Ухвала

від 01.06.2016 по справі 826/1223/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/34640/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Чарковська Л.М.,

від відповідача-1 - не з'явився,

від відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 р.

у справі № 826/1223/14

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар ЛТД»

про визнання недійсним правочину та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» (далі - відповідач-1, ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар ЛТД» (далі - відповідач-2, ТОВ «Айдар ЛТД»), в якому просила суд: - визнати недійсним договір № 01/09/11 від 01.09.2011 р., укладений між ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» та ТОВ «Айдар ЛТД»; - стягнути з ТОВ «Айдар ЛТД», з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» кошти в розмірі 1 748 400 грн., одержані за договором № 01/09/11 від 01.09.2011 р.; - стягнути з ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» на користь держави кошти в розмірі 1 748 400 грн., з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 р., адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 р., і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла постанова від 29.03.2013 р. старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва лейтенанта податкової міліції Перепелиці С.С. про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» за матеріалами кримінального провадження № 32012110100000073 від 30.11.2012 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, в якій зазначається, що 21.03.2013 р. в рамках кримінального провадження проведено обшук за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 3, кв. 4, за результатами якого виявлено та вилучено печатки підприємств ТОВ «Діамант Делюкс» (код ЄДРПОУ 37401164), ТОВ «Комершинал Трейд Ко» (код ЄДРПОУ 38347480), ТОВ «Ідея Рісьорч» (код ЄДРПОУ 37242867), ТОВ «Айдар ЛТД» (код ЄДРПОУ 22949383), ТОВ «Грейт Старт» (код ЄДРПОУ 37402880) та документи фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що підтверджує факт використання реквізитів вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності іншим суб'єктам господарської діяльності.

В період з 01.07.2013 р. по 05.07.2013 р., на підставі наказу від 01.07.2013 р. № 221, направлення від 01.07.2013 р. № 213/22.7 та згідно зі статтею 20, підпунктами 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статтею 82 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Діамант Делюкс», ТОВ «Комершинал Трейд Ко», ТОВ «Ідея Рісьорч», ТОВ «Айдар ЛТД» та ТОВ «Грейт Старт» за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт від 12.07.2013 р. № 215/26-54-22-07-25265828 та зроблено висновок про порушення відповідачем-1 вимог: - підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 1 000 201 грн.; - пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 1 118 311 грн.

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що між ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» та ТОВ «Айдар ЛТД» укладено договір поставки товарів № 01/09/11 від 01.09.2011 р., відповідно до умов якого, ТОВ «Айдар ЛТД», (продавець) в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі статуту з однієї сторони та ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» (покупець) в особі директора Сенніковой О.І., який діє на підставі статуту з другої сторони, дійшли до взаємної згоди і уклали цей договір купівлі-продажу товарів відповідно до чинного цивільного законодавства.

На виконання умов договору, ТОВ «Айдар ЛТД» виписало податкові накладні на загальну суму 1 748 400 грн., в тому числі 291 400 грн. податок на додану вартість.

В свою чергу, ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Айдар ЛТД», згідно платіжних доручень на загальну суму 1 748 400 грн.

Разом з тим, як слідує з матеріалів кримінального провадження № 32012110100000073, відповідно до протоколу допиту свідка від 17.04.2013 р. - директора ТОВ «Айдар ЛТД» ОСОБА_6 встановлено, що останній ніякі бухгалтерські документи, договори, фінансову та податкову звітність не підписував; до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Айдар ЛТД» відношення не має, чим займається дане підприємство йому не відомо.

Вказані обставини слугували підставою для звернення податкового органу з позовом до суду у даній справі.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачами не спростовано встановлені позивачем під час проведеної податкової перевірки обставини щодо перерахування відповідачем-1 коштів контрагенту без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини державного бюджету.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В даному випадку висновок про правомірність та обґрунтованість вимог позивача, судами попередніх інстанцій було зроблено без належного дослідження доводів відповідачів та не встановлено, з урахуванням всіх обставин справи, реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» та ТОВ «Айдар ЛТД».

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо. Обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що судам слід перевірити обґрунтованість їх висновків в частині визнання факту вчинення відповідачами порушень, що слугувало підставою для звернення позивача до суду у даній справі у контексті викладеного застосування норм чинного законодавства.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Враховуючи неповноту дослідження судами обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Членів трудового колективу «Універмагу «Пуща-Водиця» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 р. у справі № 826/1223/14 - скасувати.

Справу № 826/1223/14 направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко