Рішення

від 01.06.2016 по справі 907/220/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

01.06.2016 Справа № 907/220/16

За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Ужгород 2013В» , м. Ужгород

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 986/0 від 25.11.2013 року, укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 підприємством „Ужгород 2013В» та стягнення 16 952 грн. 36 коп., в тому числі 14 508 грн. 96 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 2 443 грн. 40 коп. пені (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 24.01-12/998 від 13.04.2016 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Ужгород 2013В» , м. Ужгород про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 986/0 від 25.11.2013 року, укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 підприємством „Ужгород 2013В» та про стягнення суми 17 003 грн. 81 коп. заборгованості з орендної плати, в тому числі 2 872 грн. 51 коп. пені.

Представником позивачем у судовому засіданні подано письмову заяву № 2401-12/1490 від 27.05.2016 року (вх. № 02.5.1-14/7509/16 від 01.06.2016 року) про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 16 952 грн. 36 коп., в тому числі 14 508 грн. 96 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 2 443 грн. 40 коп. пені; розірвати договір оренди нежилого приміщення № 986/0 від 25.11.2013 року, а також відшкодувати судовий збір.

Заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог судом прийнята до розгляду та підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що вказана заява подана позивачем до прийняття рішення судом з додержанням правил вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Представник позивача просить суд задоволити позов в повному обсязі з врахуванням поданої в судовому засіданні заяви про зменшення розміру позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 986/0 від 25.11.2013 року по сплаті орендних платежів за період з листопада 2013 року по березень 2016 року включно, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 508 грн. 96 коп. Крім того, за порушення строків оплати, відповідачу нараховано пеню в розмірі 2 443 грн. 40 коп. (п. 4.8. договору). Разом з тим, вважає, що порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасної оплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.04.2016 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.04.2016 року, від 05.05.2016 року та від 19.05.2016 року надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві), у судові засідання 20.04.2016 року, 05.05.2016 року, 19.05.2016 року а 01.06.2016 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, про причини невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.04.2016 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.04.2016 року, від 05.05.2016 року та від 19.05.2016 року, які скеровувались відповідачу на адресу: м. Ужгород, вул. Нікітіна, 32, повернуті до суду із відміткою „за закінченням терміну зберіганняВ» .

Позивачем подано до матеріалів справи ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що станом на 13.05.2016 року в ЄДР містяться відомості про те, що Приватне підприємство „Ужгород 2013В» зареєстровано як юридична особа, яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Нікітіна, буд. 32.

Крім того, судом також здійснено електронний запит, відповідно до якого суду надано ОСОБА_3 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що станом на 01.06.2016 року в ЄДР містяться відомості про те, що Приватне підприємство „Ужгород 2013В» зареєстровано як юридична особа, яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Нікітіна, буд. 32.

Таким чином, місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і на яку позивач скерував копію позовної заяви з доданими до неї документами, а суд ухвали по справі від 08.04.2016 року, від 20.04.2016 року, від 05.05.2016 року та від 19.05.2016 року - відповідає місцезнаходженню ОСОБА_1 підприємства „Ужгород 2013В» , відомості про яке містить ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

25 листопада 2013 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 підприємством „Ужгород 2013В» (орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 986/0. Згідно предмету договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування підвальні приміщення поз. ІІІ-1-ІІІ-18 загальною площею 230,0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 10/1 для використання під майстерню з надання побутових послуг, вартість якого за незалежною оцінкою станом на 30.09.2013 року становить 275 591 грн. без ПДВ (п. 1.1., п. 1.2. договору).

За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору орендар (відповідач) вступає у користування майном з моменту підписання сторонами договору оренди та акту приймання - передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря (відповідача) права власності на це майно.

Розділом 4 договору сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі тимчасової Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно м. Ужгорода та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням ХІ сесії міської ради VІ скликання від 09.12.2011 року № 344 із змінами та доповненнями та протоколу засідання комісії з проведення конкурсу на право укладення договору оренди об'єктів комунальної власності від 15.11.2013 року № 2 і становить 1 450 грн. в місяць (в тому числі ПДВ 241 грн. 67 коп.). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата вноситься безготівково не пізніше 15-го числа. В орендну плату не включається податок на землю. Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). В разі несплати орендної плати протягом 3 місяців, орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку попередивши орендаря письмово. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до розділу 5 договору сторонами встановлено, що орендар (відповідач) зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

31 січня 2014 року Додатком № 1 сторони внесли зміни до договору оренди нежилого приміщення № 986/0 від 25.11.2013 року, а саме п. 1.1., 1.2. та 4.1. викладено у наступній редакції: „Орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування підвальні приміщення загальною площею 91,8 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 10/1 для використання під майстерню з надання побутових послуг; вартість об'єкту згідно з незалежною оцінкою для розрахунку орендної плати станом на 30.09.2013 року становить 109 996 грн. 75 коп. без ПДВ; орендна плата визначається на підставі тимчасової Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно м. Ужгорода та пропорції її розподілу, затвердженої рішення ХІ сесії міської ради VІ скликання від 09.12.2011 року № 344 із змінами та доповненнями та протоколу засідання комісії з проведення конкурсу на право укладення договору оренди об'єктів комунальної власності від 15.11.2013 року № 2 і становить 578 грн. 74 коп. в місяць (в тому числі ПДВ 96 грн. 46 коп.)В» .

На виконання умов договору оренди нежилого приміщення № 986/0 від 25.11.2013 року та Додатку № 1 від 31.01.2014 року сторонами підписано акти приймання - передачі орендованого майна від 25.11.2013 року та від 31.01.2014 року, які підтверджують передачу орендованого майна відповідачу.

Матеріалами справи встановлено та не спростовано відповідачем, що останній взятих на себе зобов'язань по повній та своєчасній сплаті орендної плати не виконував, протягом всього строку дії договору допускав порушення строків внесення орендної плати, у зв'язку з чим за період з листопада 2013 року по березень 2016 року включно у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 14 508 грн. 96 коп.

Позивачем на адресу приватного підприємства „Ужгород 2013В» було надіслано претензію № 24-01-12/334 від 09.12.2015 року з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі та про розірвання договору в позасудовому порядку, яка відповідачем залишена без належного реагування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Аналогічні вимоги встановлено згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми орендної плати в розмірі 14 508 грн. 96 коп. за період з листопада 2013 року по березень 2016 року включно, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 443 грн. 40 коп.

Пунктом 4.8. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або в не повному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 2 443 грн. 40 коп. (розгорнутий розрахунок суми пені міститься в матеріалах справи), підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, позивач просить суд розірвати договір оренди враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору.

Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Із змісту статті 782 Цивільного кодексу України випливає, що однією з підстав для дострокового розірвання договору є невнесення плати протягом трьох місяців підряд.

Визначена ст. 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Із системного аналізу вищенаведених правових норм слідує, що договір оренди комунального майна може бути за рішенням суду достроково розірваний у випадку істотного порушення умов договору другою стороною.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (постанова Верховного Суду України від 08.05.2012 року по справі № 5021/966/2011).

Норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору (постанова від 08.05.2012 року № 5021/966/2011).

Згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем усіх умов договору, без будь - якого обґрунтування з боку відповідача причин їх відсутності, тобто матеріалами справи доведено, що відповідач у порушення умов договору не виконував вимоги щодо своєчасної оплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, приписів глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу п'ятого глави 30 Господарського кодексу України, які регулюють відносини оренди (найму), а також майнових прав позивача, як власника цього майна.

Таким чином, керуючись вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування того, що він своєчасно та належним чином виконував всі умови договору, не спростовано викладені у позовній заяві факти щодо наявної суми заборгованості та відсутності підстав для розірвання договору оренди.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 756 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди нежилого приміщення № 986/0 від 25.11.2013 року, укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 (код ЄДРПОУ 36541721) та ОСОБА_1 підприємством „Ужгород 2013В» , м. Ужгород, вул. Нікітіна, 32 (код ЄДРПОУ 38903774).

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства „Ужгород 2013В» , м. Ужгород, вул. Нікітіна, 32 (код ЄДРПОУ 38903774) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 (код ЄДРПОУ 36541721) суму 16 952 (Шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривень) грн. 36 коп., в тому числі 14 508 (Чотирнадцять тисяч п'ятсот вісім гривень) грн. 96 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 2 443 (Дві тисячі чотириста сорок три гривні) грн. 40 коп. пені, а також суму 2 756 (Дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.06.2016 року

Суддя Пригара Л.І.