Рішення

від 31.05.2016 по справі 917/676/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016 р. Справа №917/676/16

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, вул. Чапаєва 5, м.Знам''янка, Кіровоградської області,27400 в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, вул.Глінки, 2, м.Кіровоград, 25009

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирбничо-торгівельне об"єднання ТОТ Нафтохімбудресурс", вул. Київська,76, Кременчук, Полтавської області, 39631

про розірвання договору оренди майна, повернення майна та стягнення заборгованості в розмірі 73923,7 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 11/16 від 10.05.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 (директор)

від прокуратури: ОСОБА_3, посв. № 035939 від 05.10.2015р.

Розглядається позовна заява про (1) стягнення з відповідача 73923,7 грн. заборгованості за договором оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року, у тому числі 60747,28 грн. орендної плати, 1532,36 грн. інфляційних нарахувань, 555, 86 грн. 3% річних, 5013,47 грн. пені, 6074,73 грн. 10% штрафу; (2) розірвання договору оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне об'єднання ТОТ Нафтохімбудресурс»; (3) зобов'язання відповідача повернути державне окреме індивідуально визначене майно а саме: частина приміщень загальною площею 1728 м 2 (реєстровий номер 13767921.1БД11МЧН9979), розміщене за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул.Комсомольська, 34 на першому та другому поверхах будівлі ремонтно-будівельного цеху, що перебуває на балансі Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет», вартістю 517 946 грн. балансоутримувачу Державному підприємству «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет».

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена, та наявні підстави для розірвання договору та повернення орендованого майна.

Представник позивача та прокурор підтримали позов з мотивів, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов визнав позов у повному обсязі (вх. № 6833 від 31.05.2016р.).

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вирбничо-торгівельне об"єднання ТОТ Нафтохімбудресурс" (надалі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) (надалі - Договір).

При цьому, сторони узгодили, зокрема, наступне:

- п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частина приміщень загальною площею 1728,0 кв.м (реєстровий номер 13767921.1.БДПМЧН9979) (далі - ОСОБА_4), розміщене за адресою: Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул.Комсомольська, 34, на першому та другому поверхах будівлі ремонтно-будівельного цеху, що перебуває на балансі Державного підприємства "Інженерний центр твердих сплавів "Світкермет" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 грудня 2013 року і становить за незалежною оцінкою 517946 грн.

- п.2.1. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у ОСОБА_4, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання ОСОБА_4.

- п.3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2014 року 6 526,20 грн. (шість тисяч п'ятсот двадцять шість грн. 20 коп.).

Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2014 року визначається (шляхом коригування орендної плати за базовий місяць лютий 2014 року на індекси інфляції за березень, квітень, травень, червень 2014 року.

- п.3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розмішується на веб-сайті Фонду державного майна України.

- п.3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

- п.3.7. Орендне плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

3.8. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

п.3.11. У разі припинення (розірвання) ОСОБА_4 оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення ОСОБА_4 за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії ОСОБА_4 оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

- п.5.10. Орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання ОСОБА_4 повернути Балансоутримувачу орендоване ОСОБА_4 в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати.

- п.10.1. Цей Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 25.06.2014р. по 24.05.2017р.

- п.10.6. Чинність цього ОСОБА_4 припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна Орендарем; загибелі орендованого ОСОБА_4; достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; ліквідації Орендаря - юридичної особи.

- п.10.8. У разі припинення або розірвання цього ОСОБА_4 протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення ОСОБА_4, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

- п.10.10. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення ОСОБА_4 покладається на Орендаря.

- п.10.12. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим ОСОБА_4, регулюються чинним законодавством України.

Як зазначає у позові позивач та не заперечує відповідач, у відповідності до умов вказаного ОСОБА_4 відповідачу було передано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частина приміщень загальною площею 1728,0 кв.м (реєстровий номер 13767921.1.БДПМЧН9979) (далі - ОСОБА_4), розміщене за адресою: Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул.Комсомольська, 34, на першому та другому поверхах будівлі ремонтно-будівельного цеху, що перебуває на балансі Державного підприємства "Інженерний центр твердих сплавів "Світкермет" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 грудня 2013 року і становить за незалежною оцінкою 517946 грн.

Факт передачі вказаного майна відповідачем не заперечується та підтверджується актом приймання передавання орендованого майна від 25.06.2014р., що підписаний позивачем відповідачем, балансоутримувачем та скріплений їх печатками.

Позивач стверджує, що відповідач орендні платежі, зокрема 70%, що у відповідності до п.3.6 договору мають бути перераховані до державного бюджету, за період з червня 2015 року по січень 2016 року не сплатив, у зв"язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 60 747,28 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про (1) стягнення з відповідача 73923,7 грн. заборгованості за договором оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року, у тому числі 60747,28 грн. орендної плати, 1532,36 грн. інфляційних нарахувань, 555, 86 грн. 3% річних, 5013,47 грн. пені, 6074,73 грн. 10% штрафу; (2) розірвання договору оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року; (3) зобов'язання відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року щодо сплати орендних платежів (70% до державного бюджету) не виконав, заборгованість по орендній платі за період з червня 2015 року по січень 2016 року у розмірі 60 747,28 грн. не сплатив.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення в сумі 60 747,28 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнані відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за ОСОБА_4 (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за ОСОБА_4 починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Сторони у п.3.7., 3.8. узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач ставить вимогу про стягнення 1532,36 грн. інфляційних нарахувань, 555, 86 грн. 3% річних за період з 13.07.2015р. по 22.02.2016р., 5013,47 грн. пені за період з 13.09.2015р. по 22.02.2016р., 6074,73 грн. 10% штрафу.

З огляду на узгодження сторонами у договорі положення щодо нарахування штрафних санкцій, факт прострочення відповідачем оплати орендних платежів, зокрема більш ніж на 3 місяці, положення ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, відсутність заперечень з боку відповідача щодо правильності здійснених позивачем розрахунків, визнання відповідачем позову в частині здійснених нарахувань інфляційних, 3% річних, пені, штрафу, судом задовольняються вимоги про їх стягнення в повному обсязі.

При цьому судом враховано, що положення п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" визначають, що застосовуючи у вирішенні спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням договорів оренди (найму) положення статті 549 ЦК України, господарським судам слід виходити з того, що: одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із зазначеною статтею ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, і у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій; можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань передбачено абзацом другим частини другої статті 231 ГК України; для учасників господарських відносин законодавством не встановлено обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи укладення договору, встановленим статтею 627 ЦК України, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачем також заявлено вимогу про розірвання договору оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як передбачено в п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідачем взагалі не сплачувались орендні платежі починаючи з період з червня 2015 року по січень 2016 року, а відтак наявні правові підстави для розірвання договору.

Відповідно до п.10.6 договору чинність цього ОСОБА_4 достроково припиняється, зокрема, внаслідок за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що договір оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року слід розірвати у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства.

Вимога позивача про ззобов'язання відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу задоволенню підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно із положеннями п.п. 10.8 та 10.10 договору, у разі припинення або розірвання цього ОСОБА_4 протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення ОСОБА_4, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження, майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення ОСОБА_4 покладається на Орендаря.

Оскільки суд прийшов до висновку що договір оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року, укладений між позивачем та відповідачем слід розірвати, відповідач зобов'язаний повернути орендовані приміщення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне об'єднання ТОТ Нафтохімбудресурс» (вул. Київська,76, Кременчук, Полтавської області, 39631, код ЄДРПОУ25169266) на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області 60747,28 грн. орендної плати, 1532,36 грн. інфляційних нарахувань, 555, 86 грн. 3% річних, 5013,47 грн. пені, 6074,73 грн. 10% штрафу на розрахунковий рахунок регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області № 31116094700002 в ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, ЄДРПОУ 24145329.

3. Розірвати договір оренди № 48-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 25.06.2014 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне об'єднання ТОТ Нафтохімбудресурс».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне об'єднання ТОТ Нафтохімбудресурс» (вул. Київська,76, Кременчук, Полтавської області, 39631, код ЄДРПОУ25169266) повернути державне окреме індивідуально визначене майно а саме: частина приміщень загальною площею 1728 м 2 (реєстровий номер 13767921.1БД11МЧН9979), розміщене за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул.Комсомольська, 34 на першому та другому поверхах будівлі ремонтно-будівельного цеху, що перебуває на балансі Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет», вартістю 517 946 грн. балансоутримувачу Державному підприємству «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне об'єднання ТОТ Нафтохімбудресурс» (вул. Київська,76, Кременчук, Полтавської області, 39631, код ЄДРПОУ25169266) судовий збір в сумі 10 525, 19 грн., який зарахувати на розрахунковий рахунок прокуратури Кіровоградської області (25006 м.Кіровоград; вул. Верхня Пермська, 4, код 02910025).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

Суддя О. А. Киричук