Рішення

від 06.06.2016 по справі 904/2073/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.16р. Справа № 904/2073/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Харківметропроект", м. Харків

до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Дніпропетровськ

про стягнення 738 312, 26 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 1юр від 01.04.2016; представник ОСОБА_2, довіреність № 30163/208-13 від 11.05.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність № 65 К/ОС від 11.02.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Харківметропроект" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - відповідач) з вимогами про стягнення основного боргу у сумі 474978,80 грн, 3% річних у сумі 20144,31 грн та інфляційних нарахувань у сумі 243189,15 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання проектних робіт № 30/12, укладеного між сторонами 22.10.2012.

Відповідач 08.04.2016 надав заперечення (яке розцінено судом, як відзив на позов), у якому не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на скрутне фінансове становище, зумовлене складним соціально-економічним станом у державі, платоспроможністю контрагентів та наявною великою дебіторською заборгованістю підприємства. До того ж останній позбавлений права розпоряджатися своїми грошовими коштами через накладення арешту Бабушкінським ВДВС на його рахунки.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Харківметропроект" (далі - виконавець, позивач) та Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір на виконання проектних робіт № 30/12 (далі - договір), за умовами п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується, за завданням замовника, яке є додатком до договору та його невід'ємною частиною та за його рахунок, виконати: коригування проекту "Будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровськ", а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Вартість робіт по даному договору узгоджена протоколом погодження договірної ціни (додаток 4 до договору) на підставі кошторису (додаток 2 до договору) та складає всього разом з ПДВ 4 474 978,80 грн (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, замовник здійснює розрахунок з виконавцем поетапно за фактично виконаний обсяг робіт протягом 5-ти банківських днів, згідно календарного графіка, на підставі підписаних обома сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт під фактично виділені кошти по мірі їх надходження на рахунок замовника від ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену".

Остаточний розрахунок за виконані проектно-кошторисні роботи в розмірі 10% від загальної вартості по договору здійснюються після проходження державної експертизи (п. 2.3 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено строк дії останнього, за яким договір вважається укладеним з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами.

Так, відповідно до календарного плану, що є додаток 3 до договору, роботи виконувалися в п'ять етапів.

Роботи за всіма етапами позивачем виконані, а відповідачем прийняті за наступними актами здачі-приймання виконаних робіт:

за першим етапом (по станції "Парк Чкалова"("Театральна"), "Площа Леніна" ("Центральна"), "Жовтнева площа" ("Історичний музей"). 1.1. Об'ємно-планувальні рішення - акт №1-30/12-15 від 26.12.2012. на загальну суму 827048,40 грн;

за першим етапом (по станції "Парк Чкалова"("Театральна"), "Площа Леніна" ("Центральна"), "Жовтнева площа" ("Історичний музей"). 1.3. Конструктивні рішення - акт №2-30/12-16 від 26.12.2012 на загальну суму 683460,00 грн;

за першим етапом (по станції "Парк Чкалова" ("Театральна"), "Площа Леніна" ("Центральна"), "Жовтнева площа" ("Історичний музей"). 1.2. Архітектурне оформлення - акт №3-30/12-20 від 26.12.2012 на загальну суму 306918,00 грн;

за першим етапом (по станції "Парк Чкалова" ("Театральна"), "Площа Леніна" ("Центральна"), "Жовтнева площа" ("Історичний музей"). 1.4. Тепло сантехнічний розділ - акт №4-30/12-21 від 26.12.2012 на загальну суму 307008,00 грн;

за першим етапом (по станції "Парк Чкалова" ("Театральна"), "Площа Леніна" ("Центральна"), "Жовтнева площа" ("Історичний музей"). 1.5. Електротехнічний розділ - акт №5-30/12-22 від 26.12.2012 на загальну суму 300060,00 грн;

за другим етапом "Перегінні тунелі" - акт №6-30/12-23 від 26.12.2012 на загальну суму 799141,20 грн;

за третім етапом "Лінійні додаткові пристрої. ТЕСОРПГА" - акт №7-30/12-24 від 26.12.2012 на загальну суму 730555,20 грн;

за четвертим етапом "СУРСТ(нижній рівень)" - акт №8-30/12-25 від 26.12.2012 на загальну суму 80211,60 грн;

за п'ятим етапом "ПОБ, кошторисна документація" - акт №9-30/12-26 від 26.12.2012 на загальну суму 440576,40 грн.

Всього відповідно до умов договору позивачем виконані роботи на загальну суму 4 474 978,80 грн.

У зв'язку з порушенням термінів оплати виконаних нами робіт відповідачу була направлена претензія №30163/624-13 від 30.09.2013, отримана ним 04.10.2013, на яку було отримано відповідь №5/624 від 08.10.2013.

Після отримання претензії відповідачем була проведена часткова оплата виконаних робіт на загальну суму 4 000 000,00 грн, у тому числі:

на підставі рахунків № 4, 6, 7, 11 від 31.01.2013 п.д № 3896 07.10.2014 сплачено 1521186,00 грн, в т.ч. за роботи, виконані за актами № 1-30/12-15 від 26.12.2012 на суму 827 048,40 грн; № 3-30/12-20 від 26.12.2012 на суму 306918,00 грн; №4-30/12-21 від 26.12.2012 на суму 307008,00 грн; №8-30/12- 25 від 26.12.2012 на суму 8021,60 грн.

на підставі рахунку № 5 від 31.01.2013 п.д №3900 07.10.2014 сплачено 683460,00 грн по акту №2-30/12-16 від 26.12.2012 на суму 683460,00 грн;

на підставі рахунку №12 від 31.01.2013 п.д №3902 08.10.2014 сплачено 440576,40 грн по акту №9-30/12-26 від 26.12.2012 на суму 440576,40 грн;

на підставі рахунків № 8, 9 від 31.01.2013 п.д №3940 16.10.2014 сплачено 1 000 000,00 грн по актам №5-30/12-22 від 26.12.2012 на суму 300060,00 грн, №6-30/12-23 від 26.12.2012 на суму 699940,00 грн;

на підставі рахунку №10 від 31.01.2013 п.д №3942 17.10.2014 сплачено 354777,60 грн по акту №7-30/12-24 від 26.12.2012 на суму 354777,60 грн.

Таким чином, відповідачем не сплачено залишок боргу в розмірі 474 978,80 грн, у тому числі, в сумі 99201,20 грн за роботи, прийняті за актом №6-30/12-23 від 26.12.2012 та в сумі 375777,60 грн за роботи, прийняті за актом №7-30/12-24 від 26.12.2012.

Відповідач своїм листом №01/292 від 16.10.2014 визнав наявність своєї кредиторської заборгованості за коригування проекту "Будівництво першої черги метрополітену в М.Дніпропетровськ" згідно договору від 22.10.2012 №30/12 в розмірі 474 978,80 грн та гарантував її погашення протягом 2015 року.

Наявна заборгованість відповідача перед позивачем складає 474 978,80 грн, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.10.2015.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена повторна претензія №30163/43-13 від 04.02.2016 про сплату загальної суми боргу 1 109 793,91 грн, що складається з суми основного боргу за проектні роботи - 474 978,80 грн, 3% річних в сумі 255 782,03 грн, інфляційних в сумі 1 008 284,99 грн.

У відповідь на заявлену претензію відповідач направив лист №04/49 від 15.02.2016, яким визнав наявність боргу за проектні роботи, виконані нами за договором №30/12 від 22.10.2012 в сумі 474 978,80 грн, зазначивши, що заборгованість за виконані роботи виникла лише з жовтня 2014 року, а не з 04.01.2013, про що йдеться в претензії.

Неналежне виконання відповідачем своїх фінансових зобов'язань перед позивачем і стало підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Так, звертаючись до суду з цим позовом позивач заявив до стягнення 474 978,80 грн основного боргу, нарахувавши при цьому на цю суму 3% річних - 20 144,31 грн та інфляційні нарахування - 243 189,15 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт надання позивачем послуг відповідачу останнім не оспорений та отримання яких підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач підтвердив наявну заборгованість перед позивачем у сумі 474 978,80 грн, надавши до суду акт звірки взаємних розрахунків від 06.04.2016, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 474 978,80 грн.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Так, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 17.10.2014 по 15.03.2016 у сумі 20 144,31 грн та за інфляційні нарахування за аналогічний період у сумі 243 189,15 грн. Перевіривши розрахунки здійснені позивачем суд зазначає, що 3% річних є обгрунтованими та вірними та підлягають до стягнення з відповідача повністю. Стосовно ж інфляційних нарахувань, то суд не погоджується з розрахунком позивача, з огляду на що враховуючи вищевикладені правові норми здійснив власний їх розрахунок за період з листопада 2014 року по лютий 2016 року включно, що складають 243 016,65 грн.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку щодо оплати наданих послуг, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу 474 978,80 грн, 3% річних у сумі 20 144,31 грн та інфляційних нарахувань у сумі 243 016,65 грн; в решті позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Отже, згідно ст. 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 11 072,09 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (м. Дніпропетровськ, вул. Січеславська Набережна (Набережна ім. В.І.Леніна), буд. 29, ідентифікаційний код 024977890) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківметропроект" (м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29 Б, ідентифікаційний код 01388466) - основний борг у сумі 474 978,80 грн, 3% річних у сумі 20 144,31 грн, інфляційні нарахування у сумі 243 016,65 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 11 072,09 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 06.06.2016.

Суддя В.Д. Воронько