ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.06.2016 Справа № 905/1634/16
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лайт», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартнео», м. Донецьк
про: стягнення заборгованості у розмірі 162170,36 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Лайт», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартнео», Донецька область, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 162170,36 грн., а саме: 88375,57 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 4661,33 грн., інфляційні нарахування у розмірі 58807,19 грн., пені у розмірі 10326,27 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №КВ-202 від 15.11.2013р., договір від 10.02.2014р. про внесення змін до Договору КВ-202 від 15.11.2013р., видаткові накладні: №2100 від 24.04.2014р., 2172 від 29.04.2014р., №2036 від 18.04.2014р., №2094 від 23.04.2014р., №2127 від 25.04.2014р., №2171 від 29.04.2014р., №2095 від 23.04.2014р., №2128 від 25.04.2014р., №2173 від 29.04.2014р., №2261 від 08.05.2014р., №2271 від 12.05.2014р., №2551 від 28.05.2014р., №2527 від 29.05.2014р., №2476 від 23.05.2014р., №2332 від 14.05.2014р., №2552 від 28.05.2014р., №2533 від 27.05.2014р., №3425 від 07.08.2014р., довіреності: №6001 від 18.04.2014р., №9690 від 23.04.2014р., №9406 від 28.05.2014р., №9404 від 27.05.2014р., претензія №26/03-2015 від 26.03.2015р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Через електронну пошту суду надав клопотання від 31.05.2016р., в якій просить розглядати справу без участі представника позивача та позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 18.05.2016р. не надав.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
15.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Лайт» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фартнео» (надалі - Покупець) був укладений договір поставки №КВ-202 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується зробити постачання електротехнічної продукції Покупцю (надалі - Товар) в номенклатурі, асортименті, за цінами і в строки, визначені цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти замовлений Товар та здійснити його оплату (п.1.1. Договору).
Згідно п.8.1. Договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору.
Пунктом 8.4. Договору, закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Умовами п.1.2. Договору, постачання Товару за Договором здійснюється партіями. Найменування, асортимент, кількість, ціна, строк, інші особливі умови поставок окремих партій Товару визначаються Сторонами в процесі діяльності і відображаються в специфікаціях, рахунках-фактурах, накладних, які є невід'ємною частиною Договору і визначаються на основі заявок Покупця в усній або письмовій формі, підтверджених Постачальником.
Згідно п.1.5. Договору, погоджені ціни, асортимент та кількість Товару відображаються в накладних, які одночасно є і доказом по факту відвантаження Товару.
Відповідно до п.4.2. Договору, поставка Товару по даному Договору здійснюється у відповідності з Правилами міжнародного тлумачення торгівельних термінів (Інкотермс 2000) на умовах, визначених з урахуванням внутрішньодержавного виконання Договору. Якщо інше не передбачене Сторонами у відповідній додатковій угоді до Договору Постачальник здійснює поставку Товару на базисних умовах поставки FCA.
Згідно п.5.1. Договору, ціну Договору складає загальна вартість Товару, що буде поставлений Постачальником Покупцю під час дії (виконання) Договору. Загальна вартість Товару визначається загальною сумою всіх накладних.
Умовами п.5.3. Договору, оплата товару по даному Договору здійснюється в національній валюті України - гривнях, безготівковій формі, шляхом прямого банківського переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний у Договорі, на підставі рахунків - фактур, виставлених Постачальником згідно п.1.3. Договору.
Відповідно п.5.3. Договору (в редакції Договору про внесення змін від 10.12.2014р.), розрахунки між сторонами:
- 100 (сто) % оплати вартості Товару;
- Оплата Товару здійснюється покупцем з відстроченням платежу до 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. Загальна вартість поставленого Товару, щодо якого допускається відстрочення платежу (за одну чи кілька партій Товару), не може перевищувати 30000 грн. з ПДВ.
На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію відповідно до видаткових накладних: №2100 від 24.04.2014р., 2172 від 29.04.2014р., №2036 від 18.04.2014р., №2094 від 23.04.2014р., №2127 від 25.04.2014р., №2171 від 29.04.2014р., №2095 від 23.04.2014р., №2128 від 25.04.2014р., №2173 від 29.04.2014р., №2261 від 08.05.2014р., №2271 від 12.05.2014р., №2551 від 28.05.2014р., №2527 від 29.05.2014р., №2476 від 23.05.2014р., №2332 від 14.05.2014р., №2552 від 28.05.2014р., №2533 від 27.05.2014р., №3425 від 07.08.2014р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.
Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ «Фартнео», підтверджуються видатковими накладними: №2100 від 24.04.2014р., 2172 від 29.04.2014р., №2036 від 18.04.2014р., №2094 від 23.04.2014р., №2127 від 25.04.2014р., №2171 від 29.04.2014р., №2095 від 23.04.2014р., №2128 від 25.04.2014р., №2173 від 29.04.2014р., №2261 від 08.05.2014р., №2271 від 12.05.2014р., №2551 від 28.05.2014р., №2527 від 29.05.2014р., №2476 від 23.05.2014р., №2332 від 14.05.2014р., №2552 від 28.05.2014р., №2533 від 27.05.2014р., №3425 від 07.08.2014р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.
Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджено відповідними довіреностями: №6001 від 18.04.2014р., №9690 від 23.04.2014р., №9406 від 28.05.2014р., №9404 від 27.05.2014р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за видатковими накладними позивачем на його адресу була відправлена претензія №26/03-2015 від 26.03.2015р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.
На вимогу відповідачем не було надано відповіді.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.
За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.
Загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 88375,57 грн. основного боргу, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 4661,33 грн., інфляційні нарахування у розмірі 58807,19 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 4661,33 грн., розраховані за кожною накладною, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 58807,19 грн., суд зазначає наступне.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).
Таким чином, заявлені до стягнення розміри інфляційних витрат, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат становить 33860,20 грн. (починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж).
В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 24946,99 грн. задоволенню не підлягають.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 10326,27 грн., відповідно до п.9.2. Договору.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Умовами п.9.2. Договору, сторони погодились, що у випадку порушення Відповідачем строків оплати поставленого товару, відповідач сплачує Позивачу пеню, розрахованому в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення в оплаті.
Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1. статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом п.1. ч.2. статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Відтак, ч.6. статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Заявлений до стягнення розмір пені у сумі 10326,27 грн. задоволенню не підлягає оскільки не відповідає приписам ст. 232 ГК України, в частині дотримання строків та пеня стягується за один рік, але не більше ніж за 181 дня, передбачених статтею 223 ГК України.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1903,48 грн.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лайт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартнео», Донецька область, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 162170,36 грн., а саме: 88375,57 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 4661,33 грн., інфляційні нарахування у розмірі 58807,19 грн., пені у розмірі 10326,27 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартнео» (83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова, б. 41А, кв. 16; код ЕДРПОУ 34534335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лайт» (02660, АДРЕСА_1; код ЕДРПОУ 37035128) заборгованість у розмірі 88375,57 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 4661,33 грн., інфляційних витрат у розмірі 33860,20 грн., судовий збір у розмірі 1903,48 грн.
В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 24946,99 грн. відмовити.
В вимогах в частині стягнення пені у розмірі 10326,27 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2016 |
Оприлюднено | 09.06.2016 |
Номер документу | 58129060 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні