Рішення

від 01.06.2016 по справі 922/1538/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р.Справа № 922/1538/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 108", м. Харків про стягнення 23361,68 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №14-137 від 13.05.2014;

відповідача - керівник ОСОБА_2, паспорт серії МН 151578

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 108" заборгованості в розмірі 23361,67 грн., з яких: 7933,96 грн. - пені, 14273,86 грн. - інфляційних витрат та 1153,86 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за укладеним між сторонами договором № 2114/14-ТЕ-32 від 28.01.2014.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01 червня 2016 року о 10:30 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Відповідач 01.06.2016 надав відзив на позовну заяву (вх. №18155), який судом долучено до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні 01.06.2016 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач визнав позов в повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

28 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 108" (надалі - Покупець) був укладений договір №2114/14-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УТК ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п. 2.1 Договору, продавець передає покупцю з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 р. газ обсягом до 79 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 15,0 тис. куб. м., лютий - 15,0 тис. куб. м., березень - 12,0 тис. куб. м., квітень - 5,0 тис. куб. м., жовтень - 5,0 тис. куб. м., листопад - 12 тис. куб. м., грудень - 15,0 тис. куб. м.

Згідно з п. 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключено грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (Розділ 11 Договору).

На виконання умов договору позивач протягом січня - грудня 2014 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 55599,11 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2014 за січень на суму 15254,79 грн.; від 28.02.2014 за лютий на суму 12517,26 грн.; від 31.03.2014 за березень на суму 9703,79 грн.; від 30.04.2014 за квітень на суму 2987,60 грн.; від 30.11.2014 за листопад на суму 3358,11 грн. та від 31.12.2014 за грудень на суму 11777,56 грн. (а. с. 16-21).

Проте, відповідач за поставлений газ розрахувався з порушенням строків, встановлених умовами договору, так відповідачем сплачено:

18.11.2014 вартість природного газу за січень 2014 року в сумі 15254,79 грн., за лютий 2014 року в сумі 12517,26 грн., за березень 2014 року в сумі 2691,39 грн.;

19.11.2014 вартість природного газу за березень 2014 року в сумі 7012,40 грн., за квітень в сумі 2987,60 грн.;

29.09.2015 вартість природного газу за листопад на суму 3358,11 грн. та за грудень на суму 11777,56 грн.

Вищезазначені обставини визнані сторонами.

За прострочення грошового зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу за вказані вище періоди, позивачем нараховано відповідачу 7933,96 грн. - пені, 14273,86 грн. - інфляційних витрат та 1153,86 грн. - 3% річних.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Факт наявності прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №2114/14-ТЕ-32 від 28.01.2014 щодо своєчасної та повної оплати на користь позивача вартості поставленого природного газу визнається відповідачем.

Згідно ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зазначені обставини надають позивачу право на застосування до відповідача санкцій, передбачених законом та договором № 2114/14-ТЕ-32 від 28.01.2014.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 7933,96 грн. - пені, суд виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені за допомогою системи "Законодавство", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7933,96 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1153,86 грн., а також інфляційних втрат в сумі 14273,86 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 108" (61017, м. Харків, вул. Котлова, 108, код ЄДРПОУ 37189002) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 7933,96 грн. - пені, 14273,86 грн. - інфляційних втрат, 1153,86 грн. - 3% річних та витрат по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_3