Рішення

від 31.05.2016 по справі 914/1157/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016р. Справа№ 914/1157/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм», с. Плешевичі Мостиського району Львівської області,

про стягнення заборгованості у сумі 72' 904,93 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1

від відповідача : не з'явився.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм» про стягнення заборгованості у сумі 94' 876,18 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 17.05.2016р. Розгляд справи відкладався на 31.05.2016р. У судовому засіданні 31.05.2016р. оголошувалася перерва.

19.05.2016 р. представник позивача надіслав на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача 60' 604,00 грн. орендної плати, 10' 377,39 грн. пені, 850,51 грн. 3% річних та 1' 113,03 грн. інфляційних втрат. Оскільки позивач скористався своїм правом зменшити позовні вимоги, суд прийняв таку заяву.

У судовому засіданні 31.05.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просив суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача 60' 604,00 грн. орендної плати, 10' 377,39 грн. пені, 850,51 грн. 3% річних та 1' 113,03 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судові засідання 17.05.2016р. та 31.05.2016р. не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм» (орендар, відповідач) укладено Договір №4/14 оренди складського та офісного приміщення.

Відповідно до р.1 договору предметом договору є офісне приміщення площею 10 м кв. та складське приміщення площею 208 м кв. Строк оренди терміном 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата встановлюється у розмірі:

-Офісне приміщення-50 грн. за1 м кв. в місяць з ПДВ;

-Складське приміщення - 26 грн. за 1 м кв в місяць з ПДВ.

Оплата послуг проводиться орендарем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п.3.3 договору).

01 березня 2014 року сторони підписали Акт приймання-передачі складських приміщень в оренду згідно договору № 4/14 від 01 березня 2014 р.

01 жовтня 2014 року ТОВ «Компанія-Юта» повідомило ТОВ «Макс-Фарм» про розірвання з 01 листопада 2014 року договору щодо оренди офісного приміщення площею 10 м. кв.

Як зазначив позивач, орендна плата за офісне приміщення починаючи з листопада 2014 року не нараховувалась та відповідно не відображалась в актах наданих послуг.

Позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату, а сторони підписували відповідні акти надання послуг.

28 березня 2016 року ТОВ «Компанія-Юта» повідомило ТОВ «Макс-Фарм» про розірвання договору оренди складського приміщення з 01 травня 2016 року, а також просило звільнити орендоване приміщення та повернути його за актом приймання-передачі. До матеріалів справи позивачем долучено докази надіслання такого повідомлення (копія опису вкладення, фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення).

Станом на дату прийняття рішення доки сплати відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 2.4 договору відповідач зобов'язувався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується відсутність оплати відповідачем орендних платежів за період з травня 2015р. по квітень 2016 р., що становить 60' 604,00 грн.

На підставі п.4.2 договору за несвоєчасну сплату орендної плати позивач нарахував відповідачу 10' 377,39 грн. пені.Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд звертає увагу позивача, що ним неправильно визначено період нарахування , а саме дату виникнення права на нарахування пені, тому правомірною до стягнення є 10' 319,60 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат і 3% річних, суд зазначає, що визначені позивачем суми є обґрунтованими і такими, що підлягають стягненню з відповідача за порушення ним строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм» ( 81350, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Плешевичі, вул. Центральна, буд.31, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38416831 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» ( 79024, м. Львів, вул. Молочна, буд.15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31215052 ) 60' 604,00 грн. орендної плати, 10' 319,60 грн. пені, 850,51 грн. 3% річних, 1' 113,03 грн. інфляційних втрат та 1' 377,66 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 31.05.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 02.06.2016р.

Суддя Яворський Б.І.