Ухвала

від 31.05.2016 по справі 757/15546/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги директорів ТОВ «ХСК РАКУРС» ОСОБА_8 , ТОВ «ГРЕЙТОПТ ТЗ» ОСОБА_9 , ТОВ «ІНГРУПП+» ОСОБА_10 , ТОВ «ХСК МОНОЛІТ» ОСОБА_8 , ТОВ «ГРАНТ ПАРИТЕТ» ОСОБА_11 , ТОВ «ГАЛС-СК» ОСОБА_12 , ТОВ «ЕКВАТОР+» ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ НП України ОСОБА_14 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ХСК Моноліт» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; ТОВ «Інгрупп +» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 ; ТОВ «Екватор +» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; ТОВ «Грейтопт ТЗ» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ; ТОВ «Грант паритет» № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 ; ТОВ «Галс-СК» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 ; ТОВ «ХСК Ракурс» № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , відкритих у філіях «Харківське головне регіональне управління» ПАТ Комерційного Банку «Приватбанк» (юридична адреса: м. Харків, Червоношкільна набережна, 16, 61010; м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2/а, 49094; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки.

В апеляційних скаргах власники майна просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Так, апелянти посилаються на відсутність належних підстав для арешту майна, оскільки посадові особи вказаних товариств не є підозрюваними чи обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, а також, дані товариства, в силу закону, не відносяться до тих осіб, які несуть цивільної відповідальності за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Таким чином, апелянти вважають ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, так як вона суперечить вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

Також апелянти вказують на ті обставини, що апеляційні скарги подані в межах встановленого законом строку, оскільки розгляд клопотання слідчого відбувся без повідомлення власників майна, а про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження вони дізналися від представників банку та 28 квітня 2016 року отримали копію оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власників майна, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає наступне.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно відбувся без повідомлення власників цього майна, а копію оскаржуваного рішення вони отримали 28 квітня 2016 року, колегія суддів, враховуючи вимоги ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження судового рішення.

Що стосується доводів апеляційних скарг про помилковість висновків слідчого судді з приводу наявності підстав для накладення арешту, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочинну, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача, відчуження.

Проте вказаних вимог закону слідчим суддею не дотримано.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000427 від 15 липня 2015 року за фактами фіктивного підприємства та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «ХСК Моноліт» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; ТОВ «Інгрупп +» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 ; ТОВ «Екватор +» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; ТОВ «Грейтопт ТЗ» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ; ТОВ «Грант паритет» № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 ; ТОВ «Галс-СК» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 ; ТОВ «ХСК Ракурс» № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , відкритих у філіях «Харківське головне регіональне управління» ПАТ Комерційного Банку «Приватбанк», слідчий вказав, що в ході досудового розслідування установлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безготівкових операцій, створили, придбали та організували діяльність на території м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької областей та в інших невстановлених досудовим слідством місцях ряд суб`єктів господарської діяльності (юридичних осіб), в тому числі і ТОВ «ХСК Моноліт», ТОВ «Інгрупп +», ТОВ «Екватор +», ТОВ «Грейтопт ТЗ», ТОВ «Грант паритет», ТОВ «Галс-СК», ТОВ «ХСК Ракурс».

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення; існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна, можливість використання останнього, як доказу у кримінальному провадженні або застосування, щодо нього спеціальної конфіскації, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте, в поданому клопотанні слідчий не надав належних даних для підтвердження обставин необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна та те, що він виправдовує обмеження права власності особи.

Зокрема, кримінальне провадження № 12015000000000427 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 15 липня 2015 року та досудове розслідування по ньому триває до цього часу. За цей період здійснення досудового розслідування, станом на дату постановлення слідчим суддею оскаржуваної ухвали, жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, в рамках даного кримінального провадження. Жодна особа не була засудженою за вчинення цих кримінальних правопорушень. Також, клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять й відомостей про здійснення, у передбаченому законом порядку провадження, стосовно юридичної особи, не проведено експертиз фінансових операцій та руху коштів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і вид майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, клопотання слідчого не відповідає вимогам ч. 1 ст. 171 КПК України. Так, кримінальне провадження відкрито за фактом фіктивного підприємства та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, підпадає діяння, яке полягає у вчиненні фінансових операцій чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації ( відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження місце знаходження переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Про те, зміст клопотання слідчого щодо обставин даного кримінального правопорушення, не характеризуються наявністю сукупності фактів, які б в обов`язковому порядку охоплювали всі істотні обставини кримінального провадження і містили аналітичну прив`язку до конкретних юридичних осіб та подій, які викладені в клопотанні. Що стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, то в клопотанні слідчого взагалі відсутнє обґрунтування арешту на майно через призму даного кримінального правопорушення.

Крім того, слідчим не розкрито і підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснювати арешт, не доведено, що кошти, які знаходяться на рахунках товариств отримані злочинним шляхом та не надано доказів в обґрунтування зазначених підстав.

Таким чином, надані суду матеріали кримінального провадження не містять належного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, яке належить на праві власності вказаним юридичним особам, а тому на думку колегії суддів, слідчим не доведено обставин, на які він посилається при вмотивуванні необхідності застосування такого заходу кримінального провадження.

Що стосується доданих, під час апеляційного розгляду справи, до клопотання слідчого матеріалів, то колегією суддів було відмовлено в їх долучені до матеріалів провадження, оскільки вони не надавалися слідчому судді під час розгляду клопотання в суді першої інстанції та не були предметом дослідження при розгляді клопотання Печерським районним судом м. Києва, оскільки події, які в них зазначені мали місце 21-22 квітня 2016 року, а саме після розгляду справи в суді.

Враховуючи вище викладене, а також вимоги ст. 173 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав вважати доведеною необхідність накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунках зазначених у клопотанні товариств, а відтак, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасування з поставлення нової ухвали, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід відмовити.

У зв`язку з цим апеляційні скарги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги директорів ТОВ «ХСК РАКУРС» ОСОБА_8 , ТОВ «ГРЕЙТОПТ ТЗ» ОСОБА_9 , ТОВ «ІНГРУПП+» ОСОБА_10 , ТОВ «ХСК МОНОЛІТ» ОСОБА_8 , ТОВ «ГРАНТ ПАРИТЕТ» ОСОБА_11 , ТОВ «ГАЛС-СК» ОСОБА_12 , ТОВ «ЕКВАТОР+» ОСОБА_13 , задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ НП України ОСОБА_14 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ХСК Моноліт» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; ТОВ «Інгрупп +» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 ; ТОВ «Екватор +» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; ТОВ «Грейтопт ТЗ» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ; ТОВ «Грант паритет» № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 ; ТОВ «Галс-СК» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 ; ТОВ «ХСК Ракурс» № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , відкритих у філіях «Харківське головне регіональне управління» ПАТ Комерційного Банку «Приватбанк» (юридична адреса: м. Харків, Червоношкільна набережна, 16, 61010; м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2/а, 49094; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ХСК Моноліт» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; ТОВ «Інгрупп +» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 ; ТОВ «Екватор +» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; ТОВ «Грейтопт ТЗ» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ; ТОВ «Грант паритет» № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 ; ТОВ «Галс-СК» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 ; ТОВ «ХСК Ракурс» № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , відкритих у філіях «Харківське головне регіональне управління» ПАТ Комерційного Банку «Приватбанк» (юридична адреса: м. Харків, Червоношкільна набережна, 16, 61010; м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2/а, 49094; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки, відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1541/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_16

Доповідач ОСОБА_1