Рішення

від 02.06.2016 по справі 920/413/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.2016 Справа № 920/413/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Лугової Н.П., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/413/16:

за позовом: Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в

інтересах держави в особі позивачів:

1. Білопільської районної ради, м. Білопілля, Сумська область;

2. Комунального закладу Білопільської районної ради

«Білопільська центральна районна лікарня», м. Білопілля, Сумська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтепло-Суми»,

м. Суми;

про стягнення 10 157 грн. 32 коп.,

Представники:

Від першого позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 101/01-39 від 09.02.2016 року);

Від другого позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився,

Прокурор: Циганенко Б.М. (посвідчення № 031748 від 26.01.2015року);

Суть спору : прокурор в інтересах позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» 10 576 грн. 42 коп., в тому числі 6 747 грн. 48 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до умов укладеного між першим позивачем та відповідачем договору найму індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району від 11.12.2014 року, 2 024 грн. 24 коп. штрафу відповідно до п. 3.8. договору, 1 804 грн. 70 коп. пені відповідно до умов п. 3.9 договору.

2 червня 2016 року другий позивач подав заяву про зменшення позовних вимог б/н від 23.05.2016, в якій у зв'язку з перерахуванням суми пені просить суд стягнути з відповідача 10 157 грн. 32 коп., в тому числі 6 747 грн. 48 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до умов укладеного між першим позивачем та відповідачем договору найму індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району від 11.12.2014 року, 2 024 грн. 24 коп. штрафу відповідно до п. 3.8. договору, 1 385 грн. 60 коп. пені відповідно до умов п. 3.9 договору.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає подану заяву до розгляду.

Прокурор зазначив, що підтримує зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

Уповноважений представник першого позивача в судовому засіданні 2 червня 2016 надав усні пояснення по справі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник другого позивача в судове засідання 02.06.2016 не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання 06.02.2016 року не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/413/16 від 15.04.2016 року була надіслана рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (40031, м. Суми, вул. Курська, буд. 147), повернута до суду з відміткою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою: 40031, м. Суми, вул. Курська, буд. 147.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року (02.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2014 року між першим позивачем та відповідачем було укладено договір найму індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільської району, відповідно до умов якого перший позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно, частину нежитлового приміщення площею 189 кв.м., розташоване за адресою: Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Поповича, що перебуває на балансі комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», а відповідач, в свою чергу сплачувати орендну плату.

Факт передачі в оренду майна підтверджується відповідним актом приймання-передавання орендованого майна від 11.12.2014 року (а.с. 19).

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, що є частиною Положення про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, затвердженого відповідним рішенням Білопільської районної ради, і є стартовою при проведені конкурсу або за результатами конкурсу. І становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) грудень 2014 року 627 грн. 60 коп.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. При цьому, якщо індекс інфляції за відповідний місяць становить менше 100% орендна плата визначається у розмірі попереднього місяця (п.п. 3.2, 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору, орендна плата перераховується у гривнях щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем на спеціальний рахунок балансоутримувача: № 35428201023122 в ГДК СУ у Сумській області, МФО 837013, код 02007489.

У разі припинення (розірвання) договору відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (п. 3.12 договору).

Як вбачається з матеріалів справи 2 вересня 2015 року відповідач повернув позивачеві орендоване приміщення, що підтверджується актом прийому - передавання (повернення найманого майна) (а.с. 30).

Пунктом 2 вищевказаного акту було зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість по орендній платі яка виникла станом на 17.08.2015 року за актом звірки яку відповідач зобов'язується погасити протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору в повному обсязі не розрахувався з відповідачем, в зв'язку з чим у нього існує заборгованість перед позивачем в сумі 6 747 грн. 48 коп. за грудень 2014 року та січень - серпень 2015 року.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 795 Цивільного кодексу України передбачено що, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З метою врегулювання питання погашення заборгованості першим позивачем були направлені відповідачеві претензії № 158/01-39 від 03.03.2015 року та № 406/01-39 від 20.05.2015 року з проханням сплатити заборгованість. Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Судом встановлено, що факт передачі відповідачеві в оренду нерухомого майна площею 189 кв.м., розташованого за адресою: Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Поповича підтверджується відповідним актом приймання - передавання, проте в порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства відповідач не сплатив своєчасно та в повному обсязі орендну плату за грудень 2014 року та січень - серпень 2015 року в розмірі 6 747 грн. 48 коп.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 747 грн. 48 коп. заборгованості з орендної плати суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Зі змісту пункту 3.8 договору вбачається, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці поспіль, з моменту закінчення строку сплати, відповідач також сплачує штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Враховуючи зазначене, позивачем відповідачеві нараховано штраф у сумі 2 024 грн. 24 коп., виходячи з суми основного боргу за договором оренди 6 747 грн. 48 коп.

Пунктом 3.9 договору встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 1 385 грн. 60 коп.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договорів, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 1 385 грн. 60 коп. та 2 024 грн. 24 коп. штрафу.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування прокуратурі суми сплаченого судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТЕПЛО-СУМИ» (40031, м. Суми, вул. Курська, буд. 147, код 39471060) на користь Комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Маяковського, 27, р/р 35428201023122 в ГДК СУ у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 02007489) 6 747 грн. 48 коп. заборгованості, 1 385 грн. 60 коп. пені та 2 024 грн. 24 коп. штрафу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТЕПЛО-СУМИ» (40031, м. Суми, вул. Курська, буд. 147, код 39471060) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код 03527891) 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016 року.

Суддя Н.П. Лугова