Рішення

від 30.05.2016 по справі 922/1202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р.Справа № 922/1202/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості ОСОБА_2", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.", м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, дов. №02-36/3204 від 18.12.15 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати недійсним з моменту укладання іпотечний договір від 21.11.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2051, 2052. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.16 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, вимоги суду не виконали, письмові відзиви не надали.

На адресу суду повернулась копії ухвал господарського суду Харківської області про порушення провадження по справі від 18.04.16 р., які були направлені на адреси відповідачів, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначені ухвали були направлені на адреси: 61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, б. 8 (1-й відповідач) та 61157, м. Харків, пров. Кубраківський, б. 6, кв. 7/1 (2-й відповідач), відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідачів такими, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09.09.2008 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи - ПАТ "Укрсоцбанк") (далі - позивач) та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту №18/087-КФ (далі - "кредитний договір", а.с. 15).

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору від 09.09.2008 року, між ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_5 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір (а.с. 21), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідно до умов якого, ОСОБА_5 передав в іпотеку Іпотекодержателю квартиру №9, загальною площею 174,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 40.

Відповідно до умов Іпотечного договору від 09.09.2008 року, іпотекодавець зобов'язаний: без письмової згоди іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування; не пізніше наступного дня після настання змін надавати Іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулись чи відбудуться з предметом іпотеки, в тому числі, про зазіхання на нього з боку третіх осіб (п. п. 2.1.4., 2.1.5. іпотечного договору від 09.09.2008 року).

Пунктом 6.3. іпотечного договору від 09.09.2008 року сторонами встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання (за кредитним договором). Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".

10.09.2008 р. до Державного реєстру іпотек внесено відомості про іпотеку, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №20715229 (а.с. 33).

В подальшому, під час процедури банкрутства ФОП ОСОБА_5 запис про іпотеку було вилучено на підставі постанови господарського суду Харківської області від 30.09.2013 р. у справі №922/3475/13, а 09.04.2012 р. у зв'язку із скасуванням постанови про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_5, запис про іпотеку був поновлений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та внесено Державного реєстру іпотек відомості про іпотеку, реєстраційний номер обтяження 12377706.

При цьому, позивач зазначає, що квартира №9, загальною площею 174,4 кв.м., ща знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 40, яка була передана в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк", неодноразово відчужувалась іншим особам - ПП "Агенція нерухомості місто плюс", TOB "Агенція нерухомості ОСОБА_2", TOB "Д.М.Г.", а на наступний день після її відчуження TOB "Агенція нерухомості ОСОБА_2" TOB "Д.М.Г".

В свою чергу, TOB "Д.М.Г" передало квартиру в іпотеку TOB "Агенція нерухомості ОСОБА_2" на підставі спірного іпотечного договору від 21.11.2014 року (а.с. 27), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2051, 2052.

Позивач зазначає, що саме з метою відчуження іпотечної квартири третім особам, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 незаконно вилучено з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запис про іпотеку квартири.

Твердження ПАТ "Укрсоцбанк" щодо незаконного вилучення запису про іпотеку підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 р. у справі №826/5271/15 (а.с. 35) та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2015 року у справі №826/5123/15 (а.с. 49).

Під час розгляду зазначених адміністративних справи, судом встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи, в межах якої була здійснена реєстрація зняття заборони відчуження квартири №9, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 40, відсутнє повідомлення про зняття заборони за місцем зберігання справи приватного нотаріуса ОСОБА_6 та відсутнє повідомлення про зняття заборони, яке мало бути відправлено ПАТ "Укрсоцбанк".

Крім того, судом зазначено, що запис про іпотеку мало бути вилучено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, а не приватним нотаріусом ОСОБА_7, тому лист приватного нотаріуса ОСОБА_1 не міг бути підставою здійснення зазначеної реєстраційної дії, крім того, в даному листі нотаріус не вказує, що він позбавлений можливості зняти заборону відчуження майна. На думку суду, обтяження (іпотека) щодо квартири №9, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 40, продовжувало існувати і після проведення відповідачем, визнаною протиправною державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме припинення іншого речового права (іпотеки) за реєстраційним номером 12377706 в Державному реєстрі іпотек, оскільки відсутнє рішення суду, яким іпотечний договір від 09.08.2008 p., укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 не було визнано недійсним або припиненим.

При цьому, у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, до такого правового висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 13.05.2013 року у справі №6-53цс15.

Таким чином, укладаючи спірний іпотечний договір TOB "Агенція нерухомості ОСОБА_2" та TOB "Д.М.Г." знало, що квартира була обтяжена іпотекою ПАТ "Укрсоцбанк", а іпотечний договір 09.08.2008 р., укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 не було визнано недійсним або припиненим.

Однак, не звертаючи на відповідні обставини, в п.1.3. спірного іпотечного договору від 21.11.2014 року, відповідачі погодили, що іпотекодавець засвідчує та заявляє, що він на законній підставі володіє предметом іпотеки; що має право заставляти, відчужувати та передавати предмет іпотеки іпотекодержателю; предмет іпотеки досі нікому не проданий, не подарований, не обтяжений, не підлягає вилученню, вільний від зобов'язань, крім тих, що передбачені цим договором, в спорі і під забороною відчуження не перебуває, прав щодо неї третіх осіб (за договором найму (оренди), тощо) як в межах, так і за межами України немає.

Крім того, 21.07.2015 року рішенням господарського суду м. Києва, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р. у справі №910/14202/13 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до TOB "Д.М.Г.", третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на предмет іпотеки, визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на квартиру №9, загальною площею 174,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 40.

Даним рішенням встановлено, що під час переходу права власності на предмет іпотеки від ОСОБА_5 до ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс", до TOB "Агенція нерухомості ОСОБА_2" та до TOB "Д.М.Г." під час ліквідаційних процедур, ПАТ "Укрсоцбанк" не втратив статусу іпотекодержателя та іпотека за іпотечним договором від 09.09.2008 року - не припинена.

27.01.2016 року на підставі рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2015 р. у справі №910/14202/13, за ПАТ "Укрсоцбанк" було зареєстровано право власності на квартиру №9, загальною площею 174,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 40, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №52188828 від 28.01.2016 року (а.с. 91).

Отже, укладання спірного іпотечного договору, відбулося поза волею іпотекодержателя, тобто без згоди ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки заборона відчуження предмета іпотеки була знята на підставі незаконних дій Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7. що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому, позивач вважає, що договір іпотеки від 21.11.2014 року є недійсним в силу законну (нікчемним).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 цієї ж статті Кодексу визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.236 Цивільного кодексу правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.

Правові підстави припинення іпотеки передбачені ст. 17 Закону України "Про іпотеку" і полягають у наступному: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону (ЗУ "Про іпотеку"); набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 3 України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Як, встановлено ст. 12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передача в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Статтею 13 зазначеного Закону передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

Дані положення Закону кореспондується з п. 1.9 іпотечного логовору від 09.09.2008 року, відповідно до якого, наступні іпотеки предмета іпотеки забороняються, крім передачі предмета іпотеки в наступну іпотеку іпотекодержателю.

Пунктами 2.4.1 та 2.4.2 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель має право вимагати від будь-яких третіх осіб припинення зазіхань на предмет іпотеки та вимагати від Іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для захисту предмета іпотеки від зазіхань з боку третіх осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Приписами ч. 1 ст.13 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками.

Така ж вимога передбачена ч. 1 ст. 588 ЦК України, в якій зазначено, що наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.

Як зазначалось вище, пунктом 2.1.4 Іпотечного договору від 09.09.2008 року іпотекодавець зобов'язаний: без письмової згоди іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. У будь-якому випадку, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, як передбачено ч. 3 ст.12 Закону України "Про іпотеку".

З матеріалів справи вбачається, що позивач - іпотекодержатель згоди на відчуження або передачу майна в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування не надав.

Відтак, договір іпотеки від 21.11.2014 року, укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2051, 2052, суперечить ч.1 ст.13 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст.588 ЦК України, та відповідно підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст.203 ЦК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відшкодовуючи судовий збір за рахунок відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладання іпотечний договір від 21.11.2014 року, укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2051, 2052;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості ОСОБА_2" (61103, м. Харків, вул. Деревянка, буд. 8, ідентифікацій код юридичної особи 39053636) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039013) 689,00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г." (61157, АДРЕСА_1/1, ідентифікаційний код юридичної особи 39160006) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039013) 689,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2