Рішення

від 24.05.2016 по справі 914/641/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016р. Справа№ 914/641/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білан О.Г., розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ЕЛМІЗВ» , м. Київ

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство В«ЕЛЕКОНВ» , м. Київ

про визнання недійсним рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р.

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ЕЛЕКОНВ» , м. Київ

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства В«ЕЛМІЗВ» , м. Київ

про визнання недійсним рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р.

За участю представників сторін:

від позивача (ПАТ «ЕЛМІЗ»): ОСОБА_2 - представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача (ЛОТВ АМК України): ОСОБА_3 - заступник голови відділення;

від третьої особи (ПАТ «ЕЛЕКОН»): ОСОБА_4 - представник, довіреність в матеріалах справи.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням представників сторін в судових засіданнях проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства В«ЕЛМІЗВ» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ЕЛЕКОНВ» про визнання недійсним рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р. та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ЕЛЕКОНВ» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р.

Позовні вимоги ПАТ «ЕЛМІЗ» обґрунтовані таким. Позивач у позовній заяві вказує на те, що між ним та ОСОБА_1 акціонерним товариством В«ЕЛЕКОНВ» ніяких узгоджених дій чи бездіяльності не відбувалось, а схожість у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті зумовлена тим, що по-перше ПрАТ «EJIEKOH» орендує у позивача приміщення, отже територіально знаходяться за однією адресою в одній будівлі та відділення банку у якому позивач та ПрАТ «EJIEKOH» отримали довідки, також орендує приміщення у позивача. Позивач зазначає, що до складу Наглядової ради позивача, в якій присутні представники ТОВ «Мікромодуль» та ПрАТ «АФК «Система», то рішення щодо участі позивача у зазначених відкритих торгах приймалося не наглядовою радою, а правлінням позивача. Позивач також стверджує, що видача інформаційних довідок з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження про банкрутство здійснюється за запитом підприємства та видається не одразу, а готується певний проміжок часу і та обставина по якій причині Головне управління юстиції м. Києва видало в один день довідки позивачу і ПрАТ «ЕЛЕКОН» не може бути поставлена у вину позивача, так як він жодним чином не впливає на процедуру і порядок видачі зазначених довідок. Щодо оформлення довідки про не притягнення учасника до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, позивач вказав на те, що між співробітниками ПрАТ «ЕЛЕКОН» та співробітниками позивача не існує будь-яких обмежень у обміні досвідом, щодо ведення документообігу, надання зразків документів, тощо.

Позивач в позовній заяві зауважив на тому, що посилання Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при винесенні рішення на те, що позивач узгодив свої дії з ПрАТ «ЕЛЕКОН» так як вони завірили копії документів у одного і того ж нотаріуса є необ'єктивними і спростовуються тим, що нотаріальна контора в якій нотаріус ОСОБА_5 здійснює нотаріальні дії знаходяться на протилежній стороні вулиці від місця розташування позивача та ПрАТ «ЕЛЕКОН».

Також позивач у позовній заяві зазначив, що органом антимонопольного комітету не враховано особливостей листування позивача та ПрАТ «ЕЛЕКОН» за місцезнаходження Товариств. Так, приміщення позивача здаються в оренду іншим підприємствам, тому при вході на завод облаштовані поштові скриньки для листування з написами підприємств, які орендують приміщення Позивача. Реєстри про отримання кореспонденції кур'єри залишають в поштових скриньках разом з листами. В подальшому представники підприємств відкривають поштові скриньки розписуються в реєстрі за отриману кореспонденцію та залишають реєстри в скриньках, які наступного дня забирає кур'єр і в подальшому відправляє адресату. Яким чином, кореспонденція позивача опинилась в поштовій скриньці ПрАТ «ЕЛЕКОН» позивачу не відомо. Враховуючи дані обставини позивач просить позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою суду від 10.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.03.2016р. З метою повного і усестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, ухвалою суду від 29.03.2016р. розгляд справи відкладався. Ухвалами суду від 26.04.2016р. строк розгляду спору продовжувався та розгляд справи відкладався на 24.05.2016р.

26.04.2016р. через канцелярію суду надійшла позовна заява ПАТ «ЕЛЕКОН» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою суду від 26.04.2016р. заяву ПАТ «ЕЛЕКОН» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору прийнято та призначено її до судового розгляду на 24.05.2016р.

Позовні вимоги ПАТ «ЕЛЕКОН» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору обґрунтовані таким. ПАТ «ЕЛЕКОН» у позовній заяві вказує на те, що підготовка тендерної документації для прийняття участі в конкурсних торгах запропонованих ДП «Львіввугілля» здійснювалось окремо, без будь-якої участі ПАТ «ЕЛМІЗ». Всі співпадіння зумовлені тим, що тендерна документація на ці торги готувалась за електронними зразками наданими працівниками ПАТ «ЕЛМІЗ», які були надані ще до прийняття рішення, щодо участі в тендері.

В позовній заяві ПАТ «ЕЛЕКОН» зауважив на тому, що третя особа володіла інформацією лише по ціні, яка була встановлена в договорі №10, яка мінімальна ціна на даний товар у позивача, третя особа не знала і не могла знати тим паче третя особа не володіє інформацією за якими ціновими пропозиціями ПАТ «ЕЛМІЗ» реалізує аналогічний товар іншим суб'єктам господарювання. Більш того, товар може містити імпортну складову та з урахуванням зростання або падіння курсу валют ціна на ринку може змінюватись (збільшуватись або зменшуватись). Також ПАТ «ЕЛЕКОН» у позовній заяві зазначено, що таємність змісту конкурсних торгів третя особа витримала та до розкриття пропозицій конкурсних торгів нікому з учасників не було відомо за якою ціновою пропозицією третя особа вийшла на торги.

В судове засідання 24.05.2016р. представник позивача ПАТ «ЕЛМІЗ» явку забезпечив, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити.

В судове засідання 24.05.2016р. представник відповідача явку забезпечив, проти позовних вимог ПАТ «ЕЛМІЗ» та ПАТ «ЕЛЕКОН» заперечив з підстав, викладених у відзивах (вх.№13360/16 від 29.03.2016р. та вх.№20527/16 від 13.05.2016р.) та просить відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ЕЛМІЗ» та ПАТ «ЕЛЕКОН».

У відзиві (вх.№13360/16 від 29.03.2016р.) на позовну заяву ПАТ «ЕЛМІЗ» відповідач зазначає, що рішення прийнято на підставі встановлення всіх фактичних обставин справи, надання їм належної і правильної правової оцінки на підставі норм чинного законодавства України та додержання процедури розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідач вказує на те, що чинне законодавство України про захист економічної конкуренції не містить вичерпного та усталеного переліку усіх можливих обставин, щодо доведення факту вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.4 ч.2 ст.6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , а справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях, зокрема, учасники процедур закупівель під час підготовки своїх конкурсних пропозицій конкурують між собою та повинні формувати пропозицію самостійно (незалежно від інших учасників). Разом з тим, узгоджена поведінка учасників конкурсу не відповідає суті конкурсу і негативним її наслідком є сам факт спотворення результатів конкурсу через узгодження поведінки конкурсантів. Відповідач робить висновок про те, що Позивач та Приватне акціонерне товариство В«ЕЛЕКОНВ» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати конкурсу. Також відповідач покликається на те, що участь у закупівлі ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон», пов'язаних тісними діловими зв'язками (що, додатково підтверджено у позові ПАТ «Елміз» «ПрАТ «Елекон») та аналіз тендерної документації вказує на узгоджену поведінку з боку ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» під час підготовки до участі та участі у закупівлі. Відповідач стверджує, що питання мотивування вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, охоплює аналіз поведінки суб'єктів господарювання на ринку, що обліковується у документації суб'єктів господарювання - учасників торгів, які містяться у складі конкурсних пропозицій. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2015р. у справі №914/4576/14.

13.05.2016р. через канцелярію суду (вх.№20527/16) від відповідача поступив відзив на позовну заяву ПАТ «ЕЛЕКОН». В обґрунтування своїх заперечень, відповідач, посилаючись на ч.1 ст.60 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , зазначає, що рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.12.2015р. №90 з повідомленням, позивачем отримано 05.01.2016р. Двомісячний строк можливості оскарження даного рішення встановлено з 05.01.2016р. по 09.03.2016р., а позов ПАТ «ЕЛЕКОН» датований 21.04.2016р. та зданий на пошту 21.04.2016р., тобто поза межами двомісячного строку для оскарження. Відтак, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ПАТ «ЕЛЕКОН» та ПАТ «Елміз» відмовити повністю.

В судове засідання 24.05.2016 року представник третьої особи ПАТ «ЕЛЕКОН» явку забезпечив, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві від 26.04.2016р. та просить суд заявлені третьою особою позовні вимоги задоволити.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

Рішенням адміністративної колегії від 24.12.2015р. №90 р/к у справі №2-01-41/2015 В«Про порушення законодавства про захист економічної конкуренціїВ» (далі по тексту також - Рішення АМК) постановлено визнати дії ПАТ «Елміз» та ПрАТ «Елекон» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю Лот №2 - Комплект сигналізаторів метану, суміщених з головним світильником для працівників вуглевидобувного підприємства - 1 к-т порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів. За вчинене правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на ПАТ «Елміз» штраф у розмірі 10 000грн. та на ПрАТ «Елекон» штраф у розмірі 5 000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2016р. позивач ПАТ «ЕЛМІЗ» отримав рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2015р. №90 р/к, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901102970406. Позовна зава, згідно поштового штемпеля на конверті скерована до суду 04.03.16р.

У рішенні від 24.12.2015р. №90 р/к у справі №2-01-41/2015 Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено такі обставини. ДП «Львіввугіля», (надалі - Замовник) у 2014 році провело відкриті торги на закупівлю - « 26.51.5 - Прилади для контролювання інших фізичних характеристик (єдина автоматизована система контролю дегазації та вентиляції видобувної дільниці АС КДВ, комплект сигналізаторів метану, суміщених з головним світильником), (надалі - Закупівля), (оголошення №182043 надруковане в інформаційному-бюлетені «Вісник державних закупівель» №115 від 27.10.2014 року).

Відповідно до реєстру, отриманих Замовником пропозицій конкурсних торгів та протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, для участі у Закупівлі надали пропозиції наступні суб'єкти господарювання:

по Лоту №1:

1.ТОВ «НВКП ТЕХНО-СІЗ» (86108, м. Макіївка, вул. Ликачова, 60 код ЄДРПОУ - 32087543) - з ціновою пропозицією - 950 400,00грн.

2.ТОВ «АЛЕКО» (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 31 код ЄДРПОУ - 24512756) - з ціновою пропозицією - 990 000,00грн.

по Лоту №2:

1.ТОВ «Науково-виробниче об'єднання Червоний металіст» (41600, м. Конотоп, вул. Червонозаводська, 5 код ЄДРПОУ - 34880895) - з ціновою пропозицією - 1 872 000,00 грн.

2.ПАТ «ЕЛМ13» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ - 24102142) -з ціновою пропозицією - 1 857 024,00 грн.

3.ПрАТ «ЕЛЕКОН» (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ - 24582136) - з ціновою пропозицією - 1 976 832, 00грн.

Відповідно до протоколу №0162 від 27.11.2014р. пропозиції ТОВ «НВКГІ ТЕХНО-СІЗ» та ТОВ «АЛЕКО», як такі що не відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та умовам документації конкурсних торгів, не допущені до подальшої оцінки пропозицій конкурсних торгів. Отже, торги по Лоту №1 не відбулися.

Відповідно до протоколу оцінки допущених пропозицій конкурсних торгів по Лоту №2, найбільш економічно вигідною визнано пропозицію - ПАТ «ЕЛМІЗ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ - 24102142) - з ціновою пропозицією - 1857024,00 грн.

Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами аналізу документації торгів встановлено такі обставини.

- Відомості про учасника : ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» однаково оформили відомості про учасника, незважаючи на те, що відповідно до документації конкурсних торгів не передбачено єдиний шаблон оформлення зазначених відомостей;

- Протоколи засідань наглядових рад: згідно з протоколами засідань наглядових рад ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» у їх засіданнях беруть участь представники одних і тих же суб'єктів господарювання: ТОВ «Мікромодуль» та ПАТ «АФК Система»;

- Довідка з банку: в один і той самий день, з послідовними порядковими номерами ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» отримали довідки в одному і тому ж відділенні банку - ПАТ «ОСОБА_6 капітал»;

- Інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство: ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» в один і той самий день, отримали довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- Довідка про не притягнення до відповідальності: ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» однаково оформили довідку про те, що учасника не було притягнуто до відповідальності протягом останніх трьох років за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, хоча відповідно до документації конкурсних торгів не передбачено єдиний шаблон оформлення зазначених відомостей;

- Нотаріально завірені документи: у складі тендерних пропозицій ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» надали копії документів, які завірені нотаріально - встановлено, що справжність фотокопій документів завірені одним і там самим нотаріусом: ОСОБА_5;

- Договір про закупівлю комплекту сигналізаторів метану, суміщених з головним світильником «Люкс-СМ»: ПАТ «Елекон» у складі пропозиції на Закупівлю подало копію договору із ПАТ «Елміз» на закупівлю відповідного обладнання, тобто, конкуренти у торгах ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» перебувають у договірних відносинах відповідно до договору від 18.08.2014 № 10 та володіли інформацією про рівень цін одне одного;

- Довідка про наявність обладнання та матеріально - технічної бази: ПАТ «Елміз» та ПАТ «Елекон» надали відповідні довідки, з які підтверджують що ПАТ «Елекон» не має жодних технічних можливостей для виробництва та поставки обладнання, що є предметом зазначеної закупівлі, натомість, ПАТ «Елекон» здійснює, лише, перепродаж продукції іншого учасника закупівлі - ПАТ «Елміз».

- Надіслані листи ЛОТВ АМК України від 21.09.2015р. №13/04-1594 для ПАТ «ЕЛМІЗ» отримав - директор ПрАТ «ЕЛЕКОН» відповідно до повідомлення про вручення та лист для ПрАТ «ЕЛЕКОН» отримав уповноважений працівник на одержання пошти ПАТ «Елміз» відповідно до повідомлення про вручення.

Адміністративною колегією зазначено, що наведене свідчить про те, що Учасники володіли інформацією про участь один одного у зазначеній закупівлі, між ними існують договірні стосунки, вони володіють інформацією про мінімальні ціни реалізації виробника продукції, а також виявлені схожості в оформленні тендерної документації, одночасне звернення та отримання необхідних довідок та інше виключають можливість того, що документи, які були надані у складі пропозицій конкурсних торгів ПАТ «ЕЛМІЗ» та ПрАТ «ЕЛЕКОН» готувалися окремо, без обміну інформацією між ними.

При дотриманні принципу конкурентної боротьби між учасниками торгів, тендерні пропозиції учасників мали б відрізнятись один від одної, у тому числі і за зовнішнім оформленням, не містити в собі спільні об'єднуючі особливості, адже кожен документ, у разі якщо учасники торгів готували їх окремо один від одного без обміну інформацією, мав би відображати їх індивідуальні, творчі, суб'єктивні підходи до його підготовки. Наявність таких збігів в оформленні тендерних пропозицій була б неможлива за умови, якби кожний учасник самостійно готував тендерні пропозиції .

В оспорюваному рішенні вказано на те, що справжність змагання при проведенні конкурсу забезпечується таємністю інформації, що міститься у конкурсних пропозиціях та учасники закупівлі конкурують під час підготовки своїх конкурсних пропозицій між собою та повинні формувати пропозицію самостійно (незалежно один від одного). Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, про те що сукупність вищенаведених обставин свідчить, що ПАТ «ЕЛМІЗ» та ПрАТ «ЕЛЕКОН» - учасники Закупівлі - вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Як вбачається із поясненень представників позивача та третьої особи із самостійними вимогами, та зокрема зазначено у позовній заяві позивача, що між співробітниками ПрАТ «ЕЛЕКОН» та співробітниками ПрАТ "Елміз" не існує будь-яких обмежень у обміні досвідом, щодо ведення документообігу, надання зразків документів, тощо.

При цьому слід зазначити, що для визнання вчиненим порушення законодавства про захист економічної конкуренції є достатнім доведення наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки конкурсної документації, що в свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця конкурсу. Наявність господарських відносин між учасниками конкурсу не перешкоджає участі в одному тендері, проте змагальність при його проведенні забезпечується самостійністю та незалежністю дій (поведінки) кожного з учасників. (Постанова ВГСУ від 17 травня 2016 року у справі № 922/5388/15).

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , Законом України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , Законом України В«Про здійснення державних закупівельВ» .

Частиною третьою статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 7 Закону України В«Про засади внутрішньої і зовнішньої політикиВ» однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки, забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на державному та регіональному рівнях.

Частиною 1 статті 25 ГК України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Згідно із ч.ч.1, 6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 12 1 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» ).

Згідно із ст.5 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , В«Про захист від недобросовісної конкуренціїВ» , цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до п.4 ч.1,ч.2 ст.7 Закону України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. До повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із ст.1 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Преамбулою та ст.3 Закону України В«Про здійснення державних закупівельВ» визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель; закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом добросовісна конкуренція серед учасників.

Частиною 1 статті 5 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» визначено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь - якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь - якій формі, а також будь - яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно із ч.1 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст.48 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

За приписами п.1 ст.50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У пункті 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків; достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч.2 ст.13 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» ), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» ), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України В«Про захист від недобросовісної конкуренціїВ» ), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України В«Про захист від недобросовісної конкуренціїВ» ).

У підпункті 15.5 п.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 В«Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавстваВ» роз'яснено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.

Як вбачається із вищевикладеного, матеріалів справи, поданих доказів у їх сукупності, позивачем та третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору не доведено обставин, щодо неповного з'ясування обставин відповідачем, які мають значення для справи; щодо не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими у прийнятому та оскаржуваному рішенні; щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; чи щодо порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про те, що рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2015р. №90 р/к у справі №2-01-41/2015 є законним і обґрунтованим, прийнятим з повним дослідженням та належною правовою оцінкою усіх обставин справи, а відтак, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №2-01-41/2015 слід відмовити у зв"язку із безпідставністю.

Окрім цього, щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПАТ «ЕЛЕКОН» належить зазначити таке.

Згідно із ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «ЕЛЕКОН» 05.01.2016р. отримав рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р. у справі №2-01-41/2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901102966360 із супровідним повідомленням №13/04-2383 від 25.12.2015р.

Відповідно до ст.60 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

В п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати що за цими приписами, передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Як зазначено вище, оскаржуване рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р. у справі №2-01-41/2015 було отримано представником позивача ПАТ «ЕЛЕКОН» 05.01.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901102966360. Проте, позивач ПАТ «ЕЛЕКОН» скерував до суду позов про скасування спірного рішення лише 21.04.2016р., що підтверджується датою позовної заяви та відтиском поштового штемпеля Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на поштовому конверті, тобто з пропуском встановленого двомісячного строку на оскарження. Відтак, двомісячний строк на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, з дня одержання позивачем рішення сплив .

Відтак, позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р., та враховуючи те, що пропущений строк не може бути відновлено, оскільки він є присічними, то з огляду на дані обставини у задоволенні заявлених позовних вимог ПАТ «ЕЛЕКОН» слід відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ЕЛМІЗ» є необґрунтованими, спростованими, не підтвердженими належними доказами, тому задоволенню не підлягають. В задоволенні позовних вимог ПАТ «ЕЛЕКОН» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору належить відмовити у зв'язку із спливом присічного строку на оскарження рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90 від 24.12.2015р. у справі №2-01-41/2015.

Судовий збір необхідно покласти на позивача та третю особу щодо поданих ними заяв, відповідно до вимог ст.49 ГПК України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 26, 27, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«ЕЛМІЗВ» та ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ЕЛЕКОНВ» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 26.05.2016р.