Рішення

від 02.06.2016 по справі 927/424/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

02 червня 2016 року Справа № 927/424/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Льонок",

вул. Перемоги, 18, смт. Куликівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16200

Про стягнення 22504,68грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 10 від 04 січня 2016 року);

відповідача: ОСОБА_2 - директор (був присутній у судовому засіданні 19 травня 2016 року).

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 19 травня 2016 року перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льонок" про стягнення 22504,68грн. боргу, в тому числі 13943,39грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня по квітень 2014 року, 897,49грн. 3% річних, 7663,80грн. інфляційних втрат відповідно до умов договору на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії від 11 жовтня 2013 року №9-0035.

Ухвалою суду від 11 травня 2016 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 19 травня 2016 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, свої заперечення обґрунтовував тим, що починаючи з 30 липня 2010 року СТОВ "Льонок" неодноразово направляло листи ПАТ "Облтеплокомуненерго" щодо розірвання договору №9-0035 від 01 липня 2004 року, проте, останній відмовляв у розірванні договору та ігнорував вимоги СТОВ "Льонок". 10 жовтня 2013 року термін дії цього договору закінчився, з боку товариства не була підписана жодна додаткова угода на продовження постачання теплової енергії.

У судовому засіданні 02 червня 2016 року представник позивача надав суду додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

28 листопада 2013 року рішенням Господарського суду Чернігівської області був укладений договір між публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" (надалі - теплопостачальна організація) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Льонок" (надалі - споживач) на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії №9-0035 від 11 жовтня 2013 року (а.с. 7-14).

Рішення Господарського суду Чернігівської області набрало законної сили 10 грудня 2013 року.

Обов'язковість рішення суду, що набрало законної сили, встановлено ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Частиною другою ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 649 ЦК України, яка кореспондується зі ст.187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладенні договорів, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Рішенням суду визначено, що договір № 9-0035 від 11 жовтня 2013 року вважати укладеним з моменту набрання рішенням суду законної сили, тобто з 10 грудня 2013 року.

Згідно умов п. 1.1. договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для опалення, а споживач зобов'язується сплачувати теплопостачальній організації за теплову енергію за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору тарифи/двоставкові тарифи на теплову енергію змінюються за поданням теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством України порядку. Нові тарифи/двоставкові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

В Додатку №1 до договору визначено об'єкт: смт. Куликівка, вул. Щорса, 112, приміщення площею 139,4 кв.м.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює згідно умов цього договору щомісячно до 1-го числа м'ясця наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 1-ше число місяця вихідним, святковим чи робочим днем.

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору за період з січня 2014 року по квітень 2014 року надав послуги відповідачу вартістю 13943,39грн. та пред'явив відповідачу для оплати рахунки-фактури №9-0035 від 23 січня 2014 року на суму 4031,16грн., №9-0035 від 21 лютого 2014 року на суму 5929,18грн., №9-0035 від 21 березня 2014 року на суму 3125,71грн., №9-0035 від 17 квітня 2014 року на суму 857,34грн. (а.с. 16-19).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг не виконав, заборгованість відповідача становить 13943,39грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача, згідно розрахунків в матеріалах справи, 897,49грн. 3% річних за період з 02 лютого 2014 року по 25 квітня 2016 року та 7663,80грн. інфляційних втрат за період з лютого 2014 року по грудень 2014 року, з січня 2015 року по червень 2015 року (а.с. 20-22).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п.6.4 договору сторони передбачили строк оплати за теплову енергію щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях, зокрема, наголошував на тому, що ВАТ "Теплокомуненерго" ігнорувало звернення СТОВ "Льонок" щодо розірвання договору та припинення теплопостачання.

Проте, судом встановлено, що на звернення відповідача ВАТ "Облтеплокомуненерго" неодноразово повідомляло його, зокрема, про необхідність письмового звернення до АТ "ОТКЕ" за адресою по вул. Комсомольська, 55б у м. Чернігові задля отримання технічних умов на відключення магазину від мереж централізованого теплопостачання та виконанні таких технічних умов, оскільки даний об'єкт - частина будівлі зі спільною системою опалення з приміщеннями інших споживачів; роботи по відключенню повинні прийматись комісією, яка організовується власником приміщення з обов'язковою участю представників теплопостачальної організації і складанням відповідного акту; договір не передбачає розірвання в односторонньому порядку, договір не було розірвано за взаємною згодою сторін, рішення суду щодо розірвання договору відсутнє. Крім того, відповідно до акту від 10 вересня 2014 року комісією підтверджено факт відключення опалювальної системи магазину "Льонок", який знаходиться за адресою: 16300, Чернігівська обл., Куликівський район, смт. Куликівка, вул. Щорса, 112 від загальної системи опалення "Облтеплокомуненерго".

Отже, заперечення відповідача були прийняті судом до уваги, проте спростовані вищевикладеними обставинами справи.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 13943,39грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня по квітень 2014 року, 897,49грн. 3% річних та 7663,80грн. інфляційних втрат є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1378,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льонок" (вул. Перемоги, 18, смт. Куликівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16200, код 31328545, р/р 26001507010001 в ВАТ АБ "Приватінвест", МФО 353489) на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненрго" (вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код 03357671, р/р 26035302000264 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 353553) 13943,39грн. боргу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льонок" (вул. Перемоги, 18, смт. Куликівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16200, код 31328545, р/р 26001507010001 в ВАТ АБ "Приватінвест", МФО 353489) на користь Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненрго" (вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код 03357671, р/р26003100416 в ПАТ "Полікомбанк", МФО 353100) 897,49грн. 3% річних, 7663,80грн. інфляційних втрат та 1378,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор