Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/7538/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016№910/7538/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/7538/16

за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Контракт», м. Київ, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» Шкурка Віктора Михайловича

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Факультет», м. Київ,

про стягнення 71 236,71 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Колючка О.І. (довіреність від 16.02.2016 №14);

відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт» (далі - Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Шкурка Віктора Михайловича звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Факультет» (далі - Товариство): 70 000 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 31.07.2015 №б/н (далі - Договір); 640 грн. втрат від інфляції; 596,71 грн. 3% річних, а всього 71 236,71 грн.

Позов мотивовано тим, що: 31.07.2015 Банком та Товариством укладено Договір, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду групу нежитлових приміщень №104, №105, №106 та №107, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Желябова, буд. №10; починаючи з вересня 2015 року Товариство систематично не виконує визначені Договором зобов'язання в частині сплати орендної плати, розмір якої визначений умовами Договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість з оплати орендної плати у сумі 70 000 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2016 порушено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2016 було надіслані відповідачу на адресу (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16 в літ. А), зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень з юридичної адреси відповідача.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 30.05.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 Банком (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- в порядку та на умовах, визначених Договором, орендодавець зобов'язується передати за плату орендарю у строкове користування нерухоме майно, а орендар зобов'язується прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати орендодавцю орендну плату (пункт 1.1 Договору);

- нерухоме майно, яке передається за Договором в користування є група нежилих приміщень №104 в літері А, загальною площею 278,90 кв.м., група нежилих приміщень №105 в літері А, загальною площею 234 кв.м., група нежилих приміщень №106 в літері А, загальною площею 269 кв.м. та група нежилих приміщень №107 в літера А, загальною площею 249 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Желябова, буд. 10А; нерухоме майно, що передається в оренду не містить меблів, офісної техніки та інвентаря, внутрішнє оздоблення потребує ремонтних робіт (пункт 1.2 Договору);

- нежитлові приміщення, що орендуються, надаються орендарю для використання за призначенням - для офісу та або ресторану (за умови оформлення документів про зміну цільового призначення приміщень за рахунок орендаря) (пункт 2.1 Договору);

- нежитлові приміщення, що орендуються, передаються орендарю протягом 24 годин з моменту підписання Договору шляхом підписання акта приймання-передачі (пункт 3.1 Договору);

- орендоване майно вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі (пункт 3.3 Договору);

- строк користування нежитловими приміщеннями, що орендуються від 01.08.2015 до 31.12.2015 включно (пункт 4.1 Договору);

- не пізніше ніж за три місяці до спливу строку Договору орендодавець може запропонувати орендарю укласти договір на тих самих або інших умовах чи попередити про відмову від укладення договору на новий строк (пункт 4.5 Договору);

- орендна плата встановлюється у сумі 10 000 грн. (в тому числі ПДВ 1 667,67 грн.) за кожен місяць строку користування орендованим майном, що орендується (пункт 5.1 Договору);

- орендна плата не може бути збільшена протягом дії Договору (пункт 5.2 Договору);

- орендна плата може бути зменшена за домовленістю сторін шляхом укладання додаткової угоди до Договору (пункт 5.3 Договору);

- орендна плата нараховується та сплачується таким чином: орендна плата починаючи з 01.08.2015 до 31.12.2015 сплачується орендарем орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця за попереднім (пункт 5.4 Договору);

- орендодавець зобов'язується:

своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і платежі, вказані в п'ятому розділі Договору;

у разі закінчення строку оренди повернути приміщення орендодавцю у визначений в Договорі строк (пункт 7.1 Договору);

- в останній день строку оренди орендар зобов'язаний звільнити орендоване майно та передати орендодавцю за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 8.1 Договору);

- орендоване майно вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 8.2 Договору);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (пункт 13.1 Договору);

- строк Договору починає свій перебіг з дати підписання Договору та закінчується 31.12.2015 (пункт 13.2 Договору);

- закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 13.3 Договору).

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта в оренду від 31.07.2015, який підписано повноважними представниками і скріплено печатками сторін.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 13.2 Договору строк дії Договору закінчується 31.12.2015.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що не пізніше ніж за три місяці до спливу строку Договору орендодавець може запропонувати орендарю укласти договір на тих самих або інших умовах чи попередити про відмову від укладення договору на новий строк.

Таким чином, враховуючи, що Банком не було запропоновано Товариству укласти Договір на новий строк, то Договір припинив свою дію 31.12.2015.

Згідно з частиною першою статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено, що відповідач після припинення дії Договору орендоване приміщення за актом приймання-передачі Банку не повернув, та продовжує користуватися орендованим приміщенням.

Претензією від 25.02.2016 №41/07-568 Банк вимагав сплатити борг у сумі 60 000 грн., 428,23 грн. 3% річних та 840 грн. втрат від інфляції на поточний рахунок Банку. Вказаний лист відповідачем отримано 01.03.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення пошитого відправлення наявним в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Договір припинив свою дію 31.12.2015, проте відповідач продовжував користуватися приміщенням, а відтак, має сплачувати орендні платежі.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем складає 70 000 грн. (за серпень 2015 року - 10 000 грн.; за вересень 2015 року - 10 000 грн.; за жовтень 2015 року - 10 000 грн.; за листопад 2015 року - 10 000 грн.; за грудень 2015 року - 10 000 грн.; за січень 2016 року - 10 000 грн.; за лютий 2016 року - 10 000 грн.).

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив орендні платежі за користування приміщенням, то позовні вимоги в частині стягнення 70 000 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 640 грн. втрат від інфляції і 596,71 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 640 грн. втрат від інфляції за такі періоди:

жовтень 2015 року (нарахованих на 10 000 грн. заборгованості за серпень 2015 року) -130 грн.;

листопад 2015 року (нарахованих на 20 000 грн. заборгованості за серпень та вересень 2015 року) 400 грн.;

грудень 2015 року (нарахованих на 30 000 грн. заборгованості за серпень - жовтень 2015 року) 210 грн.;

січень 2016 року (нарахованих на 40 000 грн. заборгованості за серпень - листопад 2015 року) 360 грн.;

лютий 2016 року (нарахованих на 50 000 грн. заборгованості за серпень - грудень 2015 року) -200 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 596,71 грн. 3% річних за такі періоди:

з 16.09.2015 (оскільки 15.09.2015 останній день сплати заборгованості за серпень 2015 року) по 15.10.2015 (нарахованих на 10 000 грн. заборгованості за серпень 2015 року) 24,66 грн.;

з 16.10.2015 (оскільки 15.10.2015 останній день сплати заборгованості за вересень 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень 2015 року) по 15.11.2015 (нарахованих на 20 000 грн. заборгованості за серпень та вересень 2015 року) 50,96 грн.;

з 16.11.2015 (оскільки 15.11.2015 останній день сплати заборгованості за жовтень 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень та вересень 2015 року) по 15.12.2015 (нарахованих на 30 000 грн. заборгованості за серпень - жовтень 2015 року) 73,97 грн.;

з 16.12.2015 (оскільки 15.12.2015 останній день сплати заборгованості за листопад 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень - жовтень 2015 року) по 15.01.2016 (нарахованих на 40 000 грн. заборгованості за серпень - листопад 2015 року) 101,92 грн.;

з 16.01.2016 (оскільки 15.01.2016 останній день сплати заборгованості за грудень 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень - листопад 2015 року) по 15.02.2016 (нарахованих на 50 000 грн. заборгованості за серпень - грудень 2015 року) 127,40 грн.;

з 16.02.2016 (оскільки 15.02.2016 останній день сплати заборгованості за січень 2016 року, враховуючи заборгованість за серпень 2015 року - грудень 2015 року) по 15.03.2016 (нарахованих на 60 000 грн. заборгованості за серпень 2015 року - січень 2016 року) 143,01 грн.;

з 16.03.2016 (оскільки 15.03.2016 останній день сплати заборгованості за лютий 2016 року, враховуючи заборгованість за серпень 2015 року - січень 2016 року) по 28.03.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 70 000 грн. заборгованості за серпень 2015 року - лютий 2016 року) 74,79 грн.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми 3% річних та періоди її нарахування суд дійшов, що такий розрахунок правильний.

Що ж до суми втрат від інфляції та періодів їх нарахування, то вони неправильні. За перерахунком суду сума втрат від інфляції та періоди їх нарахування становлять:

з 16.09.2015 (оскільки 15.09.2015 останній день сплати заборгованості за серпень 2015 року) по 15.10.2015 (нарахованих на 10 000 грн. заборгованості за серпень 2015 року) 0,00 грн.;

з 16.10.2015 (оскільки 15.10.2015 останній день сплати заборгованості за вересень 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень 2015 року) по 15.11.2015 (нарахованих на 20 000 грн. заборгованості за серпень та вересень 2015 року) 0,00 грн.;

з 16.11.2015 (оскільки 15.11.2015 останній день сплати заборгованості за жовтень 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень та вересень 2015 року) по 15.12.2015 (нарахованих на 30 000 грн. заборгованості за серпень - жовтень 2015 року) 0,00 грн.;

з 16.12.2015 (оскільки 15.12.2015 останній день сплати заборгованості за листопад 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень - жовтень 2015 року) по 15.01.2016 (нарахованих на 40 000 грн. заборгованості за серпень - листопад 2015 року) 0,00 грн.;

з 16.01.2016 (оскільки 15.01.2016 останній день сплати заборгованості за грудень 2015 року, враховуючи заборгованість за серпень - листопад 2015 року) по 15.02.2016 (нарахованих на 50 000 грн. заборгованості за серпень - грудень 2015 року) 0,00 грн.;

Разом з тим, враховуючи, що суд не може виходити за межі початку та закінчення періодів нарахування втрат від інфляції визначених позивачем, то періодами нарахування втрат від інфляції є: з 01.10.2015 по 31.10.2015 (заборгованість за серпень 2015 року); з 01.11.2015 по 30.11.2015 (заборгованість за серпень та вересень 2015 року); з 01.12.2015 по 31.12.2015 (заборгованість за серпень - жовтень 2015 року); з 01.01.2016 по 31.01.2016 (заборгованість за серпень - листопад 2015 року); з 01.02.2016 по 29.02.2016 (заборгованість за серпень - грудень 2015 року).

Суми втрат від інфляції, нараховані позивачем за вказані періоді, є правильними.

Отже, стягненню з відповідача підлягають 596,71 грн. 3% річних та 640 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Факультет» (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16 в літ. А; ідентифікаційний код 37535478) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58; ідентифікаційний код 19361746) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» Шкурка Віктора Михайловича: 70 000 (сімдесят тисяч) грн. заборгованості; 640 грн. втрат від інфляції; 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 71 коп. 3% річних і 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2016.

Суддя О. Марченко