Рішення

від 31.05.2016 по справі 916/323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2016 р.Справа № 916/323/16

за позовом: Спортивно-концертного комплексу "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АРОНДА";

про стягнення 35600,69грн.;

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Волков Р.В.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Спортивно-концертного комплексу "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АРОНДА" про стягнення 35600,69грн. у тому числі 27573,19грн. заборгованості з орендної плати, 6536,89 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг та земельного податку, 1490,61грн. пені.

24.03.2016р. за вх.суду№7434/16 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у позові у повному обсязі.

24.03.2016р. за вх.суду№2-1531/16 відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності в якій просить застосувати позовну давність в частині стягнення пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2016р. справу №916/323/16 призначено до колегіального розгляду.

Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 26.04.2016р. справу №916/323/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Волкова Р.В., судді Цісельського О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2016р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Волкова Р.В., судді Цісельського О.В. та призначено до розгляду.

18.05.2016р. за вх.суду№2-2649/16 позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 36026,60грн. у тому числі 34110,07грн. основного боргу, 1916,53грн. пені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

26.03.2013р. між Спортивно-концертним комплексом "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" (позивач, Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АРОНДА" (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення (далі договір), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення другого поверху кабінет №25 загальною площею 51,7кв.м, що розташоване у будівлі за адресою: пр. Шевченка, 31, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 11.02.2013р. становить 244015,00грн. з метою розташування офісу.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, та перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, за базовий місяць - січень 2013 року згідно розрахунку плати за оренду нерухомого майна до цього Договору становить 3660,23грн. Орендна плата за перший місяць оренди-квітень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий, березень, квітень 2013 року, після їх повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.1. договору).

Орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. (п.3.3. договору).

Договір діє з 01.04.2013 по 31.03.2014 року(п.9.1. договору).

Відповідно до п.9.4. договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який було його укладено; загибелі майна, що орендується; приватизації майна за участю орендаря; достроково за згодою сторін або рішенням суду (господарського суду); банкрутства Орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

01.04.2013р. між сторонами було підписано акт прийому - передачі нежилого приміщення за яким Орендар прийняв нежиле приміщення другого поверху кабінет №25 площею 51,7кв.м.

31.12.2013р. між сторонами було підписано угоду про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 26 березня 2013р.

01.01.2014р. між сторонами було підписано акт прийому - передачі нежилого приміщення, згідно якого Орендар повернув Орендодавцю нежиле приміщення другого поверху кабінет №25 загальною площею 51,7кв.м.

13.03.2014р. №031-11/16 Державна фінансова інспекція в Одеській області склала акт ревізії фінансово-господарської діяльності в Спортивно-концертному комплексі "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" за період з 01.06.2011р. по 31.12.2013р. в якому встановлено недоотримання доходів обласним бюджетом та Спортивно-концертном комплексом "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ"

Позивач зазначає, що згідно розрахунку відшкодування комунальних платежів та земельного податку від 01.02.2013р. вартість відшкодування орендаторами Спортивно-концертного комплексу "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" становить 21,073грн. за 1кв.м. орендованої площі. Спортивно-концертний комплекс "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" належним чином виконав умови вказаного договору, а саме передав нежиле приміщення другого поверху кабінет №25 площею 51,7кв.м., розташованого у м. Одеса, пр. Шевченка, 31, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2013р. 31.12.2013р. сторони уклали угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 26.03.2013р., кабінету №25 загальною площею 51,7кв.м., розташованого у м. Одеса, пр. Шевченка, 31 та ТОВ "АРОНДА" звільнило його про що складено акт прийому-передачі. Проте, свої зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі та з відшкодування експлуатаційних витрат та земельного податку у розмірі 34110,07грн. відповідно до розрахунку, що додається.

Відповідно до розрахунку, відображеному в Акті Державної фінансової інспекції в Одеській області №031/11/16 від 13.03.2014р. ТОВ "АРОНДА" має зобов'язання по сплаті пені у розмірі 1490,61грн. за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. Спортивно-концертний комплекс "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" неодноразово звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати, про те ТОВ "АРОНДА" до теперішнього часу заборгованість не сплатило.

Позивач зазначає, що розмір пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань складає 1916,53грн. за період з 11.07.2013р. по 10.07.2014р.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АРОНДА" 36026,60грн. у тому числі 34110,07грн. основного боргу, 1916,53грн. пені.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що між сторонами укладено угоду від 31.12.2013 року про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 26.03.2013р., а також акт прийому-передачі нежилого приміщення, у зв'язку з чим з 31.12.2013 року договір оренди нежилого приміщення вважається припиненим. Жодних претензій з дати розірвання договору оренди відповідач не отримував. Крім того з нарахована позивачем пеня у сумі 1916,53грн. за 2013р. не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі, а щодо стягнення пені застосувати позовну давність.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення за яким позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення другого поверху кабінет №25 загальною площею 51,7кв.м, що розташоване у м. Одесі, пр. Шевченка,31, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 11.02.2013р. становить 244015,00грн. з метою розташування офісу.

Судом встановлено, що за період з квітня 2013р по грудень 2013р. між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (копії в матеріалах справи) та виставлені відповідачу рахунки-фактури на сплату отриманих послуг на суму 49225,80грн. Відповідачем надані послуги були сплачені частково у сумі 15115,73грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача (копія в матеріалах справи) у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у сумі 34110,07грн.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість за надані послуги згідно договору оренди нежилого приміщення від 26.03.2013р., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 34110,07грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 1916,53грн. за період з 11.07.2013р. по 10.07.2014р. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

24.03.2016р. за вх.суду№2-1531/16 відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності щодо нарахування пені сумі 1916,53грн. за період з 11.07.2013р. по 10.07.2014р.

Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Аналогічна правова позиція викладена в п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зі змінами та доповненнями.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що підставою нарахування відповідачу пені був акт Державної фінансової інспекції в Одеській, однак слід зазначити, акт ДФІ в Одеській області №031-11/16 був складений 13.03.2014р., позивачем під час розгляду справи був здійснений перерахунок пені у зв'язку з чим сума пені станом на день розгляду справи складала 1916,53грн., однак позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення пені 1916,53грн. за період з 11.07.2013р. по 10.07.2014р. лише 11.02.2016р. у зв'язку з чим позивачем був пропущений строк для звернення з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені 1916,53грн. за період з 11.07.2013р. по 10.07.2014р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені 1916,53грн. за період з 11.07.2013р. по 10.07.2014р. задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, уточнені позовні вимоги Спортивно-концертного комплексу "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.05.2016р. (вх.суду№2-2649/16) підлягають частковому задоволенню у сумі основного боргу у розмірі 34110,07грн.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АРОНДА" (65122, 65122, м. Одеса, 11 Станція Люстдорфської дороги, 3А, код ЄДРПОУ 38226081) на користь Спортивно-концертного комплексу "ОДЕСЬКИЙ "ПАЛАЦ СПОРТУ" (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 31, код ЄДРПОУ 03564312) 34110/тридцять чотири тисячі сто десять/грн. 07коп. основного боргу, 1304/одна тисяча триста чотири/грн. 69коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 06 червня 2016р.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Волков Р.В.

Суддя Цісельський О.В.