Рішення

від 31.05.2016 по справі 916/813/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2016 р.Справа № 916/813/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСЕНС";

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС";

про стягнення 844249,06грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 844249,06грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОСЕНС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 підприємства "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" заборгованості за договором поставки медичного устаткування №25 від 22.03.2013р. у сумі 844249,06грн. у тому числі 512764,31грн. основного боргу, 164675,33грн. пені, 15920,05грн. 3% річних, 150889,37грн. інфляційних витрат.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 04.04.2016р., 17.05.2016р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 10.05.2016р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

22.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОСЕНС" (позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 підприємством "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" (відповідач, Покупець) було укладено договір №25 про поставку медичного устаткування (далі договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується протягом строку, вказаного в п.3.1. договору поставити нове медичне устаткування - ОСОБА_3 рентгенівську пересувну Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія) (далі устаткування), відповідно до Додатку №1 до договору, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти устаткування на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

Повна вартість устаткування, яке визначене в Додатку №1 до договору, складає 304587,00грн. Ця вартість скалькульована на дату укладання договору, виходячи з фіксованої вартості в євро 29000,00євро з урахуванням курсу Української Міжбанківської Валютної біржі (УМВБ) євро - гривня, який на дату укладання договору становить 10,503грн./1євро. Вартість устаткування у національній валюті, у разі зміни курсу УМВБ, повинна бути відкоригована з урахуванням зміни курсу УМВБ євро до гривні на дату оплати. Оплата проводиться Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином: оплата 50% вартості устаткування - 152293,50грн., що становить еквівалент 14500,00євро, здійснюється протягом 45 робочих днів з дати підписання договору, оплата решти 50% від повної вартості устаткування - 152293,50грн., що становить еквівалент 14500,00євро, здійснюється Покупцем кінцевим протягом 5 робочих днів з дати поставки устаткування та підписання витратних накладних. Сума вартості устаткування в національній валюті України, перерахована Покупцем Постачальнику, для визначення еквіваленту перерахованої суми в євро, визначається з урахуванням курсу УМВБ євро-гривня на дату зарахування коштів га розрахунковий рахунок Постачальника (п.п.2.1. - 2.4. договору).

Відповідно до п.3.1. поставка устаткування здійснюється у термін до 60-ти робочих днів від дати надходження оплати згідно п.2.2.1., відповідно до накладних на підставі додатку №1 до договору на умовах DAP - м. Одеса. Розвантаження устаткування за місцем поставки здійснюється силами та на ризик Покупця.

Постачальник зобов'язаний здійснити, ввести устаткування в експлуатацію, здійснювати гарантійне обслуговування устаткування в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.4.1., 4.1.1., 4.1.3. договору).

Відповідно до п.4.2.1. договору Постачальник має право вимагати від Покупця виконання всіх умов договору.

Покупець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити вартість устаткування згідно даного договору, виставлених рахунків, що відповідають додатку №1 до договору (п.4.3.1. договору).

У разі недотримання Покупцем строків або умов оплати вартості устаткування в порядку, передбаченому договором, - Покупець сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати устаткування та за весь період прострочення (п.6.3. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.8.1. договору).

22.03.2013р. між сторонами був підписаний додаток №1 до договору (Перелік медичного устаткування, що поставляється ОСОБА_3 рентгенівська пересувна Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія) у кількості 1 штука вартістю 304587,00грн.

22.03.2013р. сторони підписали додаток №2 (Гарантійне обслуговування медичного устаткування).

Як зазначає позивач, 06.06.2013р. за видатковою накладною №8 ТОВ "БІОСЕНС" поставило ПП "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" ОСОБА_3 рентгенівську пересувну Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія) у кількості 1 штука вартістю 304587,00грн. 07.06.2013р. між сторонами був підписаний акт приймання - передачі за яким ПП "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" прийняло у належному стані ОСОБА_3 рентгенівську пересувну Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія) у кількості 1 штука вартістю 304587,00грн. взаємних претензій немає. 07.06.2013р. сторони підписали акт введення в експлуатацію медичного обладнання.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач за поставлене устаткування розрахувався частково, а саме: 03.06.2013р. - 30000,00грн., 04.07.2013р. - 40000,00грн., 02.10.2013р. - 15000,00грн., 03.10.2013р. - 20000,00грн., 11.10.2013р. - 15000,00грн. та 14.10.2013р. - 10000,00грн., що підтверджується виписками з рахунку. Таким чином, на момент розрахунку ціни позову (станом на 18.03.2016р.) неоплачена вартість устаткування складає 17005,98євро, що еквівалентно 512764,31грн. станом на 18.03.2016р.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого устаткування, позивач нарахував відповідачу штраф (пеню) у сумі 164675,33грн., 3% річних у сумі 15920,05грн. та 150889,37грн. інфляційних витрат.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_1 підприємства "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" заборгованість за договором поставки медичного устаткування №25 від 22.03.2013р. у сумі 844249,06грн. у тому числі 512764,31грн. основного боргу, 164675,33грн. пені, 15920,05грн. 3% річних, 150889,37грн. інфляційних витрат.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №25 про поставку медичного устаткування відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу нове медичне устаткування - ОСОБА_3 рентгенівську пересувну Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія), відповідно до Додатку №1 до договору, а відповідач зобов'язався сплатити та прийняти устаткування на умовах, передбачених договором.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору, за видатковою накладною №8 поставив відповідачу ОСОБА_3 рентгенівську пересувну Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія) у кількості 1 штука вартістю 304587,00грн. 07.06.2013р. між сторонами був підписаний акт приймання - передачі за яким ПП "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" прийняло у належному стані ОСОБА_3 рентгенівську пересувну Compact 100-30 (виробник INTERMEDICAL S.R.L., Італія) у кількості 1 штука вартістю 304587,00грн. взаємних претензій немає. 07.06.2013р. сторони підписали акт введення в експлуатацію медичного обладнання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.п. 2.1. - 2.4. договору повна вартість устаткування, яке визначене в Додатку №1 до договору, складає 304587,00грн. Ця вартість скалькульована на дату укладання договору, виходячи з фіксованої вартості в євро 29000,00євро з урахуванням курсу Української Міжбанківської Валютної біржі (УМВБ) євро - гривня, який на дату укладання договору становить 10,503грн./1євро. Вартість устаткування у національній валюті, у разі зміни курсу УМВБ, повинна бути відкоригована з урахуванням зміни курсу УМВБ євро до гривні на дату оплати. Оплата проводиться Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином: оплата 50% вартості устаткування - 152293,50грн., що становить еквівалент 14500,00євро, здійснюється протягом 45 робочих днів з дати підписання договору, оплата решти 50% від повної вартості устаткування - 152293,50грн., що становить еквівалент 14500,00євро, здійснюється Покупцем кінцевим протягом 5 робочих днів з дати поставки устаткування та підписання витратних накладних. Сума вартості устаткування в національній валюті України, перерахована Покупцем Постачальнику, для визначення еквіваленту перерахованої суми в євро, визначається з урахуванням курсу УМВБ євро-гривня на дату зарахування коштів га розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно положень ст.ст. 9, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

З матеріалів справи, а саме виписках по рахунку позивача вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлене устаткування, а саме 03.06.2013р. - 30000,00грн., 04.07.2013р. - 40000,00грн., 02.10.2013р. - 15000,00грн., 03.10.2013р. - 20000,00грн., 11.10.2013р. - 15000,00грн. та 14.10.2013р. - 10000,00грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача в частині оплат відповідачем вартості устаткування зазначає наступне: 03.06.2013р. відповідач сплатив 30000,00грн., що еквівалентно (з урахуванням п.2.4. договору, виходячи з курсу УМВБ продажу євро-гривня станом на 03.06.2013р. 1євро/10,6130грн. - 2826,73євро, 04.07.2013р. відповідач сплатив 40000,00грн., що еквівалентно (з урахуванням п.2.4. договору, виходячи з курсу УМВБ продажу євро-гривня станом на 04.07.2013р. 1євро/10,6090грн. - 3770,39євро, 02.10.2013р. відповідач сплатив 15000,00грн., що еквівалентно (з урахуванням п.2.4. договору, виходячи з курсу УМВБ продажу євро-гривня станом на 02.10.2013р. 1євро/11,0920грн. - 1352,33євро, 03.10.2013р. відповідач сплатив 20000,00грн., що еквівалентно (з урахуванням п.2.4. договору, виходячи з курсу УМВБ продажу євро-гривня станом на 03.10.2013р. 1євро/11,148грн. - 1794,05євро, 11.10.2013р. відповідач сплатив 15000,00грн., що еквівалентно (з урахуванням п.2.4. договору, виходячи з курсу УМВБ продажу євро-гривня станом на 11.10.2013р. 1євро/11,1110грн. - 1350,02євро та 14.10.2013р. відповідач сплатив 10000,00грн., що еквівалентно (з урахуванням п.2.4. договору, виходячи з курсу УМВБ продажу євро-гривня станом на 14.10.2013р. 1євро/11,1050грн. - 900,50євро.

Таким чином відповідач сплатив позивачу вартість устаткування у сумі 11994,02євро.

Відповідно до п.2.1. договору повна вартість устаткування складає 29000,00євро.

Враховуючи розрахунок оплат, станом на день складання позовної заяви заборгованість відповідача складає 17005,98євро., що еквівалентно 512764,31грн. з урахуванням курсу УМВБ продажу євро/гривня станом на 18.03.2016р. (день складання позовної заяви).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого устаткування у сумі 512764,31грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 164675,33грн. пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.3. договору у разі недотримання Покупцем строків або умов оплати вартості устаткування в порядку, передбаченому договором, Покупець сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати устаткування та за весь період прострочення.

В п.6.3. договору сторони передбачили стягнення штрафу, однак зазначений штраф є пенею в розумінні ст.549 Цивільного кодексу України, про що було заявлено позивачем в судовому засіданні.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство" зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 155643,27грн.

Щодо стягнення з відповідача 15920,05грн. 3% річних, 150889,37грн. інфляційних витрат слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство" зазначає, що стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 15920,01грн. за період з 14.06.2013р. по 18.03.2016р. та інфляційні витрати у сумі 150889,37грн. з період 14.10.2013р. по т18.03.2016р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСЕНС" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 підприємства "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" заборгованості за договором поставки медичного устаткування №25 від 22.03.2013р. підлягають частковому задоволенню у сумі 835216,96грн. у тому числі 512764,31грн. основного боргу, 155643,27грн. пені, 15920,01грн. 3% річних та 150889,37грн. інфляційних витрат.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача та відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "АЛЬТЕРМЕД ПЛЮС" (65038, м. Одеса, 1-й Колхозний провулок, 5, код ЄДРПОУ 35566169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСЕНС" (03058, м. Київ, пров. Ніжинський, 2-4, корпус 1, код ЄДРПОУ 37593409) 512764/п'ятсот дванадцять тисяч сімсот шістдесят чотири/грн. 31коп. основного боргу, 155643/сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок три/грн. 27коп. пені, 15920/п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять/грн. 01коп. 3% річних, 150889/сто п'ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят девять/грн. 37коп. інфляційних витрат, 12528/дванадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім/грн. 26коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 06 червня 2016 р.

Суддя Л.В. Степанова