Рішення

від 27.05.2016 по справі 910/5227/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2016Справа №910/5227/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансконсалтінг»

Про стягнення 92 535,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Губорєв К.С., довіреність № б/н від 27.04.2016

від відповідача Мельник М.О., довіреність № б/н від 15.02.015

.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансконсалтінг» (далі - відповідач) про стягнення 92 535,00 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що під час перевірки маси вантажу у вагоні, який був відправлений зі станції Суми Південної залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, було встановлено, що маса вантажу вказана в залізничній накладній №44619690 не відповідає масі вантажу у вагоні.

Ухвалою суду від 25.03..2016р. порушено провадження у справі № 910/5227/16 та призначено розгляд на 22.04.2016 р.

20.04.2016р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення судового розгляду справи.

22.04.2016р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення судового розгляду справи.

22.04.2016р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Суд задовольнив клопотання сторін та відклав судовий розгляд справи на 16.05.2016.

11.05.2016р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

16.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по справі, погодився з тим, що відповідачем помилково було не вірно вказано масу вантажу, завантаженого до вагонів залізниці. Просив суд зменшити штраф до 18 507,00 грн., оскільки підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а позивачем не було понесено жодних збитків.

Представник позивача заперечив проти зменшення штрафних санкцій.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 27.05.2016р.

23.05.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду заяву про зменшення позовних вимог.

27.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд задовольнити заяву про зменшення позовних вимог.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСКОНСТАЛТІНГ» за залізничною накладною №44649690 зі станції Суми Південної залізниці було відправлено вантаж (металобрухт) на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

На станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізниць України, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (зі змінами та доповненнями), було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні на вагах вантажоодержувача.

Під час перевірки маси вантажу в вагоні, було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №44649690 у графі «маса вантажу з кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу насправді, а саме:

Номер накладноїНомер вагонуМаса нетто по накладнійМаса нетто при перевірціРізниця 44619690 67849356 61 000 кг 55 900 кг +5 100 кг Переважування проводилось на вагонних вагах № 088 повірених 08.04.2015 року. В технічному та комерційному відношенні вагони справний, двері відсутні, люка закриті, навантаження нижче рівня бортів на 10 см, вантаж маркований вапном по всій площі та вкритий металічними листами, маркування не порушено.

В зв'язку з вищезазначеним, у відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, акт загальної форми від 17.09.2015 року № 11399 та було складено Комерційний акт РА010557/1979 від 19.09.2015 року.

За порушення правил залізничного перевезення та зазначення не вірної ваги, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 92 535,00 грн., виходячи з такого розрахунку:

Згідно з залізничної накладною №44619690 сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №67849356 - 18 507,00 грн.

У зв'язку з чим розмір нарахованого штрафу складає 18 507,00 * 5 = 92 535,00 грн., у відповідності до ст. 129 Статуту Залізниці .

Вказану суму штрафу позивач просив суд стягнути з відповідача, згідно поданого позову.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з такого.

У зв'язку з вищезазначеним, у відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, акт загальної форми від 17.09.2015 року № 11399 та було складено Комерційний акт РА010557/1979 від 19.09.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 2 Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В ст. 5 Статут залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів(далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 6 Статут залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Ст. 23 Статут залізниць України та «Правилами перевезень вантажів» затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, а саме «Правилами оформлення перевізних документів», передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з п. 2.1, 6.6, 6.7. та додатком № 3 «Правил оформлення перевізних документів", графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.

Відповідно до ст. 37 Статут залізниць України та п. 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», маса вантажу визначається відправником.

Як передбачено п. 2.3. «Правил оформлення перевізних документів», правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тошо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статут залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Частиною 2 ст. 24 Статут залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Згідно з ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Ст. 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Представник відповідача у судових засіданнях просив суд зменшити розмір нарахованого штрафу, мотивуючи тим, що позивач жодних витрат або збитків, внаслідок порушення умов перевезення не поніс.

Суд відмовив відповідачу у зменшенні нарахованого штрафу, виходячи з того, що Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу, тому підстави для його зменшення відсутні. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВГСУ від 14.12.2015 по справі №910/13414/15.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 92 535,00 грн. штрафу, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансконсалтінг» (код ЄДРПОУ 37402613, адреса: 03061, м. Київ, вул. Бакуніна 3) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіоанльної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237, адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, пл. Карла Маркса 108) 92 535 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. - штрафу, 1388 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. 03 коп. - судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіоанльної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237, адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, пл. Карла Маркса 108) 20 (двадцять) грн. 18 коп. - надлишково сплаченого судового збору.

4. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України .

(Повний текст рішення складено: 06.06.2016р.)

Суддя Мельник В.І.