Постанова

від 15.09.2010 по справі 2а-2466/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 року Справа № 2а-2466/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді Ясенової Т.І.

при секретарі -Яременко І.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної агрофірми ім.Ульянова про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі КОВ ФСЗ інвалідів) звернулося з позовом до приватної агрофірми ім.Ульянова про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 21865,12 грн., з яких - 21409,30 грн. -адміністративно-господарська санкція та 455,82 грн. -пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем несвоєчасно було подано звіт та не створено робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

В судове засідання представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на те, що вживали всіх заходів для працевлаштування інвалідів. (а.с.32-34)

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу здійснення відповідачем свого обов'язку у сфері соціального захисту інвалідів врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Частиною 1 ст. 19 цього ж закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

В судовому засіданні встановлено, що приватна агрофірма ім. Ульянова 02.06.10 року подала до фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік (а.с.14), відповідно до змісту якого середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2009 році складала 43 осіб, фонд оплати праці за 2009 рік становив 460,3 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2009 році складала 10704,65 грн. В даному звіті відповідачем зазначено, що норматив створення робочих місць для осіб-інвалідів складає 2 робочих місця, але в 2009 році у відповідача не працювали особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Вищезазначені дані також підтверджуються актом Кіровоградського обласного віділення фонду соціального захисту інвалідів від 02 червня 2010 року. (а.с.13)

Крім цього судом під час з'ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами встановлено, що відповідачем у справі вчинено низку заходів щодо працевлаштування на підприємстві осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, так у 2009 р. було створено робочі місця для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, відповідач протягом 2009 р. повідомляв позивача та Новоукраїнський районний центр зайнятості про наявність на підприємстві вакансій для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, крім цього відповідачем у даній справі протягом 2009 р. щомісячно подавались до Кіровоградського зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН , у яких зазначав вакантні посади для працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність, зазначені обставини підтверджуються зібраними у справі письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та знаходяться у матеріалах справи. (а.с.35-46)

Аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»дає можливість зробити висновок про те, що обов'язок підприємства з створення робочих місць інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись [пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-| інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Враховуючи вимоги Закону підприємство може бути звільнено судом від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 08.06.2010 року № 10/72.

Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок доведення по даній справі покладається на позивача.

Доказів того, що приватна агрофірма ім. Ульянова не створила робочі місця для інвалідів, відмовило інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надало державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, позивачем не представлено, а тому немає жодних підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. Кіровоградським обласним відділеням Фонду соціального захисту інвалідів не надані та в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок не належного виконання обов'язку відповідачем інваліди в необхідній кількості не були працевлаштовані.

З огляду на недоведеність позивачем фактів порушення з боку приватної агрофірми ім. Ульянова чинного законодавства щодо здійснення установлених заходів для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку, що позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає, оскільки відсутні правові підстави для застосування до відповідача економічних санкцій відповідно до ст.20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» .

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної агрофірми ім.Ульянова про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені -відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у дводенний строк з дня проголошення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 20.09.2010.

Суддя Т.І. Ясенова