Рішення

від 06.06.2016 по справі 303/2234/16-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року м. Мукачево Справа №303/2234/16-ц

2/303/1256/16

номер рядка с.з. - 30

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Кость В.В.

при секретарі Немеш Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу

за позовом приватного підприємства «ГОЛ-М»

до відповідача ОСОБА_1

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 122174 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність права на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, що підтверджується постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.02.2016.

Нормативно - правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, оскільки заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 42), відповідач в судове засідання повторно не з'явився, заперечень проти позову не подав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши подані по даній справі доказові матеріали, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення №303/844/16 (3/303/326/16), суд констатує наступне.

На підставі постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.02.2016 року (а.с. 14), яка набрала законної сили 01.03.2016 року, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1)

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Фактичні обставини скоєних ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, мали місце 23.01.2016 року близько о 22 год. 30 хв. в м. Мукачево по вул. Сеченова, де сталася дорожньо - транспортна пригода, під час якої ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд Транзит», д./н. НОМЕР_2 (далі - Автомобіль) здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки «ВАЗ 21093», д./н. НОМЕР_3, після чого залишив місце події.

Крім того, ОСОБА_1 цього ж дня близько о 23 год., керуючи транспортним засобом марки «Форд Транзит», д./н. НОМЕР_2, в м. Мукачево на вул. Філатова, 12 скоїв наїзд на металеву огорожу буд. №12 за вказаною адресою, після чого покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.10 «а», 10.1, 13.1 ПДР України.

Відповідно до частини четвертої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено таку постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За результатами проведеної оцінки майнової шкоди завданої відповідачем (звіт від 02.02.2016 року, а.с. 15-17), її вартість склала 122174,31 грн., що також підтверджено даними протоколу огляду транспортного засобу від 28.01.2016 та ремонтною калькуляцією від 02.02.2016 (а.с. 15-17, 18, 19-22).

В межах розгляду даної судової справи, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, пов'язану з пошкодженням належного йому транспортного засобу.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що згідно з положеннями ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України .

За змістом п. 8 частини другої ст. Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

За наслідками судового розгляду справи, судом встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди (23.01.2016, 22:30 год., 23:00 год.), відповідач не перебував у трудових відносинах із позивачем, оскільки був на підставі наказу від 22.01.2016 №80 (а.с. 12) був звільнений з підприємства у зв'язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням (а.с. 11).

23.01.2016 о 17:00 год., у присутності двох свідків, відповідач відмовився від підпису та ознайомлення з наказом про його звільнення (акт, а.с. 13).

Таким чином, спірні правовідносини пов'язані з відшкодуванням шкоди у позадоговірному порядку.

В свою чергу, в деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютного права на власність.

В таких правовідносинах, потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст. 1166 Цивільного кодексу України), необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з положеннями частини першої ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На практичну реалізацію положень ст. 1166 Цивільного кодексу України спрямовані і приписи п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якими передбачено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Спеціальними нормами, які підлягають застосуванню що спірних правовідносин є також положення частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 (п. 4), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Фактичний аналіз змісту спірних правовідносин на предмет їх відповідності вищевказаним нормам Цивільного кодексу України та керівним роз'ясненням вищестоящого суду свідчить про наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, для можливості стягнення з нього суми за предметом позову.

Вищевказаний висновок суду відповідачем неспростовний та підтверджений матеріалами справи.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом присудження до стягнення з відповідача суми 122174,00 грн. вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

На підставі частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача слід також стягнути суму 1832,61 грн. (а.с. 1, 34) у відшкодування судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 8, 10, 11, 14, 57-60, 88, 212-215, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «ГОЛ-М» - задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «ГОЛ-М» (м. Мукачево вул. Г. Ленінграда, 25/13, код ЄДРПОУ 30253228) суму 122174 грн. (сто двадцять дві тисячі сто сімдесят чотири гривні) матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також суму 1832,61 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні 61 коп.) у відшкодування судових витрат.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Кость