Рішення

від 30.05.2016 по справі 911/1069/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" травня 2016 р. Справа № 911/1069/16

за позовом прокуратури Київської області , м. Київ, в інтересах держави в особі:

1) Славутицької міської ради Київської області, м. Славутич,

2) Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області, м. Славутич,

до відповідачів: 1) Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 , м. Славутич,

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Славутич,

про визнання недійсним Договору оренди та зобов'язання повернути майно

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення від 17.09.2014р. № 028904;

від позивача 1: ОСОБА_3, уповноважений, довіреність від 14.04.2016р.;

від позивача 2: ОСОБА_4, керівник, виписка з ЄДР

від відповідача 1: ОСОБА_5, керівник, спец. витяг з ЄДР;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

прокуратура Київської області, м. Київ, 26.03.2016р. звернулася до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Славутицької міської ради Київської області та Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області з позовом від 29.02.2016р. №08-283вих.16 до відповідачів: Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №174 від 22.05.2015р., укладений між Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 (07101, Київська область, м. Славутич, проспект Дружби народів 19, код ЄДРПОУ 25294161) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (07191, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути управлінню освіти і науки Славутицької міської ради, як балансоутримувачу будівлі Славутицької ЗОШ №1, орендоване згідно договору №174 від 22.05.2015р. нерухоме майно, що належить до комунальної власності, площею 50,2 кв.м, розташоване за адресою: Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів,19;

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що спірний договір укладений з порушенням ст. 63 Закону України "Про освіту" та п.3.19 Державних санітарних правил і норм, влаштування утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2-008-01 і є недійсним Оскільки недійсний правочин не породжує для його сторін жодних бажаних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, прокурор просить суд зобов'язати відповідача 2 як орендаря за недійсним договором, звільнити та повернути балансоутримувачу орендоване приміщення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2016р. позовну заяву прокуратури Київської області прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1069/16 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 18.04.2016р.

11.04.2016р. до господарського суду від позивача 1 - Славутицької міської ради надійшли письмові пояснення від 08.04.2016р. № 01-12/752, в яких Славутицька міська рада повідомляє про те, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 22.05.2015р. № 174 (який предметом спору у справі) укладений між Славутицькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розірваний за взаємною згодою сторін, що підтверджується Додатковою угодою від 22.03.2016р. № 3 (копія додається), в зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України.

15.04.2016р. до господарського суду від Прокуратури Київської області надійшло клопотання від 15.04.2016р. № 08-478 вих. 16 про припинення провадження у справі в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути Управлінню освіти і науки Славутицької міської ради Київської області орендоване нерухоме майно згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 22.05.2015р. № 174, оскільки на підставі Додаткової угоди від 22.03.2016р. № 3 укладеної між Славутицькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, сторони погодили припинити дію Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 22.05.2015р. № 174, на підставі чого між орендарем (ФОП ОСОБА_1О.) та орендодавцем (Славутицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1) 22.03.2016р. підписано акт прийому-передачі орендованого майна згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 22.05.2015р. № 174.

15.04.2016р. до господарського суду від Прокуратури Київської області надійшли письмові пояснення від 15.04.2016р. № 08-479 вих. 16.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2016р. розгляд справи відкладено на 30.05.2016р.

18.04.2016р. від відповідача 2 надійшла заява від 12.04.2016р. б/н про розгляд справи №911/1069/16 без її участі.

30.05.2016р. від прокуратури Київської області надійшло клопотання від 30.05.2016р. №08-556вих16 в порядку ст.80 Господарського процесуального кодексу про припинення провадження у справі №911/1069/16.

В судове засідання 30.05.2016р. з'явилися прокурор, представник позивача 1, позивача 2 та представник відповідача 1. Відповідач 2 своїх повноважних представників у судове засідання 30.05.2016р. не направив.

В судовому засіданні 30.05.2016р. суд розглянув клопотання прокуратури від 30.05.2016р. №08-556вих16. в порядку ст.80 Господарського процесуального кодексу про припинення провадження у справі №911/1069/16 та відмовив в його задоволенні з огляду на вимоги пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України (підпункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов прокуратури Київської області, м. Київ (далі по тексту - прокурор), в інтересах держави в особі Славутицької міської ради Київської області, м. Славутич та Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області,м. Славутич до відповідачів: Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1(далі СЗШ №1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1О.), вислухавши пояснення прокурора та представника позивачів та відповідача 1, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

22.05.2015р. між СЗШ I-III ступенів №1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір №174 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір оренди) розташованого за адресою Київська область, м. Славутич, пр. Дружби народів,19. Відповідно до умов якого:

- Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме нежиле приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною (пункт 1.1 Договору);

- адреса (місце розташування об'єкта оренди: Київська область, м. Славутич, пр. Дружби народів 19) ( пункт 1.2 Договору);

- передане в оренду згідно з цим договором майно буде використовуватись під офіс та кабінет гідромасажу (пункт 1.5 Договору);

- об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутич і знаходиться на балансі Відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради (пункт 1.6 Договору);

- цей договір вступає в силу з 22.05.2015р. і діє до 30.04.2018р. (пункт 7.1 Договору);

- Дія даного Договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; приватизації орендованого майна за участю орендаря; загибелі орендованого майна; за згодою сторін або за рішенням суду; та ін. (пункт 7.6 Договору)

За актом прийому-передачі приміщення від 22.05.2015р., орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 50,2 кв. м. в будівлі СЗШ I-III ступенів №1, яка знаходиться на балансі Відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди) будівлі. Згідно до частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Прокуратура Київської області просить визнати вказаний договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №174 від 22.05.2015р. недійсним, посилаючись на порушення вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору що є підставою для визнання його недійсним в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином, при розгляді питання недійсності господарських договорів необхідно керуватись нормами ГК України, які стосуються особливостей правового регулювання господарських договорів, відповідними нормами ЦК України й інших законів.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України (яка кореспондується зі ст. 236 ЦК України) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За змістом ст.ст. 651, 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК).

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків наслідки недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, оскільки використання майна - «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою для виникнення зобов'язання. Таким чином, розірвання договору тягне за собою припинення зобов'язання в силу того, що перестає існувати, власне, його підстава.

У справі, що розглядається, позовні вимоги прокурора зводяться до визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та звільнення і повернення балансоутримувачу орендованого приміщення, проте, сторони за взаємною згодою 22.03.2016р достроково розірвали Договір №174 від 22.05.2015р Додатковою угодою №3 від 22.03.2016р. до вказаного договору, майно (приміщення), яке перебуває на балансі управління освіти і науки Славутицької міської ради, відповідачем 2 було передано, а Славутицькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №1 прийнято, що підтверджується Актом прийому-передачі від 22.03.2016р., тобто зобов'язання за спірним договором є припиненими.

Ураховуючи встановлені у справі обставини, визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 23.12.2015р. №3-1143гс15.

Враховуючи вищевикладене, вимога прокуратури Київської області, щодо зобов'язання фізичної особи підприємця ОСОБА_6 звільнити та повернути управлінню освіти і науки Славутицької міської ради, який є балансоутримувачем будівлі Славутицької загальноосвітньої школи I-III ступенів №1, орендоване згідно договору №174 від 22.05.2015р. нерухоме майно, що належить до комунальної власності, площею 50,2 кв.м , розташоване за адресою: Київська область, м. Славутич, проспект Дружби народів,19 також є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура Київської області 26.03.2016р . (дата поштового штемпеля на рекомендованому поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява), звернулась в господарський суд Київської області з позовною заявою №08-283вих16 від 29.02.2016р., в той час як 22.03.2016р . Славутицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 та ФОП ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду №3 про дострокове припинення дії договору №174 від 22.03.2015р. (за взаємною згодою) та 22.03.2016р . склали та підписали Акт прийняття-передачі майна, яким вищезгадане нежитлове приміщення площею 50,2кв.м. ФОП ОСОБА_1 здане Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, а останньою воно прийняте.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку підстав для задоволення позовних вимог Броварської місцевої прокуратури Київської області, оскільки на момент звернення прокурора до суду предмет спору у справі був відсутній.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволенні позову, господарські витрати покладаються на позивача.

ВИРІШИВ:

В позові прокуратурі Київської області відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст підписано 07.06.2016р.

Суддя О.В. Конюх