Рішення

від 25.05.2016 по справі 914/917/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016р. Справа№ 914/917/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Корчинському О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Центр новітніх технологій», м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект», м. Львів, про: стягнення 44.350,00 грн. - основного боргу, 39.273,87 грн. - інфляційних втрат, 3.995,15 грн. - трьох процентів річних. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 23.03.2016 р.), відповідача:не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Центр новітніх технологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект» про стягнення 44.350,00 грн. - основного боргу, 35.646,05 грн. - інфляційних втрат, 4.046,18 грн. - трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.04.2016 р. Рух справи відображено в попередній ухвалі суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов Договору на виконання розділу ОВНС №10-468 від 21.12.2012 р. не оплатив повної вартості виконаних робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 44.350,00 грн.

15 травня 2016 року до суду від позивача надійшла заява вх.№2650/16 про уточнення позовних вимог. Згідно з поданою заявою позивач просить стягнути з відповідача 44.350,00 грн. - основного боргу, 39.273,87 грн. - інфляційних втрат та 3.995,15 грн. - три проценти річних.

Предтавник позивача в судове засідання з'явився, заяву про уточнення позовних вимог підтримав та надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин повторного неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень(долучені до матеріалів справи), проти позову не заперечив, інших письмових пояснень не подав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

Суд розглянувши подану 17.05.2016 р. вх.№2650/16 позивачем заяву про уточнення позовних вимог, зазначає, що така заява є заявою про збільшення розміру позовних вимог, в частині стягнення інфляційних втрат та заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних. Судом встановлено, що при поданні цієї заяви позивачем додержано правил вчинення відповідних процесуальних дій, відтак суд зобов'язаний прийняти зазначену заяву до розгляду з наступних підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Вищого господарського суду в постанові №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» п. 3.10., 3.11. (із змінами та доповненнями).

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений Договір №10-468 від 21.12.2012 р. на виконання розділу ОВНС (надалі -Договір). За умовами цього Договору Замовник (відповідач у справі) доручає, а Виконавець (позивач у справі) бере на себе зобов'язання якісно та в термін виконати розділ «Оцінки впливів на навколишнє середовище» (ОВНС) робочого проекту нарощування 9-го та 10-го ярусів золо відвалу №3 ДТЕК Бурштинської ТЕС (п. 1.1. Договору).

Вартість робіт, що є предметом цього Договору, згідно кошторису становить 88.700,00 грн. без ПДВ (п. 2.2. Договору).

Кошторисом - як додатком №1 до Договору встановлено, що вартість розробки розділу ОВНС складає: 88.700 грн. 00 коп.

Замовник до початку робіт здійснює попередню оплату Виконавцю в розмірі 50% від вартості робіт, а саме - 44.350,00 грн. Розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання Замовником актів здачі-приймання виконаних робіт (п.п. 5.1, 5.2. Договору).

Актом здачі-приймання проектних робіт від 18.03.2013 р. по Договору №10-468 від 21.12.2012 р. сторони у справі засвідчили, що склали даний акт про те, що проектні роботи задовольняють умови договору і належно оформлені. Окрім того, в Акті зазначено, що аванс перерахований для виконання робіт склав - 44.350,00 грн., належить перерахувати - 44.350,00 грн. про що сторони підписались та скріпили підписи печатками підприємств.

Підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств Актом звірки взаємних розрахунків сторони засвідчило той факт, що відповідач у справі не сплатив позивачу 44.350,00 грн. за Актом виконаних робіт/послуг №10-468 від 18.03.213 р.

Внаслідок чого у відповідача виник заборгованість перед позивачем в розмірі 44.350,00 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем було нараховано відповідачу 35.646,05 грн. - інфляційних втрат, 4.046,18 грн. - трьох процентів річних.

Проте, 17 травня 2016 року до суду від позивача надійшла заява вх.№2650/16 про уточнення позовних вимог. Згідно з поданою заявою позивач просить стягнути з відповідача 44.350,00 грн. - основного боргу, 39.273,87 грн. - інфляційних втрат та 3.995,15 грн. - три проценти річних. Судом зазначена заява була прийнята до розгляду.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву до суду не надав, проти позову не заперечив, доказів оплати боргу не представив, інших письмових пояснень не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт на підставі Договору підряду в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 889 Цивільного кодексу України Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання Замовником актів здачі-приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що Акт №1 здачі-приймання проектних робіт по договору №10-468 від 21.12.2012 р. підписано 18.03.2013 р. Відтак строк виконання відповідачем зобов'язання в частині сплати коштів закінчився 17.05.2013 року. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 44.350,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши правильність розрахунку позивача, зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 39.273,87 грн. - інфляційних втрат та 3.995,15 грн. - трьох процентів річних є правомірними, обґрунтованими, арифметично вірними, отже підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект» (адреса: вулиця Ш. Руславелі, будинок 7, місто Львів, Львівська область, 79005; ідентифікаційний код 37740832) на користь Приватного підприємства «Центр новітніх технологій» (адреса: АДРЕСА_1, 79071; ідентифікаційний код 31526363 ) 44.350 (сорок чотири тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп. боргу, 39.273 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 3.995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 15 коп. - три проценти річних та 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 травня 2016 р.

Суддя Трускавецький В.П.