Постанова

від 19.05.2016 по справі 810/1579/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ 810/1579/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання протиправною та скасування постанови від 12.04.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50756544.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 13.05.2016 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 12.04.2016 начальником Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області Василенком М.Б. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50756544. Проте, позивач вважає, що вказана постанова прийнята всупереч вимогам чинного законодавства.

Так, зокрема, позивач зазначив про те, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016, що є виконавчим документом, на підставі якого було прийнято оспорювану постанову, оформлена неналежним чином.

Позивач вказав на те, що в зазначеній постанові підпис уповноваженої особи знаходиться над відомостями про дату набрання законної сили рішенням та про строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. Проте, на думку позивача, таке розміщення підпису уповноваженої особи вказаного органу не відповідає положенням Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», оскільки відповідний підпис має бути розташований наприкінці документу.

Також позивач зауважив про те, що вказана постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України не містить відбитку гербової печатки вказаного органу, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, позивач вказав на те, що заява про відкриття виконавчого провадження, яка була подана до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, підписана директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломійцем О.М., проте до вказаної заяви не було долучено документів, які підтверджують повноваження зазначеної особи на підписання та подання заяви такого виду до відповідного територіального органу державної виконавчої служби від імені стягувача.

Також позивач зазначив про те, що відповідачем було передчасно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50756544 від 12.04.2016, оскільки на момент прийняття оспорюваної постанови позивачем у судовому порядку вже оскаржувалась постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016.

19.05.2016 на адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 19.05.2016 (вх. № 8090/16 від 19.05.2016) про додаткове обґрунтування позовних вимог.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується телефонограмою про отримання тексту повістки про виклик до суду, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується телефонограмою про отримання тексу повістки, явку представника у судове засідання не забезпечив, письмових заперечень проти адміністративного позову суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Державна архітектурно-будівельна інспекції України, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника третьої особи на повістці про виклик до суду, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, та приймаючи до уваги заявлене позивачем клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було прийнято постанову № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на Приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» накладений штраф у розмірі 62 010,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернувся до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2016 № 10/10-48/2403/09/01, в якій вказаний орган просив відповідача відкрити виконавче провадження за постановою № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016. Судом встановлено, що за результатами розгляду вказаної заяви начальником Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області Василенком М.Б. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50756544 від 12.04.2016. Вказана постанова була отримана представником Приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» 19.04.2016, про що свідчить інформація з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Не погоджуючись з прийняттям вказаної постанови, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (далі-Закон № 606). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Частиною 2 ст. 17 Закону № 606 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; 10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону № 606 у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Частиною 1 ст. 25 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Згідно із ч. 5 ст. 25 Закону № 25 копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як зазначено вище, позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначив про те, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016, на підставі якої відповідачем було прийнято оспорювану постанову, оформлена неналежним чином. Так, зокрема, позивачем було вказано на те, що у постанові № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016 в неналежному місці проставлений підпис уповноваженої особи. На думку позивача відповідний підпис має бути розміщений під текстом такого документу або під датою набрання ним законної сили та зазначення строку пред'явлення його до виконання, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону № 606 виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (ділі-Закон № 208).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 208 порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 4 Закону № 208 встановлено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує

факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається органу, яким накладено штраф. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення (ч. 3-4 ст. 4 Закону № 208).

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», встановлена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995( далі-Постанова № 244).

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Згідно із п. 23 Порядку № 244 у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються:посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи;відомості про суб'єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Пунктом 25 Порядку № 244 встановлено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Відповідно до п. 27 Порядку № 244 постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи присвоюються реєстраційні номери, що складаються з порядкового номера постанови та реєстраційного номера вихідної кореспонденції органу державного архітектурно-будівельного контролю, який зазначається через скісну риску. Форма постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності затверджена Наказом Міністерства регіонально розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.05.2012 № 240.

Так, зокрема, відповідно до Додатку № 8 вбачається, що інформація щодо уповноваженої особи, її підпис та дата підписання постанови проставляються на 2 аркуші постанови, зокрема, над інформацією щодо дати набрання даним документом законної сили.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності має відповідну затверджену форму.

Судом було досліджено зміст постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції № З-1702/4-10/10-91/1702/08 від 17.02.2016 та встановлено, що вказаний документ був прийнятий головним інспектором будівельного нагляду Літвінцовим С.О., інформація щодо вказаної посадової особи та його підпис розмішені на 2 сторінці постанови перед інформацією щодо дати набрання законної сили вказаною постановою.

Отже, порівнявши зміст постанови про накладення арешту в сфері містобудівної діяльності, форма якої встановлена Наказом Міністерства регіонально розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 та постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції № З-1702/4-10/10-91/1702/08 від 17.02.2016, суд дійшов висновку про те, що місце розміщення у вказаній постанові підпису посадової особи, яка прийняла зазначений документ, відповідає місцю розташування підпису, який встановлений в Додатку 8 до Наказу № 240.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити про те, що проставлення підпису уповноваженої особи на виконавчому документі над інформацією щодо дати набрання даним документом законної сили, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою як для відмови у відкриття виконавчого провадження, так і підставою для повернення виконавчого документу заявнику.

Також суд звертає увагу позивача і на те, що серед вимог, які ставляться до виконавчого документу, що зазначені у ст.18 вказаного Закону, відсутня вимога щодо обов'язковості розміщення підпису уповноваженої особи виключно під текстом такого документу або під датою набрання ним законної сили та зазначенням строку пред'явлення його до виконання.

У зв'язку цим, суд вважає помилковими висновки позивача щодо порушення відповідачем вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в цій частині.

Також, у позовній заяві позивач зазначив про те, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016 не містить відбитку Гербової печатки відповідного органу, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як було вказано вище, згідно з ч.3 ст. 18 Закону № 606 виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до п. 23 Порядку № 244 у постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Отже, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що скріплення виконавчого документа гербовою печаткою здійснюється виключно за умови наявності у відповідного органу такого виду печатки.

Відповідно до п. 14 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Згідно із п. 1 Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, затвердженого Наказом Держаної архітектурно-будівельної інспекції України № 1000 від 08.09.2015 (в редакції наказу Держархбудінспекції № 1101 від 12.10.2015) (далі- Положення № 1000) Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до п. 14 Положення № 1000 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції має власний штамп, печатки та штампи.

Отже, з огляду на вищевказані положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції як територіальний орган Держаної архітектурно-будівельної інспекції України, має власну печатку. При цьому, суд звертає увагу на те, що Положенням № 1000 не передбачено наявність у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області власної печатки із зображенням Державного Гербу України, оскільки вказаний орган не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

За таких обставин, враховуючи відсутність у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області гербової печатки, суд вважає, що підпис відповідної особи в постанові З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016 був скріплений належним чином.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження, зазначив про те, що на момент звернення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанови № 3-1702/4-10/10-91/1702/08 від 17.02.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вказаний документ оскаржувався у судовому порядку, що, на його думку, унеможливлює відкриття виконавчого провадження.

Проте, суд не приймає до уваги вказану позицію позивача, оскільки Законом № 606 не встановлено механізму перевірки державним виконавцем під час прийняття та розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження та долучених до неї документів, наявності або відсутності судового оскарження відповідного виконавчого документу.

Суд звертає увагу на те, що Законом № 606 встановлено певне застереження виключно щодо рішень, на підставі яких приймаються відповідні виконавчі документи.

Так, зокрема, п.3 ч.1 ст.26 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

Проте, у даному випадку постанова № З-1702/4-10/10-91/1702/08 від 17.02.2016 містила визначений статтею 18 Закону №606 обов'язків реквізит - дату набрання законної сили (03.03.2016), у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що позивачем вирішено оскаржувати вищевказану постанову у судовому порядку.

У зв'язку з цим суд вважає, що оскарження виконавчого документу не є обставиною, яка унеможливлює відкриття виконавчого провадження.

Щодо позиції позивача про ненадання Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час звернення до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження документів, які підтверджують повноваження посадової особи на підписання та подання вказаної заяви, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про відкриття виконавчого провадження по постанові Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-1702/4-10/10-91/1702/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2016 була підписана директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломієць О.М.

Відповідно до п. 9 Положення № 100 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції очолює директор, якого призначає на посаду за погодженням з Віце-прем'єр міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та головою Київської обласної державної адміністрації та звільняє з посади Голова Держархбудінспекції.

Згідно з п. 7 Положення № 1000 директор Департаменту відповідно до законодавства підписує в межах компетенції департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції листи інформаційного характеру та інші документи до органів державно влади, фізичних осіб та юридичних осіб та які не пов'язані із здійсненням політичних функцій, видає відповідні накази, організовує та контролює їх виконання.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що директор Департаменту є особою, яка уповноважена на підписання від імені органу відповідних заяв, у тому числі, заяви про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Таким чином, законодавчо чітко обумовлено, що заява на відкриття виконавчого провадження може бути подана виключно стягувачем або його представником.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Закон № 606 відокремлює такі терміни як «стягувач» та «орган (посадова особа), який видав виконавчий документ», оскільки вказані дефініції не є тотожними.

Так, згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 606 стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Суд зазначає, що у даному випадку виконавчий документ був виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (підписаний та скріплений печаткою цього структурного підрозділу) в інтересах стягувача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від імені якої і була подана заява про відкриття виконавчого провадження, та яка зазначена в якості стягувача в спірній постанові.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 606 участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Частиною 5 ст. 9 Закону № 606 передбачено, що повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі-Інструкція № 512/5).

Відповідно до п. 2.11 Інструкції № 512/5 повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: а) довіреністю фізичної особи; б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); в) рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна.

Згідно з п. 2.11.2 п. 2.11 Інструкції № 512/5 оригінали документів, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, або належним чином засвідчені їх копії приєднуються до матеріалів виконавчого провадження.

Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження (п.п. 2.11.3 п. 2.11 Інструкції № 512/5).

Пунктом 3.4 Інструкції № 512/5 встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа, в якій у разі наявності можуть зазначатися номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреса електронної пошти.

До заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження (п.п.3.4.1 п. 3.4 Інструкції № 512/5).

Отже, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що разом із заявою про відкриття виконавчого провадження представником стягувача до територіального органу ДВС подається документ, який підтверджує його повноваження щодо підписання та подання відповідної заяви.

При цьому, ненадання представником стягувача під час подання до відповідного територіального органу Державної виконавчої служби документа на підтвердження його повноважень має розцінюватись державним виконавцем таким чином, що заява про відкриття виконавчого провадження підписана особою без повноважень, а отже не має будь-якого правового значення, що призводить фактично до відсутності такої заяви та, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження за п.2 ч. 1 ст. 26 Закону №606.

Аналогічна правова позиція щодо наявності підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження за умови ненадання представником стягувача довіреності викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 у касаційному провадженні № К/800/64520/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 57255192), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 у касаційному провадженні № К/9991/76883/12 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 31894886), ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 у справі № 823/3896/13 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 41610030), постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі № 761/9534/14-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 41218545).

З матеріалів справи вбачається, що заява про відкриття виконавчого провадження від імені стягувача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, була підписана її представником - директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області О. М. Коломійцем. При цьому, до вказаної заяви був доданий лише оригінал постанови про накладення штрафу від 17.02.2016. Отже, враховуючи ненадання особою, яка не є стягувачем у виконавчому провадженні, документа на підтвердження повноважень по подачі заяви про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець мав винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, що ним зроблено не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів пред'явлення представником Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час звернення до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження документу, який підтверджує його повноваження діяти від імені стягувача та доказів наявності в матеріалах виконавчого провадження № 50756544 оригіналу або копії відповідної довіреності, що свідчить про те, що відповідачем було безпідставно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку з цим, суд вважає, що спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп. підлягає стягненню на його користь з Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 12.04.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50756544.

3.Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Великоснітинська, будинок 67, ідентифікаційний код 00418082) судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Радянська, будинок 21, ідентифікаційний код 33258040).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.