Рішення

від 27.05.2016 по справі 910/4135/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2016Справа №910/4135/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

Комунального підприємства "Київський метрополітен"

Про зобов'язання не чинити перешкоди/вчинити дії

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Березенко У.Я. - представник за довіреністю б/н від 24.05.2016;

від відповідача 1: не з'явились.

від відповідача 2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" з вимогами до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Комунального підприємства "Київський метрополітен" про зобов'язання не чинити перешкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2003 між Дочірнім підприємством «Гарант-Адв», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 2 було укладено договір №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності, за яким відповідач 2 надав позивачеві переважне право здійснювати рекламно-інформаційну діяльність на інформаційних носіях позивача, засоби візуального відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену. 04.02.2013 між відповідачем 2 та відповідачем 1 було укладено договір №08/02/13 про відступлення права вимоги за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, за яким, за твердженням позивача, замінено сторону вказаного договору (відповідача 2 на відповідача 1). В той же час, як вказує позивач, відповідачі здійснюють перешкоджання у здійсненні ним свого права на рекламно-інформаційну діяльність на своїх інформаційних носіях, засоби візуального відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену, у зв'язку з існуванням, на думку відповідачів, заборгованості за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003. Разом з тим, як зазначає позивач, посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/3662/14, така заборгованість є недоведеною. За таких обставин, позивач просив суд зобов'язати відповідачів не перешкоджати у будь-який спосіб позивачу у розміщенні (трансляції) реклами на відеоінформаційних системах у рухомому складі (вагонах) відповідача 2 відповідно до договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, укладеного між Дочірнім підприємством «Гарант-Адв», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 2, правонаступником якого є відповідач 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 порушено провадження у справі № 910/4135/16 та розгляд справи призначено на 29.03.2016.

25.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив, згідно з яким відповідач 1 заперечує проти позову з тих підстав, що він не є балансоутримувачем рухомого складу Київського метрополітену та жодних повноважень щодо експлуатації вагонів метрополітену не має, а отже ніяким чином не може перешкоджати у розміщенні (трансляції) реклами на відеоінформаційних системах у рухомому складі (вагонах) відповідача 2 чи іншим чином чинити перешкоди у реалізації позивачем своїх прав. Також відповідач 1 зазначає, що листом від 24.12.2015 №196-15135/КР повідомив позивача, що готовий продовжити діяти в рамках договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, однак використання позивачем моніторів, встановлених у вагонах Київського метрополітену можливе за умови погашення наявної заборгованості за період з 19.02.2013 по 31.10.2013 на загальну суму 993081,47 грн. Таким чином, відповідач 1 визнає право позивача на користування відеоінформаційними системами у рухомому складі Київського метрополітену. Крім того, відповідач 1 наголошує, що позивач у своїй заяві не вказав та не довів, які саме його права, свободи та інтереси порушені, звужені чи обмежені відповідачами, в чому конкретно полягають такі порушення. З огляду на все вищевикладене, відповідач 1 просить суд відмовити в позові.

28.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду. Відповідно до письмових пояснень відповідач 2 зазначає, що у зв'язку з укладенням 04.02.2013 між відповідачем 2 та відповідачем 1 договору №08/02/13 про відступлення права вимоги за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, за яким замінено сторону вказаного договору (відповідача 2 на відповідача 1), то відповідач 2 вважає, що він не є стороною договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003. Крім того, відповідач 2 зазначає про відсутність доказів на підтвердження викладених в позові обставин щодо перешкоджання відповідачем 2 у здійсненні позивачем рекламної діяльності за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, у зв'язку з чим відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позову.

29.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 відкладено розгляд справи на 15.04.2016, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи та необхідністю подання доказів у справі.

31.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2016 подав заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Комунальне підприємство "Київський метрополітен" не перешкоджати представникам (робітникам) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" у доступі до відеоінформаційних систем (моніторів) у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених відповідно до договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003, укладеного між Дочірнім підприємством "Гарант-АДВ" (правонаступником якого за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа") та Комунальним підприємтвом "Київський метрополітен" (правонаступником якого за договором є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"), з метою розміщення реклами на вказаних відеоінформаційних системах та їх обслуговування, шляхом вчинення таких дій: надання відповідно до встановленого Комунальним підприємством "Київський метрополітен" порядку доступу до відеоінформаційних систем; підключення відеоінформаційних систем до електричного живлення та/або підключення до серверу чи мережі інтернет з метою розміщення реклами; забезпечення технічного нагляду служб - Комунального підприємства "Київський метрополітен", за роботами представників (робітників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" з відеоінформаційними системами; утримання від демонтажу зазначених відеоінформаційних систем без належних правових або технічних (технологічних) підстав всупереч умовам договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003; надання технічної можливості монтажу відеоінформаційних систем у вагонах, в яких вони були демонтовані з технічних (технологічних) причин (зокрема, модернізація вагонів).

У судовому засіданні 27.05.2016 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову, розгляд справи відкладено на 26.04.2016, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 у зв'язку із необхідністю подання доказів у справі.

25.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

26.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові пояснення із викладеними запереченнями проти позову з тих підстав, що за умовами договору №08/02/13 про відступлення права вимоги за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 до відповідача 1 не перейшло право вимоги щодо сплати експлуатаційних витрат, крім того, з огляду на режимно-пропускний об'єкт відповідача 2, відповідач 1 перешкоджати транслюванню реклами не може, оскільки забезпечення технічних можливостей трансляції до повноважень відповідача 1 не належить.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 розгляд справи відкладено на 20.05.2016 та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

20.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представники відповідачів у судове засідання 20.05.2016 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судове засідання 20.05.2016 з'явився представник позивача, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для подання додаткових пояснень з приводу уточнення позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відклав розгляд справи на 27.05.2016, про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 27.05.2016 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті заявлених вимог.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 27.05.2016 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21768684 від 11.03.2016 (відповідач 1) та № 21768695 від 11.03.2016 (відповідач 2), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстру поштових відправлень суду та витягами з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до яких поштове відправлення з ухвалою суду від 20.05.2016 вручене відповідачу 1 - 25.05.2016 та відповідачу 2 - 25.05.2016.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідачів в судовому засіданні 27.05.2016 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 27.05.2016 за відсутності представників відповідачів, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

У судовому засіданні 27.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2003 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (сторона 1, відповідач 2) та Дочірнім підприємством "Гарант-АДВ" (сторона 2) укладено договір про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03.

Пунктом 1.1 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 передбачено, що сторона-1 надає стороні-2 на умовах визначених даним договором переважне право здійснювати рекламно-інформаційну діяльність (як самостійно так і з залученням третіх осіб) шляхом розміщення медіа-продукції (звукового та візуального відображення мультимедійної - фото відео, аудіо, комп'ютерної і таке інше інформації рекламного, соціального та інформативного характеру) на інформаційних носіях ДП "ГАРАНТ-АДВ" (як власних так і орендованих), засоби візуального відображення яких розташовані на стелях рухомого складу Київського метрополітену.

Згідно п.п. 2.1.5, 2.1.6 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 сторона 1 (КП "Київський метрополітен") зобов'язується: після встановлення Інформаційних носіїв забезпечити ТОВ "Транс-Медіа" їх електроживлення згідно розробленої ПКТБ КП "Київський метрополітен" проектно-конструкторської документації; у порядку, обумовленому додатковими угодами до цього договору, надавати технічний персонал для виконання функцій по обслуговуванню Інформаційних носіїв.

При цьому, відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, сторона 2 (ДП "Гарант-АДВ") зобов'язується здійснювати рекламно-інформаційну діяльність як самостійно, так і з залученням третіх осіб у відповідності з нормами чинного законодавства України; встановлювати Інформаційні носії на узгоджених місцях та забезпечувати їх повноцінне функціонування; забезпечувати належний технічний стан Інформаційних носіїв впродовж всього часу їх роботи.

Пунктом 3.1 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 передбачено, що платежі перераховуються у безготівковому порядку виходячи із фактичної кількості встановлених засобів візуального відображення на поточний рахунок КП "Київський метрополітен" не пізніше 5 числа кожного місяця наступного за звітним в період дії даного договору.

Згідно з п. 7.1. договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 даний договір вступає в дію з 01.07.2003 і діє до 31.12.2013 і автоматично продовжується, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу про намір припинення дії договору.

Як встановлено п. 7.3. договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, він може достроково припинити свою дію у таких випадках: за взаємною згодою сторін, в разі банкрутства однієї зі сторін, за рішенням суду, у разі невиконання стороною 2 п. 3.1. договору впродовж 1 календарного місяця.

Додатковими угодами № 1 - 10 від 03.02.2004, від 27.01.2005, від 09.03.2005, від 10.05.2005, від 14.11.2006, від 22.03.2007, від 30.05.2007, від 30.12.2007, від 15.10.2008, від 01.06.2009 до договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. вносились відповідні зміни та доповнення.

Так, зокрема, Додатковою угодою №4 від 10.05.2005 до договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 замінено сторону 2 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 її правонаступником у зв'язку з реорганізацією ТОВ «Гарант-АДВ», правонаступником якого є ТОВ «Транс-Медіа» (позивач).

Додатковою угодою №9 від 15.10.2008 до договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 сторонами змінено п. 3.1. договору та викладено його в такій редакції: за розташування Інформаційних носіїв у вагонах рухомого складу Київського метрополітену сторона 2 здійснює стороні 1 платежі із розрахунку 4,50 грн. за один Інформаційний носій відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 №1427 «Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва». Платежі перераховуються у безготівковому порядку виходячи із фактичної кількості встановлених засобів візуального відображення на поточний рахунок КП "Київський метрополітен" не пізніше 5 числа кожного місяця наступного за звітним в період дії даного договору.

Додатковою угодою №10 від 01.06.2009 до договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 сторонами змінено п. 7.1. договору та викладено його в новій редакції, а саме: даний договір набуває чинності з 01.07.2003 та діє до 31.12.2034, але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Дослідивши зміст укладеного договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 12.04.2006 позивачем та відповідачем 2 було складено акт про встановлення та експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення, відповідно до якого позивач повідомив відповідача 2 про фактичне встановлення та постійну експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення, які встановлені в рухомому складі Київського метрополітену: 1438 засобів на рухомому складі приписного парку електродепо «Дарниця»; 984 засобів на рухомому складі приписного парку електродепо «Червоний хутір»; 1092 засобів на рухомому складі приписного парку електродепо «Оболонь», всього 3514 шт. (копію акту про встановлення та експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення долучено позивачем до позову).

Судом встановлено, що 04 лютого 2013 року на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 "Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві" та рішення Київської міської ради від 08.02.2013 № 3/9060 "Про бюджет міста Києва на 2013 рік" між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" укладено договір № 08/02/13 про відступлення права вимоги за Основним договором. Відповідно до п. 1.1 договору № 08/02/13 КП "Київський метрополітен" відступає (передає), а КП "Київреклама"набуває права та обов'язки КП "Київський метрополітен" за договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03 з усіма додатковими угодами та додатками до нього за винятком прав КП "Київський метрополітен" за основним договором, що стосується експлуатаційних потреб КП "Київський метрополітен".

Згідно з п. 1.2. договору № 08/02/13 від 04.02.2013, відступлення права вимоги здійснюється з урахуванням наступних умов з реалізації прав по основному договору: права вимоги за Основним договором вважаються переданими з дати підписання сторонами акту приймання-передачі документів, що підтверджують право вимоги до боржника (п. 1.2.1.); за цим договором новий кредитор не одержує права вимоги на кредиторську заборгованість за основним договором, яка обліковується у первісного кредитора, що виникла до підписання цього договору (п. 1.2.2.).

Пунктом 1.3 договору № 08/02/13 передбачено, що зміна первісного кредитора КП "Київський метрополітен" за договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03 здійснюється без згоди боржника, яка не передбачена договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03.

Згідно з п. 2.1.3. договору № 08/02/13 від 04.02.2013 первісний кредитор має право демонтовувати рекламні засоби в разі виникнення необхідності використання місць їх розміщення для експлуатаційних потреб первісного кредитора.

Пунктом 2.2. договору № 08/02/13 від 04.02.2013 передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний не перешкоджати боржнику розміщувати рекламу відповідно до Основного договору на території первісного кредитора та на майні, що знаходиться в нього на балансі, за умови дотримання боржником вимог Основного договору.

Відповідно до п. 2.4.2. договору № 08/02/13 від 04.02.2013, новий кредитор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після отримання коштів від плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва відповідно до Основного договору перераховувати первісному кредитору грошові кошти у розмірі, який визначений рішеннями Київської міської ради.

Цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами акту приймання-передачі документів, передбачених п. 2.2.1. договору № 08/02/13 від 04.02.2013 і діє до закінчення строку дії Основного договору та повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 4.1. договору № 08/02/13 від 04.02.2013).

12.03.2013 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" укладено Додаткову угоду до договору № 08/02/13 від 04.02.2013, відповідно до якої сторони дійшли згоди п.п. 1.2.1., 1.2.2. договору № 08/02/13 від 04.02.2013 в новій редакції, а саме доповнити п. 1.2.1. реченнями такого змісту: первісний кредитор нараховує та отримує плату, передбачену Основним договором, по дату передачі прав вимоги, а новий кредитор - з дати передачі прав вимоги включно і до закінчення строку дії основного договору. Плата, отримана первісним кредитором від боржника до підписання Акту приймання-передачі за період після передачі права вимоги, повинна бути повернута боржнику; викласти п. 1.2.2. в такій редакції: за цим договором новий кредитор не одержує права вимоги на кредиторську заборгованість за основним договором, яка обліковується у первісного кредитора, що виникла до підписання акту приймання-передачі.

Судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі документів до договору від 19.02.2013 (т.1, а.с. 241) відповідач 2 передав, а відповідач 1 прийняв оригінал договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, додаток 1 б/д, оригінал акту про встановлення та експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення, оригінали додаткових угод №№1-10, копію листа від 14.10.2012 №11-03/1066.

Судом встановлено, що наказом Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу» відповідно до п.п. 11.3, 11.4 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, вирішено затвердити перелік спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу, серед яких вказані спеціальні конструкції, що належать позивачу та розміщені у вагонах Київського метрополітену (копія наказу та переліку долучені позивачем до позову).

Судом встановлено, що листом №183 від 15.12.2015 позивач звернувся до Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також відповідачів 1 та 2 із вимогами щодо скасування наказу №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу» як такого, що не відповідає вимогам Порядку розміщення реклами в м. Києві. Також у вказаному листі зазначено, що наказ №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу» не виконаний, натомість на моніторах позивача здійснюється трансляція інформаційних матеріалів соціального характеру - оголошення станцій метрополітену тощо.

У відповідь на зазначений лист позивача, Департамент суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 17.12.2015 №059-4188 повідомив позивача про те, що наказ №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу» є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання.

У відповідь на лист позивача №183 від 15.12.2015, відповідач 1 у листі від 24.12.2015 №196-15135КР зазначив, що відповідно до Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, демонтаж здійснюється у разі наявності заборгованості розповсюджувача реклами по сплаті коштів відповідно до умов договору перед КП «Київреклама» більше, ніж за 2 місяці. Крім того, як зазначає відповідач 1, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014 у справі №826/19154/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2015, відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" до Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу». За таких обставин, відповідач 1 зазначив, що за умови наявності заборгованості позивача за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, відсутні підстави для скасування зазначеного наказу. З огляду на вищенаведене, відповідач 1 зазначив, що готовий продовжити діяти в рамках договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03, однак використання позивачем моніторів, встановлених у вагонах Київського метрополітену, можливе за умови погашення наявної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачі здійснюють перешкоджання у здійсненні ним свого права на рекламно-інформаційну діяльність на інформаційних носіях позивача, засоби візуального відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, у зв'язку з існуванням, на їх думку, заборгованості за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003. Разом з тим, як зазначає позивач, посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/3662/14, така заборгованість є недоведеною.

За таких обставин, позивач просить суд зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Комунальне підприємство "Київський метрополітен" не перешкоджати представникам (робітникам) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" у доступі до відеоінформаційних систем (моніторів) у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених відповідно до договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003, укладеного між Дочірнім підприємством "Гарант-АДВ" (правонаступником якого за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа") та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (правонаступником якого за договором є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"), з метою розміщення реклами на вказаних відеоінформаційних системах та їх обслуговування, шляхом вчинення таких дій: надання відповідно до встановленого Комунальним підприємством "Київський метрополітен" порядку доступу до відеоінформаційних систем; підключення відеоінформаційних систем до електричного живлення та/або підключення до серверу чи мережі інтернет з метою розміщення реклами; забезпечення технічного нагляду служб - Комунального підприємства "Київський метрополітен", за роботами представників (робітників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" з відеоінформаційними системами; утримання від демонтажу зазначених відеоінформаційних систем без належних правових або технічних (технологічних) підстав всупереч умовам договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003; надання технічної можливості монтажу відеоінформаційних систем у вагонах, в яких вони були демонтовані з технічних (технологічних) причин (зокрема, модернізація вагонів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, пунктом 1.1 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 передбачено, що сторона-1 надає стороні-2 на умовах визначених даним договором переважне право здійснювати рекламно-інформаційну діяльність (як самостійно так і з залученням третіх осіб) шляхом розміщення медіа-продукції (звукового та візуального відображення мультимедійної - фото відео, аудіо, комп'ютерної і таке інше інформації рекламного, соціального та інформативного характеру) на інформаційних носіях ДП "ГАРАНТ-АДВ" (як власних так і орендованих), засоби візуального відображення яких розташовані на стелях рухомого складу Київського метрополітену.

Як встановлено судом, 12.04.2006 позивачем та відповідачем 2 було складено акт про встановлення та експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення, відповідно до якого позивач повідомив відповідача 2 про фактичне встановлення та постійну експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення, які встановлені в рухомому складі Київського метрополітену: 1438 засобів на рухомому складі приписного парку електродепо «Дарниця»; 984 засобів на рухомому складі приписного парку електродепо «Червоний хутір»; 1092 засобів на рухомому складі приписного парку електродепо «Оболонь», всього 3514 шт. (копію акту про встановлення та експлуатацію Інформаційних носіїв та Засобів візуального відображення долучено позивачем до позову).

Як встановлено судом, згідно п.п. 2.1.5, 2.1.6 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 сторона 1 (КП "Київський метрополітен") зобов'язується: після встановлення Інформаційних носіїв забезпечити ТОВ "Транс-Медіа" їх електроживлення згідно розробленої ПКТБ КП "Київський метрополітен" проектно-конструкторської документації; у порядку, обумовленому додатковими угодами до цього договору, надавати технічний персонал для виконання функцій по обслуговуванню Інформаційних носіїв.

При цьому, відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, сторона 2 зобов'язується здійснювати рекламно-інформаційну діяльність як самостійно, так і з залученням третіх осіб у відповідності з нормами чинного законодавства України; встановлювати Інформаційні носії на узгоджених місцях та забезпечувати їх повноцінне функціонування; забезпечувати належний технічний стан Інформаційних носіїв впродовж всього часу їх роботи.

Як встановлено судом, в подальшому, 04 лютого 2013 року на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 "Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві" та рішення Київської міської ради від 08.02.2013 № 3/9060 "Про бюджет міста Києва на 2013 рік" між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" укладено договір № 08/02/13 про відступлення права вимоги за Основним договором. Відповідно до п. 1.1 Договору № 08/02/13 КП "Київський метрополітен" відступає (передає), а КП "Київреклама"набуває права та обов'язки КП "Київський метрополітен" за договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03 з усіма додатковими угодами та додатками до нього за винятком прав КП "Київський метрополітен" за основним договором, що стосується експлуатаційних потреб КП "Київський метрополітен".

Пунктом 1.3 договору № 08/02/13 передбачено, що зміна первісного кредитора КП "Київський метрополітен" за договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03 здійснюється без згоди боржника, яка не передбачена договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03.

Так, відповідач 2 у відзиві на позов зазначає, що втратив статус сторони договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 у зв'язку з укладенням договору № 08/02/13 від 04.02.2013.

З цього приводу суд зазначає, що за змістом ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї .

При цьому, суд зазначає, що норми цивільного законодавства не передбачають можливості заміни сторони договору, натомість норми ст.ст. 509-525 Цивільного кодексу України встановлюють можливість заміни кредитора у зобов'язанні та заміни боржника у зобов'язанні, яке, власне, і є предметом договору.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Так, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» за умовами договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 є боржником у тому, що зобов'язаний надавати право здійснення позивачем рекламно-інформаційної діяльності на інформаційних носіях, засоби відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену, а також після встановлення Інформаційних носіїв забезпечити позивачу їх електроживлення згідно з розробленою ПКТБ КП "Київський метрополітен" проектно-конструкторською документацією (п. 2.1.5.), та кредитором у тому, що має право вимагати від позивача виконання обов'язку щодо сплати коштів за здійснену ним рекламну діяльності у вагонах відповідача 2.

Як зазначено вище, відповідно до п. 1.1 договору № 08/02/13 КП "Київський метрополітен" відступає (передає), а КП "Київреклама" набуває права та обов'язки КП "Київський метрополітен" за договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03 з усіма додатковими угодами та додатками до нього за винятком прав КП "Київський метрополітен" за основним договором, що стосується експлуатаційних потреб КП "Київський метрополітен".

Таким чином, вказівка у договорі на те, що КП "Київреклама" набуває права та обов'язки КП "Київський метрополітен" за договором від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03, фактично свідчить про намір сторін договору (відповідачів) здійснити одночасну заміну кредитора і боржника (відповідача 2 в межах передбачених договором прав та обов'язків) у зобов'язанні, що виникло на підставі договору від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03.

В той же час, суд зазначає, що за приписами ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора , якщо інше не передбачено законом.

Суд наголошує, що будь-якої згоди кредитора (позивача) в частині зобов'язань боржника (відповідача 2) стосовно обов'язку з надання права здійснення позивачем рекламно-інформаційної діяльності на інформаційних носіях, засоби відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену, та забезпечення позивачеві їх електроживлення згідно з розробленою ПКТБ КП "Київський метрополітен" проектно-конструкторською документацією, надано не було, власне, договір № 08/02/13 від 04.02.2013, за яким, за твердженням відповідача 2, було замінено сторону 1 договору від 06.06.2013 № 80-Упр (ДП)-03 (відповідача 2 на відповідача 1), було складено лише відповідачами 1 та 2, в той час, як позивач стороною такого договору не є.

Таким чином, згода на заміну боржника у зобов'язанні є одностороннім правочином, який по суті може бути як у формі трьохсторонньої угоди між кредитором, первісним боржником та новим боржником, так і у формі одностороннього документа, що засвідчує згоду кредитора на заміну боржника у зобов'язанні.

Водночас, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, згідно з п. 1.2.1 договору № 08/02/13 від 04.02.2013 в редакції Додаткової угоди від 12.03.2013, первісний кредитор нараховує та отримує плату, передбачену Основним договором, по дату передачі прав вимоги, а новий кредитор - з дати передачі прав вимоги включно і до закінчення строку дії основного договору.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, беручи до уваги зміст умов договору № 08/02/13 від 04.02.2013, суд дійшов висновку, що даний договір є підставою для переходу до відповідача 1 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу виключно права вимоги оплати послуг з дати передачі прав вимоги включно і до закінчення строку дії основного договору (з урахуванням того, що за змістом п. 1.2.2. договору новий кредитор не одержує права вимоги на кредиторську заборгованість за основним договором, яка обліковується у первісного кредитора, що виникла до підписання акту приймання-передачі) та відповідно підставою для заміни кредитора у вказаному зобов'язанні (щодо отримання плати за договором), натомість заміни боржника (відповідача 2) у зобов'язанні в частині виконання обов'язків, покладених на відповідача 2 за умовами основного договору, у порядку передбаченому законом (за згодою кредитора - позивача ), не відбулось.

З огляду на вищенаведене, судом не приймаються викладені у відзиві на позов доводи відповідача 2 про те, що він не є стороною договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 та, відповідно, не міг будь-яким чином порушувати права позивача.

Щодо порушення прав позивача, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, наказом Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу» відповідно до п.п. 11.3, 11.4 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, вирішено затвердити перелік спеціальних конструкцій, які підлягають демонтажу, серед яких вказані спеціальні конструкції, що належать позивачу та розміщені у вагонах Київського метрополітену (копія наказу та переліку долучені позивачем до позову).

Так, відповідно до п. 12.1, 12.2. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (розділ ІІІ - Розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва), демонтаж спеціальних конструкцій (далі - демонтаж) означає комплекс заходів, що передбачають відокремлення спеціальної конструкції від місця її розміщення та транспортування на спеціально відведену територію для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання спеціальних конструкцій не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством.

Демонтаж здійснюється у таких випадках: виявлення самовільно розміщених спеціальних конструкцій; термін дії погодження закінчився і не був продовжений; невідповідність технічних характеристик спеціальної конструкції та/або місця її встановлення виданому погодження; прийняття наказу дозвільного органу про скасування погодження; у разі наявності заборгованості розповсюджувача реклами по сплаті коштів відповідно до умов договору перед КП "Київреклама" більше ніж за два місяці.

При цьому, як встановлено судом, відповідно до 7.3. договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, він може достроково припинити свою дію у таких випадках: за взаємною згодою сторін, в разі банкрутства однієї зі сторін, за рішенням суду, у разі невиконання стороною 2 п. 3.1. договору впродовж 1 календарного місяця.

Згідно з п. 12.4. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (розділ ІІІ - Розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва), демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється на підставі наказу дозвільного органу. У випадку необхідності демонтажу спеціальних конструкцій дозвільний орган складає перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу, на підставі інформації, наданої КП "Київреклама" та/або балансоутримувачами. У разі необхідності демонтажу дозвільний орган складає перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до балансоутримувача для забезпечення його виконання.

Під час демонтажу спеціальних конструкцій складається акт огляду технічного стану спеціальної конструкції, а також акт проведення демонтажу спеціальної конструкції з проведенням фотофіксації, яка додається до актів . У разі необхідності під час проведення демонтажу може бути присутній власник (законний користувач) спеціальної конструкції.

Кожний акт складається в двох примірниках і підписується всіма особами, присутніми під час проведення демонтажу. Один примірник акта залишається у КП "Київреклама" чи балансоутримувача (хто проводить демонтаж), інший надається власнику (законному користувачу) демонтованої спеціальної конструкції (на його письмову вимогу) (п. 12.5. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (розділ ІІІ - Розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва).

Наведене вище дає підстави для висновку, що за наслідками здійснення уповноваженими особами демонтажу спеціальних конструкцій на транспорті комунальної власності міста Києва складається акт огляду технічного стану спеціальної конструкції, а також акт проведення демонтажу спеціальної конструкції з проведенням фотофіксації, яка додається до актів.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог, в тому числі, вказує на демонтаж/частковий демонтаж належних йому відеоінформаційних систем відповідачами у зв'язку з існуванням, за твердженням останніх, заборгованості позивача за період з 19.02.2013 по 31.10.2013 на загальну суму 993081,47 грн. за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003. Водночас, з огляду на відсутність, за твердженням позивача, будь-якої заборгованості за вказаним договором, позивач просить суд, зокрема, зобов'язати відповідачів не перешкоджати представникам (робітникам) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" у доступі до відеоінформаційних систем (моніторів) у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен шляхом вчинення таких дій: утримання від демонтажу зазначених відеоінформаційних систем без належних правових або технічних (технологічних) підстав всупереч умовам договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003; надання технічної можливості монтажу відеоінформаційних систем у вагонах, в яких вони були демонтовані з технічних (технологічних) причин (зокрема, модернізація вагонів).

З цього приводу суд зазначає, що сторонами не надано суду жодного доказу в підтвердження здійснення фактичного демонтажу належних позивачу відеоінформаційних систем, встановлених у вагонах рухомого складу відповідача 2, як це передбачено п. 12.5. Порядку розміщення реклами в м. Києві (акт проведення демонтажу спеціальної конструкції).

Так, наказ Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу», складений відповідно до п.п. 11.3, 11.4 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, сам по собі не може слугувати доказом вчинення уповноваженими особами дій, спрямованих на виконання такого наказу, а отже існування останнього ще не свідчить про реальний демонтаж спеціальних конструкцій, належних позивачу.

Більше того, як встановлено судом, у відповідь на лист позивача №183 від 15.12.2015, відповідач 1 зазначив, що за умови наявності заборгованості позивача за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, відсутні підстави для скасування наказу Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №296 від 18.11.2013. З огляду на вищенаведене, відповідач 1 зазначив, що готовий продовжити діяти в рамках договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03, однак використання позивачем моніторів, встановлених у вагонах Київського метрополітену можливе за умови погашення наявної заборгованості.

За таких обставин, відповідач 1 фактично підтвердив, що вмонтовані позивачем на підставі договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 у вагонах відповідача 2 спеціальні конструкції (відеоінформаційні системи) є встановленими та придатними до використання.

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати, що встановлені позивачем у вагонах рухомого складу відповідача 2 спеціальні конструкції (відеоінформаційні системи) були демонтовані відповідачами відповідно до Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, на підставі наказу Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №296 від 18.11.2013 «Про перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу», тим більше, що жодних доказів у підтвердження вчинення дій, спрямованих на демонтаж спеціальних конструкцій у конкретних місцях їх встановлення (вагонах) суду не надано.

За таких обставин, за відсутності доказів в підтвердження реального демонтажу належного позивачу обладнання (відеоінформаційні системи), що було встановлене на підставі договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 у вагонах рухомого складу відповідача 2, відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання відповідачів утриматись від демонтажу зазначених відеоінформаційних систем без належних правових або технічних (технологічних) підстав всупереч умовам договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003; надання технічної можливості монтажу відеоінформаційних систем у вагонах, в яких вони були демонтовані з технічних (технологічних) причин (зокрема, модернізація вагонів), з огляду на недоведеність порушеного права в цій частині, з урахуванням того, що дані вимоги не є чітко сформульованими та однозначними (із відповідними вказівками на конкретні місця протиправного демонтажу - вагони; дата демонтажу тощо).

Разом з тим, щодо доводів відповідача 1 про існування у позивача заборгованості за період з 19.02.2013 по 31.10.2013 за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 у справі №910/4614/14 за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" про стягнення основної заборгованості за користування місцями для розміщення рекламних засобів за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 у сумі 1272457,18 грн., інфляційних у сумі 9394,16 грн., трьох процентів річних у сумі 18165,81 грн. та пені в сумі 64268,62 грн., в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що Прокурором не доведено порушення у даній справі інтересів держави, а саме державних інтересів економічного характеру, які полягають у невиконанні відповідачем своїх зобов'язань за даним договором перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", необґрунтована і сума основної заборгованості за період з 19.02.2013 по 31.12.2013, а тому, оскільки під час судового розгляду не підтвердились доводи прокурора про прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань, підстави для застосування відповідальності у вигляді нарахування інфляційних, трьох процентів річних та пені також відсутні.

За таких обставин, за відсутності належних та допустимих в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження існування заборгованості позивача за період з 19.02.2013 по 31.10.2013 за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003, з урахуванням встановлених судом обставин недоведеності її виникнення, відсутні підстави вважати, що така заборгованість реально існує.

Як зазначено вище, пунктом 1.1 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 передбачено, що сторона-1 (відповідач 2) надає стороні-2 (позивач) на умовах, визначених даним договором, переважне право здійснювати рекламно-інформаційну діяльність (як самостійно так і з залученням третіх осіб) шляхом розміщення медіа-продукції (звукового та візуального відображення мультимедійної - фото відео, аудіо, комп'ютерної і таке інше інформації рекламного, соціального та інформативного характеру) на інформаційних носіях ДП "ГАРАНТ-АДВ" (як власних так і орендованих), засоби візуального відображення яких розташовані на стелях рухомого складу Київського метрополітену.

Згідно з п.п. 2.1.5, 2.1.6 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 сторона 1 (КП "Київський метрополітен") зобов'язується: після встановлення Інформаційних носіїв забезпечити ТОВ "Транс-Медіа" їх електроживлення згідно розробленої ПКТБ КП "Київський метрополітен" проектно-конструкторської документації; у порядку, обумовленому додатковими угодами до цього договору, надавати технічний персонал для виконання функцій по обслуговуванню Інформаційних носіїв.

Як встановлено судом, відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, сторона 2 (ДП "Гарант-АДВ", правонаступником якого є позивач) зобов'язується здійснювати рекламно-інформаційну діяльність як самостійно, так і з залученням третіх осіб у відповідності з нормами чинного законодавства України; встановлювати Інформаційні носії на узгоджених місцях та забезпечувати їх повноцінне функціонування; забезпечувати належний технічний стан Інформаційних носіїв впродовж всього часу їх роботи.

В той же час, як зазначає позивач та як вбачається з матеріалів справи, всупереч умовам договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 у вагонах рухомого складу відповідача 2 не здійснюється трансляція реклами позивача, що, зокрема, підтверджується листом Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.12.2015 №059-4188 та листом відповідача 1 від 24.12.2015 №196-15135/КР, копії яких долучені позивачем до позову. Власне, неможливість експлуатації відеоінформаційних систем позивача шляхом здійснення трансляції реклами позивача обґрунтована наявністю заборгованості позивача за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003.

Так, як зазначено вище, учасниками судового процесу не доведено належними та допустимими в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності розміру заборгованості за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 за період 19.02.2013 по 31.10.2013 чи будь-який інший період протягом строку дії договору, внаслідок чого відповідач 2 вважав, що отримав право припинення трансляції реклами позивача.

При цьому, суд зазначає, що договір про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 є чинним, не розірваним у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до 7.3. договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, він може достроково припинити свою дію у таких випадках: за взаємною згодою сторін, в разі банкрутства однієї зі сторін, за рішенням суду, у разі невиконання стороною 2 п. 3.1. договору впродовж 1 календарного місяця.

При цьому, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/3662/14 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Медіа" про розірвання договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03 з підстав неналежного виконання відповідачем умов Договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03 в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів на загальну суму в розмірі 1 272 457,18 грн., яке набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено, оскільки доводи відповідача стосовно наявності заборгованості відповідача перед позивачем за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 в загальній сумі 1 272 457,18 грн. за Договором № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. є безпідставними та необґрунтованими .

Відтак, будь-яких доказів у підтвердження припинення зобов'язання, що виникло на підставі договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03, суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене, за умови, що трансляція реклами позивача за договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03, з урахуванням наданих у судовому засіданні 27.05.2016 пояснень позивача (відповідно до протоколу судового засідання), здійснюється шляхом підключення обладнання (моніторів) до систем електроживлення, а також увімкнення носія з інформацією (самою рекламою) до відповідного джерела, який забезпечує трансляцію такої інформації, з урахуванням умов п.п. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03, беручи до уваги, що за наявного стану речей позивач позбавлений можливості транслювати свою рекламу за умовами наведеного договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість обставин щодо необхідності надання позивачеві доступу до відеоінформаційних систем.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на заявлені підстави позову та особливості формулювання предмету позову (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), позивач фактично просить суд зобов'язати відповідачів утриматись від вчинення дій (утримання від демонтажу відеоінформаційних систем) та зобов'язати відповідачів виконати умови договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03 (зокрема, надання відповідно до встановленого Комунальним підприємтвом "Київський метрополітен" порядку доступу до відеоінформаційних систем; підключення відеоінформаційних систем до електричного живлення та/або підключення до серверу чи мережі інтернет з метою розміщення реклами; забезпечення технічного нагляду служб - Комунального підприємтва "Київський метрополітен", за роботами представників (робітників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" з відеоінформаційними системами).

При цьому, суд зазначає, що ч. 2 ст. 386 ЦК України передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Тобто власник має право на подання позову превентивного характеру, якщо передбачає обґрунтовані підстави передбачати можливість порушення свого права власності в майбутньому. Так, у випадку доведення таких обставин, позивач має право на звернення до суду з вимогою про утримання від здійснення відповідачем певних дій, що є по суті речовим способом захисту.

Однак, з огляду на те, що спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, то способи захисту, заявлені позивачем повинні відповідати суті порушеного права, в тому числі правовій природі зобов'язань, які виникли між сторонами, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у правовідносинах, які склались між сторонами підлягають застосуванню зобов'язальні способи захисту, а не речові (які застосовуються у випадку відсутності між сторонами договірних зобов'язань).

Так, норми ст. 16 Цивільного кодексу України передбачають одним із способів захисту примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, у випадку невиконання стороною умов договору інша сторона має право на звернення до суду з позовом про зобов'язання порушника до виконання обов'язків, передбачених договором. При цьому суд зазначає, що надання доступу до відповідних систем та підключення їх до систем електричного живлення з метою розміщення реклами є юридично значимими діями, які прямо впливають на обставини належного/неналежного виконання стороною своїх обов'язків за договором, а отже, з урахуванням заявлених підстав позову, обраний спосіб захисту щодо зобов'язання вчинення дій, спрямованих на виконанням умов договору, в даному разі є належним, ефективним та таким, що може забезпечити поновлення порушеного права позивача, пов'язаного з неналежним виконанням умов договору.

Так, щодо вимог позивача про надання відповідно до встановленого Комунальним підприємтвом "Київський метрополітен" порядку доступу до відеоінформаційних систем та підключення відеоінформаційних систем до електричного живлення з метою розміщення реклами, вони є обґрунтованими, такими, що відповідають умовам п.п. 2.2.1, 2.2.3,.2.2.4 та п. 2.1.5 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03. В той же час, дані вимоги позивача заявлені до обох відповідачів, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1.1. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (розділ ІІІ - Розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва), КП "Київреклама" (відповідач 1) укладає договори з балансоутримувачами та рекламорозповсюджувачами на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (форма договору затверджується дозвільним органом); за дорученням дозвільного органу здійснює в межах своїх повноважень перевірку за дотриманням вимог цього розділу, огляд та обстеження місць розміщення рекламних засобів відповідно до укладених договорів щодо права розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва; за дорученням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування; здійснює в межах своїх повноважень (та/або за дорученням дозвільного органу) перевірки за дотриманням вимог цього порядку з подальшою вимогою усунення виявлених порушень та/або проведенням демонтажу рекламних засобів; виконує інші функції, передбачені цим розділом та Статутом підприємства.

За таких обставин, оскільки відеоінформаційні системи розміщені у вагонах рухомого складу відповідача 2, враховуючи, що обов'язки відповідача 2 в частині тих, в яких він є боржником (зобов'язання з надання права здійснення позивачем рекламно-інформаційної діяльності на інформаційних носіях, засоби відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену, та забезпечення позивачеві їх електроживлення згідно з розробленою ПКТБ КП "Київський метрополітен" проектно-конструкторською документацією), не були переведені на відповідача 1, так само, як і права, що стосуються експлуатаційних потреб, суд дійшов висновку, що особою, що зобов'язана надати доступ до відеоінформаційних систем у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених відповідно до договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, а також забезпечити підключення відеоінформаційних систем до електричного живлення у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених відповідно до договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, з метою розміщення реклами, є відповідач 2. При цьому, порушення своїх прав відповідачем 1 позивач не довів, з огляду на встановлені судом обставини, що відповідач 1 не є стороною, яка зобов'язана за договором №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 виконати обов'язки, що входять до предмету зазначеного договору, та відсутність доказів переведення на відповідача 1 обов'язків відповідача 2 за вказаним договором у передбаченому законом порядку .

Що ж до вимог про підключення відеоінформаційних систем до серверу чи мережі Інтернет, суд зазначає, що умовами договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 не передбачено обов'язку відповідача 2 здійснювати підключення відеоінформаційних систем до серверу чи мережі Інтернет, а також даний обов'язок не встановлений будь-яким нормативним актом, у зв'язку з чим, з огляду на заявлені підстави позову - невиконання умов договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 - підстав для зобов'язання вчинення таких дій як відповідачем 2, так і відповідачем 1, немає.

Щодо вимог про зобов'язання відповідачів забезпечити технічний нагляд служб - Комунального підприємства "Київський метрополітен", за роботами представників (робітників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" з відеоінформаційними системами, суд зазначає, що згідно п. 2.1.6 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 сторона 1 (КП "Київський метрополітен") зобов'язується у порядку, обумовленому додатковими угодами до цього договору, надавати технічний персонал для виконання функцій по обслуговуванню Інформаційних носіїв.

Відтак, сторони погодили умови надання технічного персоналу для виконання функцій по обслуговуванню інформаційних носіїв, з огляду на п. 2.1.6 договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003, визначаються в додаткових угодах до даного договору, натомість учасниками судового процесу не надано суду жодних додаткових угод до договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності № 80-Упр (ДП)-03 від 06.06.2003 стосовно встановлення прав та обов'язків сторін щодо надання технічного персоналу для виконання функцій по обслуговуванню інформаційних носіїв, у зв'язку з чим підстав для зобов'язання вчинення як відповідачем 2, так і відповідачем 1, таких дій немає.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про зобов'язання не чинити перешкоди/вчинити дії не підлягають задоволенню, а вимоги, заявлені до Комунального підприємства "Київський метрополітен", про зобов'язання не чинити перешкоди/вчинити дії підлягають частковому задоволенню, а саме в частині заявлених вимог про надання доступу до відеоінформаційних систем, у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених відповідно до договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, та їх підключення до електричного живлення з метою розміщення реклами.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача 2, з урахуванням часткового задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем були заявлені немайнові вимоги до двох відповідачів (та сплачено за кожну з вимог по 1378 грн 00 коп.), та суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо відповідача 2, та відмову щодо вимог до відповідача 1, - судовий збір, сплачений за вимоги до відповідача 2, підлягає розподілу порівну між позивачем та відповідачем 2, а судовий збір в частині вимог до відповідача 1 - покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" відмовити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35; ідентифікаційний код: 03328913) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, оф. 2; ідентифікаційний код: 32378136) доступ до відеоінформаційних систем (моніторів) у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" відповідно до договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, та забезпечити підключення до електричного живлення відеоінформаційних систем (моніторів) у вагонах Комунального підприємства "Київський метрополітен", встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" відповідно до договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003, з метою розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" реклами, відповідно до умов договору №80-Упр (ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35; ідентифікаційний код: 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, оф. 2; ідентифікаційний код: 32378136) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

5. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 02.06.2016

Суддя І.М. Отрош