Справа № 433/166/14-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Яковлєвій В.А.,
представника позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Зоряне» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості та пені, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого вказано, що позивачка є власницею земельної ділянки НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,59 га, яка розташована на території Топольської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3. Між позивачкою, з однієї сторони, та СФГ «Зоряне», з іншої сторони, було укладено договір оренди землі, (далі Договір), предметом якого є вищезазначена земельна ділянка. Відповідач порушив своє зобов'язання за вказаним Договором по виплаті орендної плати, а саме не виплатив позивачці орендну плату за користування її земельною ділянкою за 2011, 2012 та 2013 роки. Оскільки відповідач систематично не виконує своє зобов'язання за Договором по виплаті орендної плати, позивачка просить суд розірвати відповідний Договір оренди землі та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 5381 грн. 52 коп. Також, позивачка просить суд стягнути пеню за прострочення внесення орендної плати за 2013 рік у розмірі 1309 грн. 50 коп.
Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не запеерчував.
СФГ «Зоряне» свого представника у судове засідання не направило, про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином.
Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, з метою дотримання встановлених законодавством строків розгляду судом справи зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом було встановлено, що позивачка є власницею земельної ділянки НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,59 га, яка розташована на території Топольської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3. Між позивачкою, з однієї сторони, та СФГ «Зоряне», з іншої сторони, було укладено договір оренди землі, предметом якого є вищезазначена земельна ділянка (а.с.10-20). Відповідач порушив своє зобов'язання за вказаним Договором по виплаті орендної плати, а саме не виплатив позивачці орендну плату за користування її земельною ділянкою за 2011, 2012 та 2013 роки.
Так, у відповідності до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені представником позивачки обставини, якими він аргументує свої позовні вимоги, доведені наданими до суду доказами.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст. 1. Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 2 цього Закону передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» і ч.1 ст.210 ЦК України, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і вважається укладеним з моменту такої реєстрації.
Строк дії вищевказаного Договору складає 15 років.
Факт передачі земельної ділянки за даним Договором в оренду підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийому передачі земельної ділянки.
Відповідно до умов Договору, орендна плата вноситься орендарем у зазначеному в ньому розмірі один раз на рік, що становить 3 % вартості земельного паю у перерахунку на коефіцієнт 2,623, тобто 1793 грн. 84 коп. у натуральному вигляді (п. 9 Договору). Орендна плата вноситься з серпня по грудень потосного року (п. 11 Договору).
Таким чином, відповідач прийняв на себе договірний обов'язок своєчасно та неухильно сплачувати позивачці обумовлену Договором орендну плату за строкове платне користування зазначеною у Договорі земельною ділянкою.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В порушення ст. 509, ст. 526, ст. 626, ст. 629 ЦК України, відповідач, прийняті на себе зобов'язання за Договором в частині сплати позивачці орендної плати систематично не виконує, відповідачем не сплачена орендна плата за 2011,2012 та 2013 роки.
Не сплативши позивачці орендну плату за 2011,2012р. та 2013р. відповідач припустився істотного порушення умов Договору, а отже в такому випадку можуть бути застосовані наслідки невиконання договірних зобов'язань, передбачені як в самому договорі оренди, так і актами цивільного законодавства України.
Відповідно умов Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Також, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд України в своїх Висновках від 01.02.2014 року, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013р.
Уклавши Договори та виконавши свої договірні зобов'язання позивачка малп законне право розраховувати на отримання грошової винагороди у вигляді сум орендної плати. Істотно порушивши умови Договору, припустившись невиплати орендної плати протягом трьох років поспіль (2011р., 2012р., 2013р.), відповідач завдав позивачці матеріальної шкоди у розмірі заборгованості по оренді у сумі 5381 грн. 52 коп. (1793 грн. 84 коп. * 3 роки), що зумовило істотну різницю між тим, на що позивачка мала право розраховувати, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона отримала.
Спеціальною нормою права ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору. Право орендодавця (позивача) вимагати сплати орендної плати, і як наслідок кореспондуючий обов'язок орендаря (відповідача) сплачувати орендну плату встановлено саме ст. 24 Закону України «Про оренду землі».
При цьому, п. д) ст. 141 ЗК України унормовано, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Маючи заборгованість з виплати орендної плати за 2011р., 2012р. та 2013р. відповідач припустився саме систематичної несплати орендної плати.
Крім того, згідно п. 14 Договору у разі невнесення у строки, визначені Договором, орендної плати справляється пеня у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення. Позивач просить суд стягнути пеню за прострочення внесення орендної плати за 2013 рік. Сума орендної плати за цей рік складає 1793,84 грн. Строк прострочення 365 днів, оскільки згідно п. 11 Жоговору орендна плата вноситься у строки з серпня по грудень поточного року, тобто останній день виконання обов'язку по сплаті орендної плати за 2013 рік - 31 грудня 2013 року, позивачу відповідачем орендна плата за 2013 рік сплачена не була, одже строк прострочення складає з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року. Отже, відповідач має сплатити пеню у розмірі: 1793,84 грн./100%-0,2%-365 днів=1309 грн. 50 коп.
Усі зазначені вище обставини в їх сукупності свідчать про порушення відповідачем умов вищевказаного Договору, а отже згідно ст. 651 ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання в судовому порядку цього Договору. Таким чином, суд знаходить обґрунтованими позовні вимоги та вважає за необхідне їх задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 10, 11, 16, 210, 509, 526, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст.10,11,33,60,88,151-152, 212-215, 224, 256-257, 261 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір оренди землі б/н від 30 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Зоряне» (код ЄДРПОУ 31010045), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29вересня 2008 року за № 254875/040841800061.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Зоряне» (код ЄДРПОУ 31010045) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті орендної плати (збитки) у розмірі 5381 (п'ять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 52 копійки та пеню у розмірі 1309 (одна тисяча триста дев'ять) гривень 50 копійок.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Зоряне» (код ЄДРПОУ 31010045) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Троїцьким районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку він може подати до Троїцького районного суду Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку: подати апеляційну скаргу про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги позивачем.
Суддя О.І. Суський
Суд | Троїцький районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2016 |
Оприлюднено | 08.06.2016 |
Номер документу | 58120360 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Троїцький районний суд Луганської області
Суський О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні