумі 128473,13 грн.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Співставляючи суму основного боргу та суму штрафу, суд вважає, що співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання, є неспіврозмірним.

Враховуючи вищенаведені положення діючого законодавства та фактичні обставини справи господарський суд вважає, за можливе зменшити підлягаючий стягненню штраф до суми 40456,61 грн., що становить 100% суми основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд вважає обґрунтованою до стягнення 324,66 грн., що нараховані:

в сумі 118,09 грн. за період з 02.12.2015 по 29.03.2016 на суму боргу 12201,00 грн.;

в сумі 66,25 грн. за період з 06.12.2015 по 29.03.2016 на суму боргу 7085,86 грн.;

в сумі 53,33 грн. за період з 02.01.2016 по 29.03.2016 на суму боргу 7478,03 грн.;

в сумі 53,85 грн. за період з 06.01.2016 по 29.03.2016 на суму боргу 7915,40 грн.;

в сумі 33,14 грн. за період з 19.01.2016 по 29.03.2016 на суму боргу 5776,32 грн.

За таких обставин, господарський суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню позовну вимогу щодо стягнення 3% річних в сумі 324,66 грн., в задоволенні 79,91 грн. відмовляє.

Разом з цим судом перевірено розрахунок інфляційних, в результаті чого обґрунтованою є вимога про стягнення інфляційних в сумі 284,71 грн., нараховані:

в сумі 231,41 грн. за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року на суму боргу 19286,86 грн.;

в сумі 76,41 грн. за період з січня 2016 року по лютий 2016 року на суму боргу 15393,43 грн.;

в сумі -23,11 грн. за лютий 2016 року на суму боргу 5776,32 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 40456,61грн. - основного боргу, 4364,57 грн. - пені, 128473,13 грн. - штрафу, 284,71 грн. - інфляційних та 324,66 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє. Також суд зменшує розмір штрафу, що стягується з ТОВ "ТК "УКР ФАРМ" на користь ТОВ "Маркет-Трейд" до 40456,61 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Крім цього суд приймає до уваги п.п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу, що стягується з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" Укр Фарм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" до 40456,61 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК" Укр Фарм" (10003,м. Житомир, вул. Домбровського, 3 офіс 5, ід. код 39697983)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, ід. код 32121992) 40456,61 грн. - основного боргу, 4364,57 грн. - пені, 40456,61 грн. - штрафу, 284,71 грн. - інфляційних та 324,66 грн. - 3% річних, а також 2608,56 грн. сплаченого судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.05.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.