Рішення

від 25.05.2016 по справі 607/1885/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2016 Справа №607/1885/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицака Р.М.

за участю секретаря Книш Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Авербуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплаченої компенсації за невикористану відпустку, середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Авербуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплаченої компенсації за невикористану відпустку, середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди на загальну суму 26 889,20 грн. В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що 22.07.2014 року він був прийнятий на посаду головного інженера ПП «Авербуд» як на основне місце роботи із посадовим окладом 1430.00 грн. та 18.06.2015 року його було звільнено за згодою сторін, про що у його трудовій книжці «БТ-І» № 0061796 було зроблено відповідний запис. За період роботи у ПП «Авербуд» ним не вчинялося порушень трудової дисципліни, жодних стягнень матеріального характеру на нього не накладалося, однак заробітну плату він отримав лише один раз - у серпні 2014 року. Протягом всього періоду перебування у трудових відносинах із відповідачем більше виплат заробітної плати в його сторону не проводилося. За період роботи на ПП «Авербуд» виплата зарплати проводилася через касу підприємства, жодних карткових рахунків для отримання заробітної плати він не відкривав, таких відомостей у бухгалтерію підприємства не подавав. Після звільнення з роботи на ПП «Авербуд» він звернувся до бухгалтерії підприємства та отримав довідки про належні йому виплати. Однак, згідно до вказаних довідок (довідки про доходи від 16.03.2015 року №17 та від 06.04.2015 року № 30), протягом жовтня, листопада та грудня 2014 року заробітну плату йому було нараховано в розмірі фактично 1/2 від передбаченого наказом про прийняття на роботу встановленого окладу. Підстава для такого нарахування йому невідома, будь які накази, розпорядження тощо керівництва ПП «Авербуд» з цього приводу до його відома не доводилися, про їх існування йому невідомо. Даними довідками підтверджується що заробітної плати він не отримував. Його звернення від 23.07.2015 року та від 11.08.2015 року до керівника ПП «Авербуд» п. Дармограй О.П. щодо проведення повного розрахунку по невиплачених грошовим коштах належних йому при звільненні відповіді не отримав, а тому вважає, що діями керівництва ПП «Авербуд» порушено норми ст. 117 КзПП України, тому просить стягнути з відповідача: невиплачену заробітну плату за період з 01.08.2014 року по 18.06.2015 року в розмірі 14 457 грн.; невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі середньомісячної заробітної плати - 1143,57 грн. та 6287,76 грн. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. завдану неправомірними діями відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав і мотивів викладених у позовній заяві та поданих уточненнях до позову та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав суду письмові заперечення згідно яких позовні вимоги визнає частково лише на суму 2000 грн., а саме борг за червень 2015 року в розмірі 1777,83 грн. та борг за травень 2015 року в сумі 222,17 грн. Інших позовних вимог не визнає та в обгрунтування заперечень зазначає, що заробітна плата за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, а також січень, лютий, березень, квіте6нь та травень 2015 року виплачувалася позивачу ОСОБА_1 наручно в присутності головного бухгалтера ОСОБА_3 та бухгалтера ОСОБА_4 Крім цього наказом по підприємству від 01.08.2014 року у зв'язку з тимчасовим зменшенням об'ємів господарської діяльності з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року для всіх працівників підприємства введено неповний робочий час, а саме 4 години на день. Облік робочого часу працівників відмічено в табелі обліку використання робочого часу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України -суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 22.07.2014 року був прийнятий на посаду головного інженера ПП «Авербуд» на основне місце роботи із посадовим окладом 1430.00 грн., що підтверджується наказом №6-К про особовий склад від 22.07.2014 року.

18.06.2015 року ОСОБА_1 був звільнений з посади головного інженера ПП «Авербуд» за згодою сторін, про що у належній позивачу трудовій книжці «БТ-І» № 0061796 було зроблено відповідний запис.

Як вбачається з відомості на виплату грошей №ВЗП-000011 за липень 2014 року, ОСОБА_1 отримав заробітну плату в розмірі 419,55 грн.

Наказом по підприємству ПП «Авербуд» від 01.08.2014 року, у зв'язку з тимчасовим зменшенням об'ємів господарської діяльності в період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року для всіх працівників підприємства введено неповний робочий час, а саме 4 години на день. Облік робочого часу працівників відмічено в табелі обліку використання робочого часу.

Згідно довідки про доходи виданої ПП «Авербуд» 06.04.2015 року, ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в наступних розмірах: за жовтень 2014 року - 723,58 грн., за листопад 2014 року - 744,32 грн., за грудень 2014 року - 762,19 грн., за січень 2015 року - 1543,19 грн. за лютий 2015 року - 1584.82 грн., за березень 2015 року - 1450,00 грн.

Згідно довідки про заборгованість по зарплаті № 29 від 10.05.2016 року, виданої ПП «Авербуд», ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату в наступних розмірах: за липень 2014 року нараховано 435,22, з яких утримано податку - 15,67 грн.. виплачено 419,55 грн.; за серпень 2014 року нараховано 1430,00 грн., з яких утримано податку - 188,36 грн., виплачено 1241,64 грн.; за вересень 2014 року нараховано 1430,00 грн., з яких утримано податку - 188,36 грн., виплачено 1241,64 грн.; за жовтень 2014 року - нараховано 723,58 грн. з яких утримано податку - 50,18 грн., виплачено 673,40 грн.; за листопад 2014 року нараховано 744,32 грн. з яких утримано податку - 54,24 грн., виплачено 690,08 грн.; за грудень 2014 року нараховано 762,19 грн. з яких утримано податку - 57,73 грн., виплачено 704,46 грн.; за січень 2015 року нараховано 1543,19 грн. з яких утримано податку - 210,50 грн., виплачено 1332,69 грн.; за лютий 2015 року нараховано 1584.82 грн. з яких утримано податку - 218,64 грн., виплачено 1366,18 грн.; за березень 2015 року нараховано 1450,00 грн. з яких утримано податку - 192,27 грн., виплачено 1257,73 грн.; за квітень 2015 року нараховано 1450,00 грн. з яких утримано податку - 192,27 грн., виплачено 1257,73 грн.; за травень 2015 року нараховано 1450,00 грн. з яких утримано податку - 192,27 грн., виплачено 1257,73 грн.; за червень 2015 року нараховано 2210,13 грн. з яких утримано податку - 432,30 грн., виплачено 0 грн. Сума заборгованості по заробітній платі - 2000 грн.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем ПП «Авербуд» в період з 22.07.2014 року по 18.06.2015 року (336 календарних днів ) та в зазначений період у відпустці не перебував.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідачем не представлено суду доказів повідомлення позивача про істотні зміни умов праці, а саме переведення на неповний робочий час - 4 години на день в період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року та зменшення розміру заробітної плати на даний період, а тому суд вважає, що за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року розмір заробітної плати ОСОБА_1 повинен розраховуватися згідно окладу в розмірі 1430.00 грн. встановленого наказом №6-К про особовий склад від 22.07.2014 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що частина заробітної плати ОСОБА_1 виплачувалася «наручно» у присутності бухгалтера, та не бере до уваги довідку про заборгованість по зарплаті № 29 видану ПП «Авербуд» від 10.05.2016 року, оскільки відповідачем не представлено суду відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з серпня 2014 року по червень 2016 року включно, чи будь якого іншого документу за підписом позивача про отримання зарплати за даний період, а факт виплати заробітку заперечується позивачем.

Беручи до уваги суми нарахованої до виплати заробітної плати позивача, суми утриманих з них податків, що зазначені в довідці № 29 від 10.05.2016 року, виданій ПП «Авербуд», зважаючи на відсутність доказів їх виплати, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати позивачу становить 14458,09 грн.

Відповідно до ст.ст. 74, 79 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві, в установі, організації. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Згідно ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а

також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Як передбачено частиною другою статті 21 Закону № 504, порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться з урахуванням виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється з урахуванням виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Відповідно до пункту 7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості розмір компенсації за невикористану ним відпустку становить 1143,57 грн. Відповідачем не представлено суду доказів виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку, в розмірі 1143,57 грн., а також доказів невірності складеного позивачем розрахунку даної суми, тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідача. Згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у встановлений строк підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, а якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Згідно з п. 8 цієї Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Згідно довідки про заборгованість по зарплаті № 29 від 10.05.2016 року, виданої ПП «Авербуд», ОСОБА_1 було нараховано за квітень 2015 року ( 21 відпрацьований день ) 1450,00 грн. з яких утримано податку - 192,27 грн., виплачено 1257,73 грн.; за травень 2015 року ( 18 відпрацьовані дні ) нараховано 1450,00 грн. з яких утримано податку - 192,27 грн., виплачено 1035,56 грн.

Отже, середньоденний заробіток позивача складає: (1257,73 грн. + 1257,73 грн.) : (21 + 18) = 64,50 грн.

Період з часу звільнення позивача з ПП «Авербуд» (18.06.2015 року) по день постановлення рішення суду становить 342 дні, тож час затримки розрахунку при звільненні становить 342 дні.

За умовами ст.11 ЦПК суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У даній справі позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за 122 дні в розмірі 6287,76 грн., що є правом позивача, а тому вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав і інтересів призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, оскільки відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване йому ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України у зв'язку з чим, позивач не мав можливості вести звичний спосіб життя, сплачувати рахунки та змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що спричинило йому значних моральних страждань. Враховуючи наведене, суд вважає що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача 1000,00 грн. моральної шкоди.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку права позивача порушені відповідачем, які підлягають захисту, а позов до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача в користь позивача ОСОБА_1 заборгованості по зарплаті за період з 01 серпня 2014 року по 18 червеня 2015 року включно в розмірі 14458,09 грн., 1143,57 грн. компенсації за невикористані відпустки, 6287,76 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та 1000 грн. моральної шкоди, а всього на загальну суму 22889,33 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 215, п.2) ч.1 ст.367 ЦПК України, ст. ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Авербуд» (АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 36164626) в користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті за період з 01 серпня 2014 року по 18 червеня 2015 року включно в розмірі 14458,09 грн., 1143,57 грн. компенсації за невикористані відпустки, 6287,76 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та 1000 грн. моральної шкоди, а всього на загальну суму 22889,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Авербуд» (АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 36164626) в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду підлягає до негайного виконання в розмірі заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Р.М. Грицак