ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.06.16р. Справа № 904/2634/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя
до Приватного підприємства "Бікомп", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 7 627 грн. 56 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 28.12.2015р. №2187;
ОСОБА_2 - представник, дов. від 28.12.2015р. №2199 (був присутній у судовому засіданні 18.05.2016р.);
від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач з урахуванням заяви (вх. №34462/16 від 01.06.2016р.) про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних просить стягнути з відповідача 7 627 грн. 56 коп., що складає 7 140 грн. 69 коп. - пені та 486 грн. 87 коп. - 3% річних, нарахованих за Договором від 22.06.2015р. №80D171-1117-1117 за несвоєчасно здійснені розрахунки.
Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 33-36).
За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ).
Як вбачається згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2016р. місцезнаходженням відповідача - Приватного підприємства "Бікомп" є м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 1; таку саму адресу було вказано і у позовній заяві.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
22.06.2015р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", як продавцем, та відповідачем - Приватним підприємством "Бікомп", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №800171-1117-1117 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупцю кабельні лінії зв'язку, що виведені з експлуатації, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Згідно з пунктом 1.3 Договору договір є рамковим і передбачає можливість неодноразового продажу товару партіями протягом строку дії договору; купівля-продаж кожної партії оформлюється сторонами шляхом підписання замовлення, у якому сторони визначають ділянку кабельної лінії зв'язку, що підлягає продажу, марку прокладеного на цій ділянці кабелю, його довжину та вартість, а також інші необхідні на розсуд сторін умови та технічні параметри.
Відповідно до пункту 3.1 Договору кінцева ціна товару визначається сторонами у замовленнях залежно від розміру затрат покупця на демонтаж кабельних ліній зв'язку на різних її ділянках та залежно від базової ціни за 1 км кабелю.
Після підписання замовлення покупець зобов'язаний сплатити продавцю аванс у розмірі та у строки, визначені договором; після сплати авансу продавець протягом 3-х робочих днів з моменту отримання авансу зобов'язаний передати товар покупцю за актом приймання-передачі, а покупець прийняти товар (пункт 2.3 Договору).
У пункті 3.2 Договору сторони погодили, що оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем у наступному порядку: - аванс у розмірі 20% вартості товару протягом 7-ми календарних днів з моменту підписання сторонами замовлення на відповідну партію товару; - наступна оплата у розмірі 80% вартості товару протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару.
Як вбачається відповідачем було сплачено відповідачу 91 262 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу „оплата за каб. магістр. лінію КМ-1Е згідно рах. №23F300/15-168/7 від 28.09.2015р.В» : - від 19.10.2015р. №48 на суму 50 000 грн. 00 коп.; - від 26.10.2015р. №49 на суму 20 000 грн. 00 коп.; - від 27.10.2015р. №50 на суму 21 262 грн. 00 коп.
В подальшому на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 456 310 грн. 00 коп., що підтверджується Актом від 28.10.2015р. приймання-передачі товару до замовлення №01/1608 (а.с. 10).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи положення пункту 3.2 Договору, відповідач повинен був здійснити оплату у розмірі 80% вартості поставленого товару до 27.11.2015р. (включно).
Як вбачається відповідачем було сплачено за товар у загальній сумі 365 048 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: - від 09.12.2015р. №57 на суму 180 000 грн. 00 коп.; - від 10.12.2015р. №58 на суму 50 000 грн. 00 коп.; - від 18.12.2015р. №59 на суму 20 000 грн. 00 коп.; - від 18.12.2015р. №64 на суму 9 000 грн. 00 коп.; - від 18.12.2015р. №66 на суму 35 000 грн. 00 коп.; - від 30.12.2015р. №66 на суму 36 048 грн. 00 коп.; - від 24.12.2015р. №65 на суму 35 000 грн. 00 коп.
Отже, оплату за поставлений товар у сумі 365 048 грн. 00 коп. відповідачем було здійснено з простроченням.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У пункті 4.1 Договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати покупець на вимогу продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.
Таким чином, згідно розрахунку пеня становить 7 140 грн. 69 коп. (з 28.11.2015р. по 29.12.2015р.).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, підлягають частковому задоволенню .
Отже, згідно розрахунку річні становлять 486 грн. 87 коп. (з 28.11.2015р. по 29.12.2015р.).
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Бікомп" (51909, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр. Соборний, 133; ідентифікаційний код 01184385) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133; ідентифікаційний код 01184385) 7 140 грн. 69 коп. - пені, 486 грн. 87 коп. - річних та 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„02„ червня 2016р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2016 |
Оприлюднено | 07.06.2016 |
Номер документу | 58074348 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні