Ухвала

від 23.05.2016 по справі 826/19801/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2016 р. м. Київ К/800/35932/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року

у справі № 826/19801/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотел»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сотел» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2013 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Визнано дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотел», оформленої актом перевірки від 13.11.2013 року № 654/26-55-22-04/30178020 протиправними. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 13.11.2013 року № 654/26-55-22-04/30178020.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги касаційної скарги підтримав і просив їх задовольнити. Позивач, який про судове засідання повідомлений належним чином, явку свого представника до суду не забезпечив, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.10.2013 року № 2047 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотел» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСВ Тернар Логік» за період з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року, прийнятого на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, працівниками податкового органу проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотел», за результатами якої складено акт від 13.11.2013 року № 654/26-55-22-04/30178020, яким встановлено непідтвердження реальності здійснення операцій з придбання товарів ТОВ «Сотел» у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» та непідтвердження задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість у березні-грудні 2011 року.

Позивач вважає протиправним дії податкового органу щодо проведення позапланової перевірки у зв'язку із відсутністю підстав передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для її призначення, тому також просив зобов'язати податковий орган виключи з податкової бази даних інформацію про результати такої перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем на письмовий запит податкового органу не надано запитуваної інформації та підтверджуючих документів у повному обсязі, у відповідача були законні підстави для призначення позапланової перевірки позивача.

Роблячи висновок про протиправність дій відповідача під час здійсннння контрольного заходу, суд апеляційної інстанції із рішенням суду першої інстанції не погодився, при цьому зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач не надав належних пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо спірних правовідносин передчасними, зважаючи на таке.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В силу п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абз. 2 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України).

Таким чином, за наявності чинного наказу про проведення перевірки, контролюючий орган має право приступити до її проведення за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій при вирішенні питання про правомірність проведення перевірки вдалися до оцінки обставин, які стали підставою для прийняття наказу про її проведення.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, у даній справі правомірність проведення спірної перевірки має встановлюватися на підставі належності виконання податковим органом обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, що передують її проведенню від моменту прийняття наказу, що судами зроблено не було.

Крім того, з приводу позовних вимог щодо зобов`язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акта перевірки, суди мають врахувати, що за позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09.12.2014 року (справа № 21-511а14), для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі в оскаржуваній частині підлягають скасуванню на підставі ст. 227 КАС України з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2013 року у справі у справі № 826/19801/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук