Рішення

від 06.06.2016 по справі 905/1389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2016р. Справа № 905/1389/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електроексім", ЄДРПОУ 31958772,

м.Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донэлектрооборудование",

ЄДРПОУ 25341669, м.Дружківка

про стягнення заборгованості в сумі 240335,61 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електроексім", м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донэлектрооборудование", м.Дружківка, про стягнення заборгованості в сумі 240335,61 грн., у тому числі основний борг в сумі 142843,49 грн., пеня в сумі 22042,14 грн., три проценти річних в сумі 9994,44 грн. та інфляція в сумі 65455,54 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №20/20-13 від 20.02.2013р., видаткові накладні за період з 20.02.2013р. по 07.10.2015р., платіжні доручення, акт звіряння, розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений.

03.06.2016р. до суду надійшло клопотання від 02.06.2016р. №71 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донэлектрооборудование", м.Дружківка про витребування в банківських установах виписок про здійснені відповідачем платежі на користь позивача.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, посилаючись на певні обставини в обгрунтування своїх заперечень суду згідно норм ст.ст.4-3, 33, 123 Господарського процесуального кодексу України саме відповідач має довести наявність таких обставин певними доказами.

Згідно ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

За висновками суду, відповідач жодним чином не обмежений у наданні суду доказів, які знаходяться у банківських установах, що обслуговують відповідача. Зокрема, саме відповідач володіє відомостями щодо проведених ним платежів на користь позивача. При цьому, знаходження офісу відповідача у м.Донецьку (що не підтверджено відповідними документами) взагалі не перешкоджає отриманню необхідних відомостей.

Як наслідок, клопотання відповідача про витребування доказів судом залишено без задоволення.

Враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

20.02.2013р. між сторонами був підписаний договір №20/20-13, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідача, а відповідач в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язався приймати та оплатити такі товари, а саме: електроізоляційні матеріали.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах DАP (згідно ІНКОТЕРМС-2010р.) за рахунок покупця до місць призначення, встановлених покупцем.

За змістом п.3.3 договору позивач зобов'язався поставити товар в строки до 10-ти календарних днів з моменту отримання письмової заявки.

Згідно п.3.4 договору датою фактичної поставки товару вважається дата вручення покупцю товару з додатками документів, обумовлених в п.3.2 договору, а саме: рахунку, податкової накладної, видаткової накладної, сертифікату якості, товарно-транспортної накладної.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними за період з 20.02.2013р. по 07.10.2015р. позивачем було поставлено відповідачу товар за договором №20/20-13 від 20.02.2013р. на суму 142843,49 грн. з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем.

Факт постачання позивачем товару з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.6 договору №20/20-13 від 20.02.2013р. оплата покупцем товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту його постачання.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 142843,49 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до наданої заяви, що надійшла на адресу суду 06.06.2016р., позивачем повідомлено суд про погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн.

Викладене підтверджується платіжним дорученням від 20.04.2016р. №64.

За таких обставин, відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.3 договору №20/20-13 від 20.02.2013р. у разі несвоєчасної оплати у погоджені строки відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивачем на підставі п.6.3 договору №20/20-13 від 20.02.2013р. нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 22042,14 грн. за період з 16.03.2015р. по 16.03.2016р.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 9994,44 грн. за період з 21.04.2013р. по 16.03.2016р. та інфляції в сумі 65455,54 грн. за період з травня 2013р. по лютий 2016р.

За висновками суду, розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень по суті позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 230335,61 грн., у тому числі основний борг в сумі 132843,49 грн., пеня в сумі 22042,14 грн., три проценти річних в сумі 9994,44 грн. та інфляція в сумі 65455,54 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що заборгованість в сумі 10000,00 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 44, 49, 75, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №905/1389/16 в частині вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електроексім", м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донэлектрооборудование", м.Дружківка про стягнення основного боргу в сумі 10000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електроексім", м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донэлектрооборудование", м.Дружківка про стягнення заборгованості в сумі 230335 грн. 61 коп., у тому числі основний борг в сумі 132843 грн. 49 коп., пеня в сумі 22042 грн. 14 коп., три проценти річних в сумі 9994 грн. 44 коп. та інфляція в сумі 65455 грн. 54 коп., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донэлектрооборудование" (84207 Донецька область, м.Дружківка, вул.Дружби, 80, кімн.3; ЄДРПОУ 25341669) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електроексім" (49000 м.Дніпропетровськ, вул.Калинова, 8; ЄДРПОУ 31958772) основний борг в сумі 132843 грн. 49 коп., пеню в сумі 22042 грн. 14 коп., три проценти річних в сумі 9994 грн. 44 коп. та інфляцію в сумі 65455 грн. 54 коп., всього заборгованість в сумі 230335 грн. 61 коп., судовий збір в сумі 3605 грн. 03 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.06.2016р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина