Постанова

від 24.05.2016 по справі 910/27960/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 910/27960/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Картере В.І.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 року

та на рішення господарського суду міста Києва від 11 грудня 2015 року

у справі № 910/27960/15

господарського суду міста Києва

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про виселення та зобов'язання вчинити дії

за участю представників

позивача Гайдай Т.В.

відповідача - Коваль О.С.

третьої особи - Шунмінська Ю.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11 грудня 2015 року (суддя Отрош І.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 року (судді Андрієнко В.В., Шапран В.В., Буравльов С.І.) у справі №910/27960/15 позов задоволено частково. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Олан" з нерухомого майна (частини переходу), визначеного тимчасовими огороджувальними конструкціями (кіосками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан" згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро "Мінська" (вестибюль № 2), б/н, загальною площею 111,9 кв. м. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олан" демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Олан" та знаходяться в частині переходу за адресою: станція метро "Мінська" (вестибюль № 2), загальною площею 111,9 кв.м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Олан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 11 грудня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 березня 2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як орендодавцем та ТОВ "ОЛАН" як орендарем, а також КП "Київський метрополітен" як отримувачем коштів був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 150, на умовах якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 07 лютого 2012 року № 108 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря (об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: станція метро "Мінська" (вестибюль № 2), б/н, для торгівлі непродовольчими товарами.

У п. 2.1 Договору зазначено, що об'єктом оренди є частина переходу, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 111,9 кв.м та зазначена в викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен" (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору № 150 від 16 березня 2012 року орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме - Комунального підприємства "Київський метрополітен", яке знаходиться за адресою: 03055, м. Київ, просп. Перемоги, 35, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди орендодавцеві.

За змістом п. 9.1 Договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 16 березня 2012 року по 14 березня 2015 року.

Позивач звернувся до суду з позовом про виселення з орендованого майна відповідача в жовтні 2015 року, тобто після закінчення строку дії Договору №150.

Відповідно до п. 4.1. Договору №150, орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання даного договору з додатком передати, а орендар прийняти за актом приймання-передачі об`єкт оренди. Акт приймання-передачі об`єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем підприємством.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судами встановлено, що за актом приймання-передачі нерухомого майна від 16 березня 2012 року орендодавець (Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передав, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю "Олан") прийняв в орендне користування частину переходу, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен", загальною площею 111,9 кв.м., та розташоване за адресою: м. Київ, станція метро "Мінська" (вестибюль № 2).

Зазначений акт приймання-передачі від 16 березня 2012 року підписаний та скріплений печатками представниками орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Пунктом 9.4 Договору № 150 від 16 березня 2012 року сторони передбачили, що договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 9.7 Договору № 150 від 16 березня 2012 року у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до матеріалів справи, листом від 02 лютого 2015 року №062/07/14-1003, який був адресований відповідачу, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавець, повідомив ТОВ "Олан" про те, що 14 березня 2015 року закінчується строк дії Договору №150, тому орендарю необхідно повернути об'єкт оренди за актом приймання - передавання КП "Київський метрополітен".

Даний лист був направлений на адресу відповідача, а саме м. Київ, вул. Клименка, 26, відповідно до доказів надсилання, які містяться в матеріалах справи (т. 1., а.с. 63-64), 18 лютого 2015 року. Однак, даний лист був повернений відправнику, оскільки, як було зазначено причиною повернення було неповна адреса. Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДРПОУ місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Клименка, 26. У своїй касаційній скарзі відповідач також наголошує на тому, що місце його знаходження є м. Київ, вул. Клименка, 26.

З огляду на вищевикладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як орендодавець за договором оренди належним чином повідомив відповідача про припинення дії Договору № 150 від 16 березня 2012 року та відсутність наміру продовжувати його дію шляхом направлення заперечень на юридичну адресу відповідача у межах встановлених законом строків.

Відповідно до листа № 88-НДД від 27 лютого 2015 року, який був направлений позивачем і адресований відповідачу, в якому було зазначено, що термін дії Договору № 150 від 16 березня 2012 року закінчується 14 березня 2015 року, та на новий термін Договір № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року продовжуватись не буде.

Позивач у листі вих. № 88-НДД від 27 лютого 2015 року відповідно до п.п. 4.15, 7.6 договору оренди вимагав до 14 березня 2015 року звільнити об'єкт оренди та повернути його за актом приймання-передачі орендодавцю та балансоутримувачу.

Доказом направлення зазначеного листа відповідачу, було надання позивачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305605853035, з якого вбачається, що поштове відправлення було отримане відповідачем 16 березня 2015 року.

Судами встановлено, що лист від 27 лютого 2015 року № 88-НДД був надісланий Товариству з обмеженою відповідальністю "Олан" за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 35. як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач неодноразово вказував зазначену адресу в своїх клопотаннях, як адресу для листування, зокрема в відзиві на позовну заяву від 16 листопада 2015 року (т.1 ар. 67).

Також, листом від 31 березня 2015 року № 157-НДД, який був направлений відповідачу на адресу м. Київ, просп. Оболонський, 35., позивач повторно зазначив, що термін дії Договору № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року закінчився та на новий термін договір оренди продовжуватись не буде. При цьому, позивач вимагав у терміни, визначені у п. 4.15 Договору № 150 від 16.03.2012, привести об'єкт оренди у первинний стан та передати орендодавцю за актом приймання-передачі (у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі в оренду).

У якості доказу направлення зазначеного листа відповідачу, позивачем долучено копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та копію фіскального чеку (з яких вбачається надсилання поштового відправлення 01 квітня 2015 року) та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305605985853 (з якого вбачається, що поштове відправлення було отримане відповідачем 03 квітня 2015 року).

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Комунальне підприємство "Київський метрополітен" повторно належним чином повідомило відповідача про заперечення щодо продовження дії Договору № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олан" було належним чином (у межах передбачених законом строків) та уповноваженими на те особами (сторонами договору - орендодавцем та балансоутримувачем) повідомлене про те, що Договір № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року не буде продовжуватись, зокрема, листом орендодавця - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вих. № 062/07/14-1003 від 02 лютого 2015 року та листами балансоутримувача - Комунального підприємства "Київський метрополітен" вих. № 88-НДД від 27 лютого 2015 року та вих. № 157-НДД від 31 березня 2015 року).

У п. 4.1. постанови пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року №12 встановлено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є спеціальними у даних правовідносинах, оскільки об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Як зазначено в п. 9.7 Договору № 150 від 16.03.2012 у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Договір № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року є трьохстороннім.

Тому, відповідно до умов Договору №150 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" є стороною зазначеного договору, як балансоутримувача об'єкту оренди.

Відповідно до п. 3.5 Договору № 150 від 16 березня 2012 року орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме - Комунального підприємства "Київський метрополітен", яке знаходиться за адресою: 03055, м. Київ, просп. Перемоги, 35, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Відповідно, останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі про повернення об'єкта оренди орендодавцеві.

Тобто, умовами Договору № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року сторонами погоджено, що відповідач повинен сплачувати орендну плату до дати фактичного повернення об'єкту оренди, а тому факт нарахування позивачем орендної плати після закінчення строку дії договору та факт сплати відповідачем грошових коштів за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору оренди не свідчить про досягнення згоди сторонами про продовження строку дії Договору № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року.

Відповідно до норм статей 2 та 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Отже, враховуючи те, що укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Олан" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" Договір № 150 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16 березня 2012 року припинився у зв'язку із закінченням строку його дії та наявністю заперечень орендодавця і балансоутримувача щодо продовження строку його дії, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування об'єктом оренди.

Судами встановлено, що відповідач продовжує використовувати об'єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди, що підтверджується актом про проведення огляду використання об'єкту оренди орендарем від 16 листопада 2015 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені останнім, як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Судом також були враховані вимоги ч.4 ст. 9 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", якою встановлено, що орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди, та ч. 3 ст. 17 згаданого Закону, за якою, у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяця до закінчення терміну договору.

Про наявність заперечень з боку балансоутримувача на продовження дії Договору №150 вже судом зазначалось, зокрема у своїх неодноразових листах-зверненнях позивача до відповідача.

Тобто, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо його поновлення на новий строк, то такий договір припиняється. При цьому такі зеперечення можуть бути висловленні останнім, як до закінчення термну дії договору оренди, так і протягом місяця після закінчення дії уього строку. Відповідну аналогічну позицію наведено в постанові ВГСУ від 16 червня 2015 року у справі №925/2355/14.

Звертаючись з касаційною скаргою відповідач зазначив, що позивач і третя особа належним чином не повідомляли ТОВ "Олан" про те, що договір оренди буде припинено й не продовжуватиметься строк його дії, оскільки докази направлення листів відповідачу, копії яких додані до позовної заяви, відсутні. Однак, зазначені доводи відповідача були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та судами встановлено, що будь яке документальне підтвердження факту здійснення такої заяви на адресу контрагента припиняє договір оренди, без урахування того, чи отримано іншою строною цю заяву, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарем листів, повідомлень про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватись в тому, чи отримав орендар повідомлення - заяви орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Нормами частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з п. 4.15 Договору № 150 від 16 березня 2012 року орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Відповідно до п. 7.6 Договору № 150 від 16 березня 2012 року у разі закінчення строку дії договору або під час його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Пунктом 8.5.6 Договору № 150 від 16 березня 2012 року передбачено, що у разі припинення дії цього Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення переходу станції метро "Мінська" у термін, визначений пунктом 4.15 цього Договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених у цьому пункті Договору умов, підприємство самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

Судом першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідно до акту про проведення огляду використання об'єкту оренди орендарем, складений 16 листопада 2015 року уповноваженими представниками позивача, з якого вбачається, що станом на 16 листопада 2015 року на об'єкті оренди - частині переходу, що знаходиться на станції метро "Мінська (вестибюль № 2), загальною площею 111,9 кв. м.., розміщені тимчасові огороджуючи конструкції орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан"), в яких здійснюється торгівельна діяльність.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан" про виселення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а також враховуючи встановлений у п. 8.5.6 Договору № 150 від 16 березня 2012 року обов'язок відповідача звільнити орендовану частину приміщення переходу станції метро "Мінська" від своїх огороджуючих конструкцій та встановлений судом факт припинення Договору оренди № 150 від 16 березня 2012 року, обґрунтованим є висновок суду про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Олан" та знаходяться в частині переходу за адресою: станція метро "Мінська" (вестибюль № 2), загальною площею 111,9 кв. м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олан" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 року зі справи № 910/27960/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді В. І. Картере

В. І. Татьков