Рішення

від 26.05.2016 по справі 910/5720/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016Справа №910/5720/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/5720/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»;

до приватного підприємства «Якість»;

про стягнення 36 595,03 грн.

за участю представників сторін: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (надалі - позивач) до приватного підприємства «Якість» (надалі - відповідач) про стягнення 36 595,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору № 3014/215/020285 добровільного страхування наземного транспортного засобу від 18.12.2014р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «Peugeot», державний номер НОМЕР_1, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки водій, якого визнано винним у скоєнні ДТП, є працівником відповідача та завдав шкоду під час виконання своїх службових обов'язків, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/5720/16 та призначено її розгляд на 19.04.2016р.

Присутній у судовому засіданні 19.04.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2016р. було відкладено розгляд справи на 26.05.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

Представник позивача в судове засідання 26.05.2016р. не з'явився, при цьому 26.05.2016р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.03.2016р. та ухвали від 19.04.2016р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 30.03.2016р. та ухвалу від 19.04.2016р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримані останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З постанови Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2015р., вбачається, що 09.04.2015р. о 19 год. 30хв. на бул. Дружби Народів, 34/2, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Chevrolet», державний номер НОМЕР_2, належного на праві власності приватному підприємству «Якість», залежно від дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Peugeot», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.

Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Peugeot», державний номер НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль застрахований у позивача на підставі Договору № 3014/215/020285 добровільного страхування наземного транспортного засобу від 18.12.2014р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль марки «Peugeot», державний номер НОМЕР_1, та власнику автомобіля завдано шкоду, визначену на підставі Звіту № 06/06/15 про оцінку вартості збитку, нанесену власнику пошкодженого колісного ТЗ від 02.06.2015р., складеного суб'єктом оціночної діяльності.

Позивачем було складено страховий акт № 15035/1 від 27.04.2015р., згідно якого подію визнано страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 36 595,03 грн.

Кошти в розмірі 36 595,03 грн. були перераховані позивачем згідно платіжного доручення № 82282 від 01.07.2015р. на рахунок ТОВ «Автопассаж», яке здійснювало ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «Chevrolet», державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Судом встановлено, що на момент ДТП винна особа ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем та під час ДТП виконував свої трудові обов'язки, що відповідачем не спростовано.

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 1172 та 1187 Цивільного кодексу України відповідач є особою, що відшкодовує завдану ОСОБА_1 шкоду.

17.07.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. №УНР від 15.07.2015р. про відшкодування виплаченого ним страхового відшкодування, однак зазначена вимога відповідачем залишена без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Такий випадок встановлено статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування», згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги починає спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, фактично у такому випадку відбувається суброгація, тобто лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання.

Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 23.09.2015 по справі №3-303гс15 та Вищий господарський суд України у постанові від 29.05.2015 по справі №910/22731/14.

Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тобто, страховик виступає замість страхувальника.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 36 595,03 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 36 595,03 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність та обґрунтованість заперечення проти задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Якість» (02152, м Київ, вул. А. Бучми, 4, кв. 45; код ЄДРПОУ 30866704) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, вул. Л. Українки, 9; код ЄДРПОУ 20113829) суму страхового відшкодування в розмірі 36 595 грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 30.05.2016р.

Суддя А.І. Привалов