Рішення

від 30.05.2016 по справі 916/965/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2016 р.Справа № 916/965/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "ІнфоксводоканалВ» Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛ"

про стягнення 121953,94 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності

від відповідача: не зВ»явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКСВ» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛВ» , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛ" суму заборгованості за понадлімітний скид стоків у розмірі 121953,94 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2016р. порушено провадження у справі №916/965/16.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 30.05.2016р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

Між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (надалі Водоканал) та ТОВ "АТОЛ" (надалі Споживач) укладений договір про послуги водопостачання та водовідведення № 324/3 від 30.12.2004року (надалі Договір). У відповідності з Договором, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190, Водоканал надавав послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач їх отримував і зобов'язувався здійснювати їх оплату.

При укладенні Договору Споживач надав анкету водокористувача, та технічні умови від 30.09.2002року № 949, в яких зазначався об'єм водопостачання та водовідведення у розмірі 5,55 куб.м/добу (169 куб.м/місяць). Однак, за даними по водокористуванню, що надаються Споживачем до філії "Інфоксводоканал" з січня 2014 року по січень 2015 року споживачем було перевищено об'єм водокористування, у зв'язку з чим Водоканалом було розрахована сума заборгованості за понадлімітний скид у розмірі 121 953,94 грн.

Нарахування суми заборгованості за понадлімітний скид було здійснено на підставі наступного:

У відповідності з п.2.1. сторони зобов'язуються керуватися "Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізацій м.Одеси", що затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.07р. №632 (надалі Правила №632).

Згідно з п.4.2 Правил №632 підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору. Оскільки, при нарахуванні водокористуванні вже було застосований однократно тариф на водовідведення, то донарахуванню підлягає -чотирикратний розмір тарифу. Об'єми водокористування зазначені у довідці з особового рахунку, об'єм водовідведення за договором складає 169 куб.м/місяць.

Тариф на послуги водовідведення у розмірі 7,212 грн. за 1 куб.м (з 01.01.2014 р. по 01.07.2014р.) встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 13.09.2013р. №152.

Тариф на послуги водовідведення у розмірі 4,236 грн. за 1 куб.м (з 01.07.2014 р. по 01.02.2015р.) встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 13.06.2014р. №657.

Споживача листом від 08.10.2014 року № 9867 було попереджено про необхідність отримання додаткових технічних умов на збільшення середньомісячного розходу води до фактичних об'ємів.

Листом від 30.10.2014 року №10779 Споживачу було надано роз'яснення стосовно наявності боргу, розрахунок понадлімітного скиду та рахунок на оплату 99 282,86грн. (станом з 01.01.2014-01.10.2014р.р.).

Листом від 16.01.2015 року №257 Споживачу було надано роз'яснення стосовно наявності боргу, розрахунок понадлімітного скиду та рахунок на оплату 116 802,96 грн. (станом з 01.01.2014-01.01.2015р.р.) та пізніше нараховано ще за січень місяць 2015 року суму 5 150,96 грн. Загалом сума заборгованості згідно з розрахунком суми боргу складає 121 953,94 грн.

У відповідності з п.2.4.15 Договору Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, інші платежі, передбачені Правилами №632. За п.3.2.Договору оплата послуг здійснюється до 5-го числа слідуючого за розрахунковим, тобто за умовами договору строк оплати настав.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за понадлімітний скид стоків у розмірі 121953,94 грн. та судові витрати.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись незалежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушення зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, судом встановлено наявність існування заборгованості відповідача по оплаті за понадлімітний скид стоків, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача у розмірі 121953,94 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Відповідно до ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43. Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКСВ» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛВ» , у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за понадлімітний скид стоків у розмірі 121953,94 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 1829,31 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу Країни, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКСВ» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛВ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛ" (65123, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 121 Б, код ЄДРПОУ 32067197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКСВ» в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛВ» (65039, м. Одеса, вул. Басейна,5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за понадлімітний скид стоків у розмірі 121953,94 грн. та 1829,31грн. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2016 р.

Суддя С.В. Літвінов