Ухвала

від 02.06.2016 по справі 5015/3729/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.06.2016 р. Справа№ 5015/3729/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи за заявою: Відкритого акціонерного товариства В«Лисянське автотранспортне підприємство-17145В» , смт. Лисянка Черкаської області

про: банкрутство Приватного підприємства В«Лізингова компанія В«Комунал-ТрансВ» , м. Львів, код ЄДРПОУ 33419969

Суддя Артимович В.М.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа № 5015/3729/11 за заявою Відкритого акціонерного товариства „Лисянське автотранспортне підприємство-17145В» , смт. Лисянка Черкаської області, надалі - кредитор, про банкрутство Приватного підприємства „Лізингова компанія „Комунал-ТрансВ» , надалі-боржник.

01.06.2016 р. на розгляд суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В обгрунтування даного клопотання ПАТ „ОСОБА_1 ВоротаВ» посилається на скрутне фінансове становище, обмеженість кошторису Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відрядження працівників.

Суд, розглянувши подане клопотання ПАТ „ОСОБА_1 ВоротаВ» , вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 3 ст. 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу, що є його правом, а не обов'язком (ч. 1 ст. 74-1 ГПК України).

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи та її складності.

Судом встановлено, що подане ПАТ „ОСОБА_1 ВоротаВ» клопотання не містить мотивованих та обґрунтованих доказів на підтвердження того, з яких саме підстав представник кредитора не може з'явитися до господарського суду Львівської області для особистої участі у судовому засіданні, або скористатись іншими правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема подавати докази, давати письмові пояснення господарському суду.

З огляду на зазначене, суд, з метою надання усних та письмових пояснень вважає за необхідне в задоволенні клопотання ПАТ „ОСОБА_1 ВоротаВ» про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 ВоротаВ» від 30.05.2016 р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовити.

Суддя Артимович В.М.