Постанова

від 08.04.2016 по справі 810/265/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2016 року м. Київ 810/265/16

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дудіна С.О., суддів Кушнової А.О., Терлецької О.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний інвестиційний союз" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний інвестиційний союз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний інвестиційний союз" має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., відображену ТОВ "Аграрний інвестиційний союз" у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державну фіскальну службу України забезпечити автоматичне збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний інвестиційний союз" має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., відображену ТОВ "Аграрний інвестиційний союз" у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- зобов'язати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний інвестиційний союз" має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., відображену ТОВ "Аграрний інвестиційний союз" у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що ТОВ "Аграрний інвестиційний союз" є сільськогосподарським підприємством, яке відповідає критеріям, визначеним п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу та згідно з п. 209.18 цього кодексу не обрало спеціальний режим оподаткування.

Позивач зауважує, що в рядку 24 податкової декларації з ПДВ з позначкою « 0130» за червень 2015 року ним була відображена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 3 238 363,00 грн., а в податковій декларації з ПДВ з позначкою « 0130» за липень 2015 року значення цього показника склало 3 235 750,00 грн.

Однак, після впровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі - СЕА) на постійній основі (з 01.07.2015), позивачем на підставі отриманої з СЕА інформації було виявлено, що всупереч вимогам підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України показник ?Накл (реєстраційна сума) не був збільшений на суму від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та була відображена в рядку 24 декларації з ПДВ з позначкою « 0130» за червень 2015 року.

Позивач стверджує, що з метою з'ясування причин виникнення таких обставин він неодноразово звертався до відповідачів із запитами та в процесі листування Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області було повідомлено, що підставою для невідображення в СЕА відповідного показника стало непоширення на позивача дії підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки він не є платником спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

ТОВ "Аграрний інвестиційний союз" не погоджується з такою позицією контролюючого органу, оскільки вважає, що ГУ ДФС у Київській області безпідставно звужено трактування положень підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, позаяк наведена норма передбачає збільшення реєстраційної суми, зокрема, на суму від'ємного значення відповідно до податкової звітності з ПДВ, у якій відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, яка в повній мірі поширюється на позивача. Крім того, позивач вважає, що позиція відповідачів суперечить принципу презумпції правомірності рішень платника податків, який закріплений в п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України.

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області проти позову заперечувала та пояснила, що ТОВ "Аграрний інвестиційний союз" не є платником спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, а тому на нього не поширюється дія підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми.

Державна фіскальна служба України та Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області заперечення на позов не надали та свою позицію по справі не висловили.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2016 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Також представником позивача заявлено клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, приймаючи до уваги клопотання позивача та враховуючи той факт, що відповідачі у справі були проінформовані про судове засідання належним чином, судом у судовому засіданні 10.04.2016 було постановлено усну ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 11 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 визначено, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний інвестиційний союз" є сільськогосподарським підприємством, що відповідає критеріям, визначеним п. 209.6 ст.209 Податкового кодексу України та відповідно до п. 209.18 ст. 209 Кодексу не обрало спеціальний режим оподаткування, та особливості оподаткування якого визначені ст. 209 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2015 року позивачем було подано до Таращанського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з ПДВ з позначкою « 0130» за червень 2015р., у якій в рядку 24 позивачем відображена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 3 238 363,00 грн.

Вказана декларація своєчасно була прийнята контролюючим органом, що підтверджується відповідною квитанцією №2 від 20.07.2015.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015р. № 643-VIII (далі - Закон №643), яким п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції.

Так, п.34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (в редакції Закону №643) передбачено, що на станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - реєстраційна сума), визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр , SНаклВид та SМитн , що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Згідно підп. 4 п.34 підрозділу 2 розділу XX ПК України таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 ПК України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданої позивачем інформації із системи електронного адміністрування ПДВ, станом на 04 серпня 2015 року (Витяг №4304438), а також станом і на пізніші дати - станом на 26 серпня 2015р (Витяг №26304594), 02 жовтня 2015р. (Витяг №2304836) сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не була збільшена на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, розмір якої склав 3 238 363,00грн., яка була відображена позивачем в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідачів з листами щодо пояснення причин не збільшення реєстраційної суми.

У відповідь на запити позивача Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області листом від 26.10.2015р. № 2857/10/10-36-15-01-19 повідомило про те, що оскільки позивач є сільськогосподарським підприємством, що не обрало спеціальний режим оподаткування, а тому не відповідає вимогам діючого податкового законодавства для автоматичного збільшення контролюючим органом суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, в Листі було зазначено, що оскільки позивач не є платником податку, який обрав спеціальний режим оподаткування ПДВ, то ним подається податкова декларація з ПДВ з позначкою « 0130», а не декларація з позначками « 0121-0123», внаслідок чого норма підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України не може бути застосована, позаяк в ній йде мова про податкову звітність з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року.

В обґрунтування такої позиції Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області посилається на Лист ДФС від 11.08.2015р. №29560/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств».

Не погодившись з вказаними висновками відповідачів та допущеною ними бездіяльністю, позивач звернувся з позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України (в редакції станом на 29.07.2015, зі змінами, внесеними Законом №643) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу .

Згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

S ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу .

При цьому, пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №643, який набрав чинності 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:

1) на суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців (червень 2014 року - травень 2015 року) / 4 квартали (II квартал 2014 року - I квартал 2015 року) були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. Платникам податку, які станом на 1 липня 2015 року зареєстровані платниками податку на додану вартість:

- більше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали - таке збільшення здійснюється протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість";

- менше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 липня 2015 року, - таке збільшення здійснюється протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу (протягом першого числа відповідного кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства відповідно до пункту 209.18 статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком;

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Відповідно до ст. 11 Податкового кодексу України спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

Статтею 209 ПК України «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства» визначено особливості оподаткування ПДВ такої категорії суб'єктів господарської діяльності, як сільськогосподарські підприємства, під якими в цілях застосування ст. 209 Кодексу, розуміються підприємства, що відповідають критеріям, визначеним п.209.6. вказаної статті Податкового кодексу України. Оподаткування ПДВ таких підприємств може здійснюватись на пільгових умовах, у визначеному ст. 209 Кодексу порядку (тобто передбачена можливість застосування пільгового податкового режиму).

Так, відповідно до змісту пунктів 209.1 - 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Для реалізації права на застосування описаного вище пільгового порядку оподаткування сільськогосподарське підприємство, яке відповідає критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, має зареєструватись у відповідному реєстрі як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість.

В свою чергу, пунктом 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено інший пільговий порядок оподаткування ПДВ для іншої групи сільськогосподарських підприємств, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу. Згідно з вказаним пільговим порядком оподаткування сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Таким чином, кожен із передбачених статтею 209 Податкового кодексу України особливих порядків оподаткування сільськогосподарських підприємств за своєю сутністю є спеціальним режимом оподаткування, а отже, і операції, що здійснюються такими підприємствами в межах визначеної статтею 209 Податкового кодексу України діяльності, і звітність, у якій відображаються такі операції, стосуються спеціального режиму оподаткування.

Отже, суд вважає, що відповідачами неправомірно звужено зміст пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №643), який розтлумачено таким чином, що дія цієї норми не поширюється на сільськогосподарські підприємства, передбачені пунктом 209.18 статті 209 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що при здійсненні тлумачення будь-якої норми податкового законодавства України слід враховувати закріплений в п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податків в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вказане, колегія суддів не може погодитись з позицією відповідачів щодо невідповідності позивача вимогам діючого податкового законодавства для автоматичного збільшення контролюючим органом суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема вимогам підп. 4 п.34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Виходячи з вказаного, позивачу (що є сільськогосподарським підприємством в розумінні п. 209.6 статті 209 Податкового кодексу України та на якого, поширюється дія ст. 209 Кодексу), як суб'єкту господарювання, що відповідає вимогам підп. 4 п.34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, станом на 03.08.2015 (станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом №643) реєстраційна сума мала бути автоматично збільшена на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 3 238 363,00 грн., та було відображено позивачем в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників УНаклОтр, УМитн та УНаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума УНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (УОвердрафт ); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (УПерепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 2001Податкового кодексу України.

При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Згідно повідомлення прес-служи ДФС України від 05.08.2016, опублікованого на офіційному веб-порталі ДФС України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/209359.html) ДФС України до 10 серпня 2015 року зобов'язувалась забезпечити збільшення зареєстрованим платникам податку сума УНакл на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень, що була надана платниками до 31 липня 2015 року.

Таким чином, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми (УНакл).

На вимогу суду в судове засідання, що відбулось 30.03.2016, позивач надав Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ №4304438 від 04.08.2015р., згідно якого станом на 04.08.2016 реєстраційна сума позивача складала 16 508,08 грн. (рядок 2 Витягу), яка була визначена за формулою: 117 108,56 грн. (SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі) - 100 625,48 грн. (SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі) + 25,00 грн. (еОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців /4 квартали).

Крім того, в рядку 9 Витягу «Сума збільшення, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» стоїть прочерк.

Вказане свідчить про те, що відповідачами не було здійснено автоматичного збільшення позивачеві значення реєстраційної суми відповідно до положень підп.4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., що була відображена позивачем в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Зі змісту норми п.10 Порядку №569 Державна фіскальна служба України: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідачів на уточнююче запитання суду надано пояснення, що право на збільшення у системі електронного адміністрування суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та відображення такої суми у витягу з системи електронного адміністрування має лише Державна фіскальна служба України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області та Головне управління ДФС у Київській області не наділені повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, зокрема, щодо автоматичного збільшення значення реєстраційної суми.

Отже, у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність зазначених відповідачів щодо незабезпечення автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., відображену позивачем в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у неврахуванні в СЕА, незабезпеченні автоматичного збільшення та незбільшенні позивачу в СЕА реєстраційної суми на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 3 238 363,00 грн., відображеної позивачем в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, є неправомірною та такою що суперечить нормам чинного законодавства, а також загальним принципам оподаткування.

Так, внаслідок допущення вказаної бездіяльності, ДФС України повністю ігнорується принцип презумпції правомірності рішень платника податків, що передбачений пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Крім того, така бездіяльність є прямим та грубим порушенням принципу рівності всіх платників податків перед законом та не допущення проявів податкової дискримінації, що згідно пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України розкривається, як забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Внаслідок вказаної вище неправомірної бездіяльності ДФС України позивач, що відповідає критеріям, визначеним п. 209.6. ст. 209 Податкового кодексу України та яким виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції закону №643), опинився в нерівному (гіршому) становищі порівняно з іншими платниками податку за наявності аналогічних умов.

Крім того, суд вважає, що неприведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ з червень 2015 року грубо порушує права ТОВ «Аграрний інвестиційний союз», зокрема, право мирно володіти своїм майном та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Бездіяльність ДФС України щодо виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ створює ситуацію, за якої підприємство за наявності значної суми переплати з податку на додану вартість позбавлене фактичної можливості розпоряджатися власними активами, зобов'язано нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку, створює реальну загрозу накладення на підприємство санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд наголошує на тому, що фіскальний інтерес держави не може слугувати виправданням або підставою у позбавленні платника податків права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом збільшення на його суму значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

Оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами підтверджується обов'язок взятий Державою з автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «Аграрний інвестиційний союз» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів, які б спростували доводи позивача, не надала.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до Державної фіскальної служби України та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, в позові до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області та до Головного управління ДФС у Київській області слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи задоволення двох позовних вимог немайнового характеру, суд дійшов висновку про те, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 756 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., відображену ТОВ «Аграрний інвестиційний союз» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, м. Київ, Львівська пл., буд 8) збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» (09523, Київська обл., Таращанський район, с. Степок, вул. Шевченка, буд. 65 ідентифікаційний код 36047216) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 3 238 363,00 грн., відображену ТОВ «Аграрний інвестиційний союз» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний інвестиційний союз» (09523, Київська обл., Таращанський район, с. Степок, вул. Шевченка, буд. 65 ідентифікаційний код 36047216) судовий збір у сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8, ідентифікаційний код 39292197).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Дудін С.О.

Судді Кушнова А. О.

Терлецька О. О.