Постанова

від 29.11.2010 по справі 2а-2491/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 листопада 2010 року Справа № 2а-2491/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ»

до відповідача : Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ»звернулося з позовом, в подальшому уточненим (а.с.180 Т.7), до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем, а саме:

- №0001762300/2 від 31.03.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 864 856,00 грн. за основним платежем та 932 428,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 2 797 284,00 грн.;

- №0001772300/2 від 31.03.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 405 195,00 грн. за основним платежем та 1 923 669,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 4 328 864,00 грн.;

- №0001762300/3 від 16.06.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 864 856,00 грн. за основним платежем та 932 428,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 2 797 284,00 грн.;

- №0001772300/3 від 16.06.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 405 195,00 грн. за основним платежем та 1 923 669,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 4 328 864,00 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №76/2310/35189110 від 04.11.2009 р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ», (код за ЄДРПОУ - 32315888) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.06.2007 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період з 04.06.2007 року по 30.06.2009 року».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ТОВ «Омегасервіс-СВ»та підприємствами постачальниками товару в перевіряємий період укладалися договори купівлі-продажу та постачання скрапленого вуглекислого газу (далі -СВГ), відповідно до умов яких продавці за власний рахунок придбавали транспортні послуги і забезпечували транспортування СВГ до місця, де ТОВ «Омегасервіс-СВ»забирало їх, при цьому реалізацію придбаного СВГ ТОВ «Омегасервіс-СВ»здійснювало, використовуючи складські потужності продавців товару. Позивач вважає, що оскільки придбаний товар ним не переміщувався, то ТОВ «Омегасервіс-СВ»не могло отримати товарно-транспортних накладних та забезпечувати кількісний облік товару на складі, при цьому позивач зазначає, що первинними документами та підставою для оприбуткування придбаного СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства були видаткові накладні надані постачальниками. При цьому позивач зазначає, що перевіряючі безпідставно не визнали валові витрати в сумі 9 620 779,00 грн., оскільки первинні документи свідчать про факт здійснення таких господарських операцій.

З тих же підстав позивач вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за даними господарськими операціями.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки ТОВ «Омегасервіс-СВ»в перевіряємому періоді включило до складу валових витрат частину попередньої оплати по розрахунках з ДП «Глобинеагропродукт», що на думку відповідача, є порушенням вимог абз. «б»п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідач зазначає, що перевіркою встановлено факт оприбуткування ТОВ «Омегасервіс-СВ»скрапленого вуглеводневого газу на загальну суму 9 535 728,97 грн. без документів, які б свідчили про транспортування СВГ від постачальників до місця його зберігання та реалізації, а також без паспортів якості виробників газу, що на думку відповідача, суперечить вимогам галузевої Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 р. №332. Окрім того, відповідач вважає, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 1 906 502,00 грн. по скрапленому вуглекислому газу, який не використовувався ним в межах господарської діяльності та факт придбання якого не підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

В судовому засіданні 29 листопада 2010 року, після виступу представників сторін, представником позивача подано заяву про подальший розгляд справи без його участі з огляду на те, що в ході судових засідань сторонами надано усі, необхідні на їх думку пояснення, а також усі докази по справі. Дана заява в судовому засіданні підтримана представником відповідача (а.с.181 Т.7).

На підставі усної ухвали, прийнятої у відкритому судовому засіданні 29.11.2010 р., подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області на підставі направлень №133 від 12.10.2009 р., №138 від 15.10.2009 р. та №142 від 26.10.2009 р. у період з 12 жовтня 2009 року по 30 жовтня 2009 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.06.2007 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період з 04.06.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт №76/2310/35189110 від 04.11.2009 р. (а.с.18-60, Т.1), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Омегасервіс-СВ»:

- п.5.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено, на думку відповідача, податок на прибуток за перевіряємий період в загальній сумі 2 405 195,00 грн., у тому числі:;

за І квартал 2008 року в сумі 382 337,00 грн.;

за ІІ квартал 2008 року в сумі 229 330,00 грн.;

за ІІІ квартал 2008 року в сумі 464 643,00 грн.;

за ІV квартал 2008 року в сумі 649 329,00 грн.;

всього за 2008 рік - 1 725 639,00 грн.;

за І квартал 2009 року в сумі 276 508,00 грн.;

за ІІ квартал 2009 року в сумі 403 048,00 грн.;

всього за 2009 рік - 679 556,00 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено, на думку відповідача, податок на додану вартість в перевіряємому періоді на 1 864 856,00 грн., у тому числі:

за січень 2008 року в сумі 75 598,00 грн.;

за лютий 2008 року в сумі 31 362,00 грн.;

за березень 2008 року в сумі 185 671,00 грн.;

за квітень 2008 року в сумі 101 060,00 грн.;

за травень 2008 року в сумі 39 000,00 грн.;

за червень 2008 року в сумі 48 802,00 грн.;

за липень 2008 року в сумі 143 555,00 грн.;

за серпень 2008 року в сумі 173 279,00 грн.;

за вересень 2008 року в сумі 58 000,00 грн.;

за жовтень 2008 року в сумі 44 628,00 грн.;

за листопад 2008 року в сумі 376 855,00 грн.;

за грудень 2008 року в сумі 90 036,00 грн.;

за січень 2009 року в сумі 41 631,00 грн.;

за лютий 2009 року в сумі 58 458,00 грн.;

за березень 2008 року в сумі 97 117,00 грн.;

за квітень 2008 року в сумі 175 459,00 грн.;

за травень 2008 року в сумі 88 397,00 грн.;

за червень 2008 року в сумі 35 948,00 грн.

31.03.2010 р. ДПІ у м.Кіровограді на підставі акту перевірки №76/2310/35189110 від 04.11.2009 р., за наслідками адміністративного оскарження, винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001762300/2 від 31.03.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 864 856,00 грн. за основним платежем та 932 428,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 2 797 284,00 грн. (а.с.11, Т.1);

- №0001772300/2 від 31.03.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 405 195,00 грн. за основним платежем та 1 923 669,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 4 328 864,00 грн. (а.с.12, Т.1).

16.06.2010 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки №76/2310/35189110 від 04.11.2009 р., з урахуванням результатів оскарження, винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001762300/3 від 16.06.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 864 856,00 грн. за основним платежем та 932 428,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 2 797 284,00 грн. (а.с.13, Т.1);

- №0001772300/3 від 16.06.2010 р., яким ТОВ «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 405 195,00 грн. за основним платежем та 1 923 669,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 4 328 864,00 грн. (а.с.14, Т.1).

Податкові повідомлення-рішення №0001772300/2 від 31.03.2010 р. та №0001772300/3 від 16.06.2010 р. з податку на прибуток.

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобов'язання (основний платіж), визначене даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 2 405 195,00 у зв'язку з виявленим, на думку відповідача, завищенням валових витрат за період з 04.06.2007 року по 30.06.2009 р. в сумі 9 620 779,00 грн., а саме:

- 57 122,00 грн. у зв'язку з включенням у ІV кварталі 2008 року та 31 478,00 грн. у зв'язку з включенням у ІІ кварталі 2009 року до складу валових витрат ТОВ «Омегасервіс-СВ»попередньої оплати по операціях з ДП «Глобинеагропродукт», яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.24-26 Т.1);

- 9 535 729,00 грн. у зв'язку з безпідставним, на думку відповідача, віднесенням ТОВ «Омегасервіс-СВ»до складу валових витрат вартості придбаного скрапленого вуглеводневого газу (а.с.26-32 Т.1).

Також перевіркою встановлено заниження ТОВ «Омегасервіс-СВ»задекларованих валових витрат за ІІ квартал 2009 року в сумі 3 550,00 грн. (а.с.32 Т.1).

ТОВ «Омегасервіс-СВ»до податкового органу подано декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року (а.с.182-185, Т.1), за ІІІ квартали 2008 року (а.с.186-189, Т.1), за 2008 рік (а.с.193-198, Т.1), за І квартал 2009 року (а.с.199-204, Т.1) та за півріччя 2009 року (а.с.205-210, Т.1).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»(покупець) 05.11.2008 року уклало з ДП «Глобинеагропродукт»(продавцем) договір №5/11 купівлі-продажу (а.с.171-172, Т.1) у відповідності до умов якого, ДП «Глобинеагропродукт»взяло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ «Омегасервіс-СВ»сільськогосподарську продукцію.

Згідно п.3.1 Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом 100% передплати. Остаточні розрахунки за отриманий товар та супутні послуги (доставка, додаткова очистка і т. ін.) покупець зобов'язаний здійснити у строк 30 банківських днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов договору №5/11 купівлі-продажу від 05.11.2008 р. ТОВ «Омегасервіс-СВ»проведено попередню оплату за сільськогосподарську продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями №365 від 05.11.2008 р. (а.с.173, Т.1), №375 від 12.11.2008 р. (а.с.174, Т.1), №632 від 07.05.2009 р. (а.с.175, Т.1), №633 від 08.05.2009 р. (а.с.176, Т.1) та №638 від 13.05.2009 р. (а.с.177, Т.1).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»частину попередньої оплати по операціях з ДП «Глобинеагропродукт»включено до складу валових витрат у ІV кварталі 2008 року в сумі 57 122 грн. у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік (а.с.190, Т.1) та у ІІ кварталі 2009 року в сумі 31 478,00 грн. в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2009 року (а.с.205, Т.1)

Відповідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статтею 11 зазначеного Закону встановлюються правила податкового обліку. Згідно п. 11.1 Закону для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

У відповідності до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно абз.«б»п. п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством -є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті -також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Будь-яка особа, визначена абзацом «б»цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку -покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Статтею 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 12.12.1998 р. №320-ХІV визначено, що фіксований сільськогосподарський податок -це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Враховуючи те, що відповідно до п.6.9 Договору №5/11 купівлі-продажу від 05.11.2008 р. продавцем вказано, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, тому, з огляду на зміст абз.«б»п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 зазначеного Закону, ТОВ «Омегасервіс-СВ»несе відповідальність за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг), суд приходить до висновку, що при визначенні валових витрат ТОВ «Омегасервіс-СВ»повинно було керуватися нормою абз.«б»п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а не п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 цього ж Закону та вважає обґрунтованим висновок податкового органу про завищення ТОВ «Омегасервіс-СВ»валових витрат у ІV кварталі 2008 року в сумі 57 122 грн. та у ІІ кварталі 2009 року в сумі 31 478,00 грн., а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0001772300/2 від 31.03.2010 р. та №0001772300/3 від 16.06.2010 р. з податку на прибуток в цій частині задоволенню не підлягають.

З акту перевірки №76/2310/35189110 від 04.11.2009 р. (а.с.32, Т.1) вбачається, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»у рядку 04.13 декларації за І півріччя 2009 року (а.с.205, Т.1) допущено заниження задекларованих показників валових витрат за ІІ квартал 2009 року в сумі 3 550,00 грн., оскільки під час перевірки встановлено, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»у ІІ кварталі 2009 року понесло витрати, пов'язані з оплатою відряджень працівникам підприємства, оплатою послуг з банківського обслуговування в сумі 3 550,00 грн., які не були відображені у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача не заперечив проти факту допущення ТОВ «Омегасервіс-СВ»заниження валових витрат за ІІ квартал 2009 року в сумі 3 550,00 грн.

Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Таким чином, позивачу податковими повідомленнями-рішеннями №0001772300/2 від 31.03.2010 р. та №0001772300/3 від 16.06.2010 р. правомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (основного платежу) в розмірі 21 262,50 грн. ((57 122,00 грн. + 31 478,00 грн. - 3 550,00 грн.) х 25%), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001772300/2 від 31.03.2010 р. та №0001772300/3 від 16.06.2010 р. в частині штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 9 234,85 грн. ((57 122,00 грн. х 25%) х 10% х 5 періодів + ((31 478,00 грн. - 3 550,00) х 25%) 10% х 3 періоди) підлягають задоволенню.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»до складу валових витрат по рядку 04.1 декларацій про прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року, ІІ квартал 2008 року, ІІІ квартал 2008 року, ІV 2008 року, І квартал 2009 року, ІІ квартал 2009 року віднесено витрати з придбання скрапленого газу, які на думку податкового органу, не пов'язані з їх використанням у власній господарській діяльності та факт придбання яких не підтверджено належним чином оформленими первинними документами в загальній сумі 9 535 729,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»в період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. уклало з ТОВ «БТ Трейдінг»(а.с.84-88, Т.2), ПП «Гезоілсинтез»(а.с.93, Т.2), ПП «Агроресурси ХХІ»(а.с.96, Т.2), ПВГП «Автотранс»(а.с.105-107, Т.2), ПП «Компанія АВЧ»(а.с.120-121, Т.2), ТОВ «Промтехресурс-Центр»(а.с.136-138, 139-213, Т.2), ЗАТ «Укргаз-Енерго»(а.с.17-21, 22-25, Т.4) договори купівлі-продажу, відповідно до умов яких позивач придбавав у контрагентів скраплений газ.

Оплата за придбаний газ проводилася в безготівковій формі, що підтверджується відповідними виписками по банківських рахунках (а.с.99-248, Т.4, 1-250, Т.5, 1-250, Т.6, 1-120, Т.7) та не заперечувалось відповідачем.

Судом встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесено вартість придбаного скрапленого газу за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. на підставі належним чином оформлених податкових та видаткових накладних (а.с.91-92. 94-95, 97-104. 114-119, 124-135, 214-250, Т.2, 1-250, Т.3, 1-16, 29-53), що не заперечувалось сторонами. Факт передачі ТОВ «Омегасервіс-СВ»скрапленого газу також підтверджується відповідними актами прийому-передачі (а.с.89-90, 122-123, Т.2, 26-28).

Судом встановлено, що придбаний скраплений газ ТОВ «Омегасервіс-СВ»відповідно до укладених договорів купівлі продажу відчужувало ВАТ «Кіровоградгаз»(а.с.54-55, Т.4), ТОВ «Елан-ВІ»(а.с.56-57, 68-69, Т.4), ВКФ «РВК «Плюс» (а.с.58-59, Т.4), ТОВ «Промтехресурс»(а.с.60-61, Т.4), ДП «Центргаз»(а.с.62-63, Т.4), ТОВ «ТД. «Біг-Маркет»(а.с.64-65, Т.4), ПВГП «Спецмаш»(а.с.66-67, 84-85, Т.4), ПВФ «Кетмія»(а.с.70-71, Т.4), ТОВ «Актив»(а.с.72-73, Т.4), ПП «Схема»(а.с.74-75, Т.4), ТОВ «Інтертем»(а.с.76-77, Т.4), ТОВ «Газтрон-Україна»(а.с.78-79, Т.4), ТОВ «Хортиця»(а.с.80-81, Т.4), ПП «Арктика»(а.с.82-83).

В судовому засіданні факт наявності та реальності господарських операцій з придбання ТОВ «Омегасервіс-СВ»скрапленого газу підтверджено обома сторонами. Проте, представник відповідача посилався на те, що господарські операції з придбання позивачем газу проведені без оформлення документів, які б свідчили про транспортування скрапленого газу від постачальників до місця його зберігання та реалізації, а також без паспортів якості виробників газу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 р. №332. Також представник відповідача стверджував, що у позивача відсутні докази пов'язаності вказаних операцій з власною господарською діяльністю підприємства.

Згідно п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону 5.2. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судом встановлено, що позивач є підприємством, яке здійснює реалізацію скрапленого вуглеводневого газу (а.с.163, Т. 1).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати з купівлі скрапленого газу мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними та паспортами якості виробників газу.

Посилання представника відповідача на Інструкцію про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту в обґрунтування протиправності віднесення позивачем витрат до валових без наявності документів, які б свідчили про переміщення СВГ від постачальників до місця його зберігання та реалізації та без паспорту якості виробників газу не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Інструкція про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності, тобто правил податкового обліку в частині формування валових витрат Інструкція не встановлює та, відповідно, не регулює.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що скраплений газ транспортувався залізничним транспортом контрагента-продавця до відповідної станції ТОВ «Омегасервіс-СВ»та відчужувався останнім іншим особам, а тому у позивача документи, які б свідчили про переміщення придбаного товару від продавців до місця його зберігання та реалізації бути не можуть, оскільки місце придбання позивачем газу, а також місце його подальшої реалізації збігаються.

Пункт 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказує, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.

Більш того, в судовому засіданні встановлено, що валові доходи, сформовані ТОВ «Омегасервіс-СВ» у відповідних періодах, в зв'язку з продажем придбаного скрапленого газу, витрати на придбання якого не визнаються податковим органом, Кіровоградською ОДПІ підтверджені, заниження або завищення скоригованого валового доходу в таких періодах не встановлено (а.с.20 Т.1).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень рішень № 0001772300/2 від 31.03.2010 р. та № 0001772300/3 від 16.06.2010 р. підлягають задоволенню в частині 2 383 932,50 грн. (2 405 195,00 грн. - 21 262,50 грн.) за основним платежем та грн. 1 914 434,15 грн. (1 923 669,00 грн. - 9 234,85 грн.) штрафних (фінансових) санкцій.

Податкові повідомлення-рішення №0001762300/2 від 31.03.2010 р. та №0001762300/3 від 16.06.2010 р. з податку на додану вартість.

Як встановлено в судовому засіданні основний платіж, визначений даними податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 1 864 856,00 грн., нарахований відповідачем у результаті завищення, на його думку, податкового кредиту за період з 04.06.2007 р. по 30.06.2009 р. в сумі 1 906 502,00 грн.

З акту перевірки №76/2310/35189110 від 04.11.2009 р. (а.с.41, Т.1) вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість з придбаного скрапленого газу по яких відсутнє документальне підтвердження транспортування СВГ від постачальників до місця його зберігання та реалізації і паспорти якості виробників газу.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Омегасервіс-СВ»в деклараціях з податку на додану вартість за період з січня 2008 р. по червень 2009 року (а.с.213-250, Т.1, 1-83, Т.2) віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ТОВ «БТ Трейдінг», ПП «Гезоілсинтез», ПП «Агроресурси ХХІ», ПВГП «Автотранс», ПП «Компанія АВЧ», ТОВ «Промтехресурс-Центр»(а.с.91-92, 95, 100-102, 104, 114-119, 129-135, Т.2, 115-250, Т.3, 1-16, 29-32, 36-38, 47-53, Т.4) в розмірі 1 906 502,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.

Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому контрагентами за договорами за перевіряємий період: в судовому засіданні встановлено, що спір щодо порядку складення та правильності оформлення податкових накладних, реальності господарських операцій між сторонами відсутній, що підтверджено матеріалами перевірки відповідача, поясненнями його представника в судовому засіданні та іншими доказами у справі.

Також в судовому засіданні встановлено, що розрахунки ТОВ «Омегасервіс-СВ»з контрагентами проводились у безготівковій формі -шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів. Дані обставини встановлено під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією в м. Кіровограді.

В судовому засіданні встановлено, що всі контрагенти ТОВ «Омегасервіс-СВ»(продавці) на момент виписки податкових накладних, були зареєстровані платниками податку на додану вартість та були особами, не обмеженими будь-яким чином щодо здійснення описаних вище господарських операцій, а тому відповідно до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Оскільки судом вже встановлено безпідставність посилань Кіровоградської ОДПІ на відсутність документального підтвердження пов'язаності з власною господарською діяльністю підприємства операцій з придбання скрапленого газу, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0001762300/2 від 31.03.2010 р. та №0001762300/3 від 16.06.2010 р., з урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001772300/2 від 31.03.2010 р., винесене Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді, та №0001772300/3 від 16.06.2010 р, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 405 195,00 грн. за основним платежем та 1 923 669,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в частині 2 383 932,50 грн. основного платежу та 1 914 434,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001762300/2 від 31.03.2010 р., винесене Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді, та №0001762300/3 від 16.06.2010 р., винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 864 856,00 за основним платежем та 932 428,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

5. Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001772300/2 від 31.03.2010 р., винесеного Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді, та №0001772300/3 від 16.06.2010 р, винесеного Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 405 195,00 грн. за основним платежем та 1 923 669,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в частині 21 262,50 грн. основного платежу та 9 234,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Омегасервіс-СВ», код ЄДРПОУ 35189110 (25028, м. Кіровоград, вул. Волкова, 2) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1