Ухвала

від 01.06.2016 по справі 522/7632/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/758/16

Номер справи місцевого суду: 522/7632/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря с/з: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

представника апелянта: ОСОБА_7 ,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 29 квітня 2016 року, якою у рамках кримінального провадження №42016160000000255 від 08.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про задоволення клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладення арешту на майно, яке вилучене у ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 ,-

встановив:

Оскарженою ухвалою, у рамках кримінального провадження №42016160000000255 від 08.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, було задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, яке вилучене у ході проведення обшуку у домоволодінні, належному ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_8 .

Приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя послався на правові підстави, які вказують на можливість накладення арешту на майно та прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вилучене в ході обшуку у ОСОБА_8 майно.

Не погоджуючись з постановленою слідчим суддею ухвалою, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких порушують питання щодо скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді.

На обгрунтування своїх доводів апелянти посилаються на те, що вони жодним чином не пов`язані з кримінальним провадженням і не мають до нього відношення та їм не було повідомлено про підозру; вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.170, оскільки не є предметом, засобом чи знаряддям вчиненого правопорушення, а також не набуте злочинним шляхом; не встановлено відомостей щодо них, як третіх осіб у даному кримінальному провадженню;

Крім того вказали, що на їх думку, досудовим слідством не доведено, що саме доказує кожна річ або сукупність речей, вказаних в ухвалі та на які накладено арешт.

Просить ухвалу слідчого судді, в частині накладення арешту на майно, яке вилучено у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у рамках кримінального провадження №42016160000000255 від 08.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; представника апелянтів - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти їх задоволення однак при цьому не заперечував проти повернення частини майна; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

При розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, 08.04.2016 року до ЄРДР були внесені відомості щодо зловживання службовими особами ДП "МПТЮ" своїм службовим становищем шляхом надання переваг одному з учасників тендеру на закупівлю товарів та послуг за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження, згідно до ухвали слідчого судді від 14.04.2016 року у домоволодінні, де мешкає директор ДП "Морський торгівельний порт Южний" (далі МТПЮ) - ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 було проведено обшук, з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки, модемів, роутерів, мобільних телефонів, банківських карток, грошових коштів, тендерної документації чорнової бухгалтерії та інших речей, які мають значення для кримінального провадження та можуть сприяти у його розкритті. Під час проведення зазначеного обшуку було вилучено майно, на яке оскаржуваною ухвалою було накладено арешт.

Як пояснив суду апеляційної інстанції прокурор, який безпосередньо звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, після вилучення зазначеного майна та накладення арешту був проведений огляд усього вилученого майна та встановлено, що необхідність в арешті частини зазначеного в оскаржуваній ухвалі майна відпала, оскільки воно не має відношення до кримінального провадження. Крім того вказав, що за зверненням осіб, які проживають у зазначеному помешканні разом з ОСОБА_10 , а саме членами його сім`ї до слідчого судді, частина майна була повернута їх власникам на підтвердження чого надав відповідну ухвалу суду від 27.05.2016 року.

Разом з тим, прокурор наполягав лише на залишенні арешту на комп`ютерну техніку, модеми, роутери, планшети, банківські картки, грошові кошти, договір позики, блокнот та записи на окремих аркушах, які на його думку можуть підтвердити чи спростувати певні обставини у даному кримінальному провадженні. При цьому прокурор вказав на призначення у даний час та проведення відповідних судових експертиз на перевірку фактів наявності на комп`ютерній техніці відповідної інформації, яка може надати об`єктивну оцінку підтвердження чи спростування службових зловживань при проведенні тендерних закупівель.

Згідно до положень ст. 364 КК України, за ознаками якого порушено кримінальне провадження та зазначених у витягу з ЄРДР даних щодо незаконності проведення тендерних закупівель, на твердження апеляційного суду, доказами на підтвердження зловживання службовим становищем, в тому числі і ОСОБА_9 , який на час проведення тендерних закупівель є особою, який остаточно погоджує підготовку документації щодо проведення цих закупівель, можуть бути комп`ютерна техніка, обладнання до неї та інші відомості, які містяться на паперових носіях, тобто на яких може перебувати відповідна інформація щодо вчинення певних дій.

Разом з тим, постановлена слідчим суддею ухвала не містить будь яких даних що вказують на необхідність накладення арешту на вилучене в ході проведення обшуку майно, не зазначено правових підстав, які надавали можливість прийняття рішення про накладення такого арешту, не вказано, якими доказами підтверджуються доводи прокурора про те, що вилучені речі відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме: які саме з вилучених речей були об`єктом кримінально протиправних дій, а які з них набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Не зазначено також в ухвалі слідчого судді, яким чином стосуються кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України документи та речі, вилучені під час проведення обшуку.

За таких обставин, постановлену за результатами розгляду клопотання прокурора ухвалу не можна визнати законною, оскільки вона лише містить перелік правових норм, які вказують на можливість накладення арешту на майно, однак взагалі не містить обгрунтування щодо мети, підстав та мотивів прийнятого рішення щодо необхідності накладення арешту на вилучене у ході проведення обшуку майно.

Вищенаведене свідчить про допущену слідчим суддею під час розгляду клопотання неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до вимог ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення, в зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що під час проведення апеляційного розгляду, прокурором була доведена необхідність накладення арешту на частину вилученого у ході проведення обшуку майна, а саме комп`ютерної техніки та обладнання до неї, емблеми "Донецької народної республіки", а також відповідних записів і договору позики, оскільки саме ці предмети можуть бути доказом у справі та підтвердити чи спростувати причетність відповідних службових осіб, в тому числі і директора ДП "Морський торгівельний порт Южний" ОСОБА_9 до зазначеного правопорушення.

Що стосується іншого майна, на арешті якого наполягав прокурор, то воно не є предметом злочину, у рамках якого провадиться досудове розслідування та прокурором не надано жодних доказів на відповідність зазначеного майна критеріям, визначеним ст.167-173 КПК України.

За таких обставин апеляційний суд приходить до в висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг, скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора і накладення арешту лише на вилучену за місцем проживання директора ДП "Морський торгівельний порт Южний" ОСОБА_9 комп`ютерну техніку, обладнання до неї - тобто носії інформації, емблему "Донецької народної республіки", договору позики, блокноту з чорновими записами та окремих аркушів з рукописними записами.

Керуючись ст.ст. 167-173, 376, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 29 квітня 2016 року, якою у рамках кримінального провадження №42016160000000255 від 08.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України накладено арешт на вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якорю клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке вилучене у ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_8 та у якому мешкає директор ДП "Морський торгівельний порт Южний" ОСОБА_9 , а саме:

- ноутбук Самсунг SIN 2NEB93A210004SY;

- емблема «Донецька народна республіка» - 1 шт.;

- флеш - накопичувач у залізному чохлі;

- блокнот «mik shipyard» з горновими записами;

- планшет IPad IMEI НОМЕР_1 ;

- планшет IPad IMEI НОМЕР_2 ;

- флеш накопичувач з надписом «Южний» - 2шт.;

- флеш накопичувач Transcend 4 gb;

- флеш накопичувач Mechel в упаковці;

- скріплені три аркуші формату А4 з надрукованим текстом в табличному варіанті;

- договір позики від 28.05.2015 на 1 арк.;

- один лист формату А4 з надрукованим текстом , який виділено кольором;

- лист формату А4 з рукописним записом.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .