Рішення

від 25.05.2016 по справі 914/666/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016р. Справа№ 914/666/16

За позовом: Дочірнього підприємства «М'ясо Буковини» Відкритого акціонерного товариства «Новоселицький птахокомбінат», Чернівецька область, м. Новоселиця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет», м. Львів

про стягнення 50 663, 40 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Дочірнього підприємства «М'ясо Буковини» Відкритого акціонерного товариства «Новоселицький птахокомбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» про стягнення 50 663, 40 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2016 року.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах суду.

Позивач в судових засіданнях 25.05.2016 р. в обґрунтування зменшених позовних вимог посилається на те, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання та відповідно до цього просить стягнути 3 % річних в розмірі 1 542,51 грн. і 24 093,26 грн. інфляційних втрат та просив задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2016 р. заперечив частково проти заяви про зменшення позовних вимог, а саме: в частинні зменшення позовних вимог щодо стягнення пені підтримав, а 3 % та інфляційних нарахувань заперечив з тих підстав, що дана заява не є навіть збільшенням позовних вимог, а є зміною предмету позову та на етапі судового розгляду справи не допускається.

В судовому засіданні 25.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2015 року по справі № 910/14742/15 позов ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» до ТзОВ «Альянс Маркет» про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 70 264,58 грн. задоволено повністю. Як зазначено у позовній заяві, рішення набрало законної сили 21.08.2015 року.

Також, рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року по справі № 910/26414/15 задоволено позов ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» до ТзОВ «Альянс Маркет» про стягнення пені у розмірі 14 644,21 грн., 3 % річних у розмірі 1 244,13 грн., інфляційних витрат в розмірі 18 958,62 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 28.11.2015 року.

Встановлену вище зазначеними рішеннями суду заборгованість в повній мірі своєчасно не погашено.

Зважаючи на те, що відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг в повній мірі не виконано належним чином, ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення 27 344,22 грн. пені, 1 371,15 грн. - 3 % річних та 21 948,03 грн. інфляційних витрат і в процесі розгляду справи подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ТзОВ «Альянс Маркет» 25 635,77 грн. - 3% річних та 24 093,26 грн. - інфляційних нарахувань, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги обґрунтовані і підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, ч. 3 ст. 35 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 4.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Окрім цього, а в п. 5.1 вказаної Постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Окрім цього, у п. 7.1 цієї Постанови зазначається, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум . Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідач в заперечені щодо заявлених зменшених позовних вимог посилається на п. 3.7 Роз'яснення ВГСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Також зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у п. 17 Інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року», п. 3 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та інших документах з тих підстав просить частково відмовити у задоволенні зменшених позовних вимог.

Враховуючи правову природу індексу інфляції та 3% річних, стягнення яких передбачено ч. 2 ст. 625 ГПК України, зважаючи на те, що встановлену рішеннями суду основну заборгованість не було своєчасно сплачено в повному обсязі, суд, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та провівши відповідний підрахунок, приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 3% річних за період з 01.04.2015 р. по 30.12.2015 р. включно, за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань із оплати за поставлений товар, підлягає до задоволення в сумі 1 542,51 грн.

Позовна вимога про стягнення 24 093,26 грн. інфляційних нарахувань нарахованих за з 01.04.2015 р. по 30.12.2015 р., також підлягає до задоволення і до стягнення підлягає 21 948,03 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Зменшенні позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 38316777) на користь ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» (60300, Чернівецька область, м. Новоселиця, вул. Постишева, 2, код ЄДРПОУ 30175983) 1 542,51 грн. - 3% річних, 24 093,26 грн. - інфляційних та 1 378,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.05.2016 року.

Суддя Березяк Н.Є.