Ухвала

від 01.06.2016 по справі 810/5047/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5047/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Федотова І.В.

Мацедонської В.Е.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агро-Трейд" (далі - ТОВ ТД "Агро-Трейд") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2015 р. №0002572204, №0002562204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 27.07.2015 р. №0002572204, №0002562204.

На вказану постанову ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено перевірку ТОВ ТД «Агро-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будмайстер ЛТД» і ТОВ «Компанія БТС» за червень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 03.07.2015 р. №218/22-04/32837481.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) за червень 2014 року на суму 270 833,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.138.1 пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за червень 2014 року на загальну суму 243 750,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2014 року на загальну суму 4 590 570,00 грн., по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «Будмайстер ЛТД» і контрагентом покупцем ТОВ «Фоззі-Фуд».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.07.2015 р.:

- №0002572204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 406 324,50 грн. (270 883 грн. - за основним платежем, 135 441,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій);

- №0002562204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 365 625,00 грн. (243 750,00 грн. - за основним платежем, 121 875,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач як покупець (замовник) мав господарські відносини:

- з ТОВ «Компанія БТС» (виконавець) на підставі договору про виконання робіт та надання послуг від 05.05.2014 р. №50514. Відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом визначеного в договорі строку виконувати за плату наступні роботи та надавати послуги на загальну суму 1500 000,00 грн. з ПДВ, а замовник зобов'язується оплачувати такі роботи та послуги на умовах, визначених цим договором, а саме: завантажувально-розвантажувальні роботи щодо товару; роботи з маркування вантажів; роботи вантажів, у тому числі «м'яке» упакування; організація схоронності вантажів під час їх перевезення; інші роботи та послуги. Замовник здійснює оплату робіт/послуг протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця;

- з ТОВ «Компанія БТС» (продавець) на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2014 р. №10314. Відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товарно-матеріальні цінності (тара, упаковка, канцелярські товари і приладдя, етикетка на товар та інше), точне найменування, якість, кількість і ціна якого вказані в видаткових накладних на товар і являються невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору становить 15 000 000,00 грн. з ПДВ. Покупець проводить оплату партії товару, яка постачається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання накладних. За домовленістю сторін покупець може оплачувати товар на умовах попередньої сплати. Передача товару відбувається на складі покупця який знаходиться за адресою: 75131, Херсонська обл., Цюрупинський район, с. Великі Копані вул. Леніна 58-Б. Датою поставки і перехід товару у власність рахується дата, вказана в документах на відвантаження (накладних);

- з ТОВ «Будмайстер ЛТД» (постачальник) на підставі договору поставки від 02.03.2014 р. №20314, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця овочеву та фруктову продукцію на загальну суму 120 000 000,00 грн. з ПДВ, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Підставою для оплати поставленого за договором товару є передача покупцю оформлених у встановленому чинним законодавством порядку товарної накладної і податкової накладної. При відсутності одного з зазначених документів, включаючи неналежне їх оформлення, оплата за поставлений товар покупцем затримується до усунення постачальником таких порушень. Покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Поставка товару провадиться на склад покупця за адресою: Броварський район, с. Перемога, вул. Богдана Хмельницького 1, або Херсонська обл., Цюрупинський район, с. Великі Копані вул. Леніна 58-Б. Розвантаження транспорту виконує покупець.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем, зокрема надано відповідні податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти з наданих робіт та послуг за червень 2014 р., погодження вартості послуг, платіжні доручення, банківські виписки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, зокрема який саме товар (послуги) було придбано, в якій кількості, за якою ціною та між якими контрагентами тощо.

При цьому, колегія суддів зазначає, що формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліків) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Як вбачається з акту перевірки зазначені ньому обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Судом апеляційної інстанції, зокрема було витребувано у відповідача докази неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності. Однак, таких доказів відповідачем надано не було.

Крім того, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Разом з тим, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.07.2015 р. №0002572204, №0002562204., а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року - без змін .

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 737,17 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Федотов І.В.

Мацедонська В.Е.

Повний текст ухвали складено 06.06.2016

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Федотов І.В.

Мацедонська В.Е.