Рішення

від 30.05.2016 по справі 913/471/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 травня 2016 року Справа № 913/471/16

Провадження №4/913/471/16

За позовом

ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСиббанк» , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-АВТО» , м.Сєвєродонецьк Луганська область

про стягнення 154 472 грн. 56 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

Секретар судового засідання - помічник судді Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт Східного Центру стягнення боргів Департаменту зі стягнення боргів АТ "УКРСИББАНК", довіреність № 30-2/44615 від 01.10.2015;

від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю № б/н від 12.02.2016

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за додатковою угодою №11287324000 від 24.01.2008 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 в сумі 154 472 грн. 56 коп., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 112 838 грн. 77 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2016 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

Позов мотивований фактом несвоєчасного виконання відповідачем умов генерального договору про надання кредитних послуг № 11285141000 від 24.01.2008 в частині оплати у встановлені строки суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, під час слухання справи не заперечував щодо наявності заборгованості за кредитом та процентами за спірним договором перед позивачем.

Представник відповідача подав до суду подав клопотання про розстрочку виконання рішення, згідно штемпеля вхідний № 480-740/16 від 27.05.2016, за яким відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у справі № 913/471/16. Вказане клопотання судом прийняте до розгляду та долучене до матеріалів справи.

На обґрунтування цього клопотання відповідач також посилається на те, що починаючи з 2014 року підприємство знаходиться в межах зони проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим утруднено ведення господарської діяльності. Впродовж останніх двох років промислові потужності підприємства неодноразово потрапляли під обстріли та бомбардування, розграбовувались невстановленими особами. Згідно із заявами про злочини правоохоронними органами (органи МВС, військова прокуратура) було відкрито ряд досудових розслідувань кримінального провадження, про що внесена інформація до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

Відповідач вказує на те, що перелічені негативні явища, які зазначені у клопотанні відповідача про розстрочку виконання рішення, значно вплинули на економічні показники підприємства, в тому числі на формування прибутку та обсягів коштів, а також значно ускладнили виконання зобов'язань за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, та з метою збереження працездатності підприємства, недопущення подальшого скорочення робочих місць та ліквідації підприємства, відповідач просить розстрочити виконання рішення строком на 24 місяці з щомісячної виплатою заборгованості рівними частинами згідно наданого графіка.

Позивач у судовому засіданні 30.05.2016 зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання відповідача та надання останньому розстрочки виконання рішення строком саме на 24 місяця за запропонованим графіком, однак погодився на надання розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців.

Представник позивача подав до суду пояснення від 27.05.2016 № 410/30-6, зданим до суду 30.05.2016 вхідний № 4111/16, за якими позивач вказав період нарахування сум заявлених до стягнення. Надане пояснення судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2016 надав клопотання, яким просить суд долучити до матеріалів справи надані документи. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучене до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача , всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі за текстом - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» (далі за текстом - Клієнт, відповідач) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 11285141000 від 24.01.2008 (далі за текстом - Генеральний договір).

Відповідно до умов генерального договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні послуги в рамках ліміту кредитної лінії, що встановлений у розмірі 1 300 000 грн. 00 коп.

Умови і порядок надання, строк і сума порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок оплати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах генерального договору оформлюється додатковою угодою до генерального договору у формі окремої Індивідуальної угоди, що являється невід'ємною його частиною (п.1.1. генерального договору).

Ліміт договору - гранично допустима сума заборгованості відповідача перед позивачем за загальною сумою наданих кредитних послуг за всіма Індивідуальними угодами (без обліку процентів і комісій) у будь-який момент дії договору.

Транш - сума кредиту повністю, або чистка суми кредиту що надається відповідачу в межах встановленого ліміту кредитної лінії на строк, в порядку та па умовах, що визначені договором. Згідно умов договору, позичальник мас право отримувати кредит в рамках ліміту кредитної лінії у вигляді одного або декількох траншів.

Відповідно до умов генерального договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні послуги у валютах вказаних в генеральному договорі (долар США, та/або гривна, та/або Євро, та/або рублі Російської Федерації та /або франки Швейцарії), в рамках ліміту.

Відповідно до п. 1.2.1. генерального договору відповідач повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту за генеральним договором в термін не пізніше 24 січня 2019 року і виконати всі зобов'язання передбачені Індивідуальними угодами, в терміни встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань відповідача по Індивідуальним угодам не повинні перевищувати термін, передбачений генеральним договором, якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов'язань, встановлений генеральним договором та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Відповідно до п. 1.3. генерального договору за надання кредитних послуг відповідач сплачує банку (позивач) плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку послугу визначається у відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною генерального Договору.

Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. генерального договору відбувається з 01 по 10 (включно) число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком проценти.

Також, 24 січня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №11287324000 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24 січня 2008 року (далі за текстом - додаткова угода № 1).

Відповідно до п.1 додаткової угоди № 1 позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в національній валюті у формі кредитної лінії з лімітом в розмірі 950 000 грн. 00 коп.

Відповідач, згідно з п. 2.2. додаткової угоди № 1, зобов'язався в свою чергу повернути кредит в повному обсязі та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 1, але в будь-якому випадку не пізніше 23 січня 2015 року.

Відповідач згідно із п. 3.1, п. 3.2 додаткової угоди № І, зобов'язувався:

за використання кредитних коштів у межах встановленого додатковою угодою № 1 строку і кредитування, сплатити 13,5% відсотків річних.

за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою № 1, сплатити 27,0% відсотків річних.

07 лютого 2009 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 до додаткової угоди №11287324000 до генерального договору про надання кредитних послуг, відповідно до умов якої, сторони домовились про зміну графіка погашення кредиту.

На умовах додаткової угоди № №11287324000 від 24.01.2008 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 позивач надав відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок № 26008040949100.

Відповідно до п.2.2 додаткової угоди №11287324000 від 24.01.2008 до генерального договору, відповідач зобов'язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 23 січня 2015 року.

Позивач свої зобов'язання за додатковою угодою № 11287324000 від 24.01.2008 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджено меморіальними ордерами та не оспорюється відповідачем.

Однак, клієнт (відповідач) належним чином не виконує покладене на нього зобов'язання за генеральним договором та додаткових угод, а саме в обумовлені строки не здійснює повернення банку (позивач) кредиту, процентів за користування кредитом у розмірах та термінах, що передбачено умовами додаткової угоди.

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 04.012.2015 № 30-11/30948 про погашення заборгованості за спірним договором, але відповідач відзив на вимогу не надав, оплату заборгованості за кредитом не здійснив.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 112 838 грн. 77 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови додаткової угоди №11287324000 від 24.01.2008 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 та положення ст.ст. 509, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,232 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, під час слухання справи не заперечував щодо наявності заборгованості за кредитом та процентами за спірним договором перед позивачем.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.

За своєю правовою природою генеральний договір про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 та додаткові угоди до нього є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти було видано позивачем відповідачу за позовом згідно меморіальних ордерів (а.с. 113-116 ) та підтверджується випискою за кредитним договором № 0011285141000/0011285141000 за період з 21.01.2008 по 15.03.2016 (а.с. 96-112).

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 та додатковою угодою № №11287324000 від 24.01.2008 не надав.

Відповідач умови договору виконував неналежно та не в повному обсязі, здійснював повернення кредиту не в повних сумах та припускав порушення строків оплати. У зв'язку з чим, за відповідачем перед позивачем станом на 15.03.2016 утворилась загальна заборгованість за кредитним договором в сумі 112 838 грн. 77 коп. за період з 24.06.2014 по 15.03.2016 згідно наданого позивачем розрахунку.

Також, відповідач здійснював повернення процентів за користування кредитом не в повних сумах та припускав порушення строків оплати, тому станом на 15.03.2016 утворилась заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп. за період з 31.07.2014 по 15.03.2016 згідно наданого позивачем розрахунку.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 та додатковою угодою № №11287324000 від 24.01.2008, а саме: відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків в терміни, передбачені вищезазначеним договором.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

На час прийняття рішення у цій справі відповідачем не подано допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду, у останнього виникло право вимоги з відповідача суми заборгованості за кредитом у розмірі 112 838 грн. 77 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 41 633 грн. 79 коп.

Вказана вище сума заборгованості за кредитом та за процентами підтверджена матеріалами справи та неспростована відповідачем.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення у справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача загальної заборгованості за додатковою угодою №11287324000 від 24.01.2008 до генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11285141000 від 24.01.2008 в сумі 154 472 грн. 56 коп., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 112 838 грн. 77 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп. нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2317 грн. 09 коп. покладаються на відповідача.

Щодо заяви відповідача, згідно штемпелю вхідний № 480-740/16 від 27.05.2016, про надання розстрочки виконання рішення у справі № 913//471/16 строком на 24 місяці слід зазначити наступне.

Згідно п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням доводів відповідача за заявою, а також враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву ТОВ «Омега-Авто» про розстрочку виконання рішення частково та надати останньому розстрочку виконання рішення у даній справі строком на 12 місяців, а саме - сплату заборгованості перед позивачем за кредитом в сумі 112 838 грн. 77 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2317 грн. 09 коп. (всього 156789 грн. 65 коп.) здійснювати згідно наступного графіка:

- до 10 липня 2016 року підлягає оплаті 15 189 грн. 80 коп. , з яких: заборгованість -12872 грн. 71 коп., витрати зі сплати судового збору - 2317 грн. 09 коп.;

- до 10 серпня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 вересня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 жовтня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 листопада 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 грудня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 січня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 лютого 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 березня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 квітня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 травня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 червня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 75 коп.;

У судовому засіданні 30.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись, ст. ст. 49, 82, п. 6 ч.1 ст. 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-АВТО» про стягнення 154 472 грн. 56 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-АВТО», проспект Хіміков, буд. 68, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 32740838 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСиббанк» , проспект Московський,60, м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750, заборгованість за кредитом в сумі 112 838 грн. 77 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2317 грн. 09 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-АВТО», проспект Хіміков, буд. 68, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 32740838, розстрочку виконання рішення у даній справі на 12 місяців, а саме - сплату заборгованості позивачу ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСиббанк» , проспект Московський,60, м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750, за кредитом в сумі 112 838 грн. 77 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 41 633 грн. 79 коп. та витрат зі сплати судового збору в сумі 2317 грн. 09 коп. (всього 156 789 грн. 65 коп.) здійснювати згідно наступного графіка:

- до 10 липня 2016 року підлягає оплаті 15 189 грн. 80 коп. , з яких: заборгованість -12872 грн. 71 коп., витрати зі сплати судового збору - 2317 грн. 09 коп.;

- до 10 серпня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 вересня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 жовтня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 листопада 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 грудня 2016 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 січня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 лютого 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 березня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 квітня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 травня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 71 коп.;

- до 10 червня 2017 року підлягає оплаті 12872 грн. 75 коп.;

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 03.06.2016.

Суддя Г.М. Старкова