Рішення

від 01.06.2016 по справі 922/1123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р.Справа № 922/1123/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської місцевої прокуратури №4, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний професійно - технічний навчальний заклад "Центр професійно - технічної освіти №3 м. Харкова"; до Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми "Світ вітрин", м. Харків про визнання недійсним договору та повернення майна за участю представників сторін:

прокуратури - ОСОБА_1 службове посвідчення №013758 від 06.12.12р.;

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність №1-С від 10.05.16р.;

3-ої особи - ОСОБА_3 довіреність №197 від 13.05.16р.;

ВСТАНОВИВ:

Харківська місцева прокуратура №4 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми "Світ вітрин", в якій прокурор просить: визнати недійсним договір оренди №4264-Н від 02.10.2009 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством виробничо - комерційної фірми "Світ вітрин" та додаткові угоди №4 від 31.03.2015р. та №5 від 29.09.2015р. Також прокурор просить припинити зобов'язання за договором оренди №4264-Н від 02.10.2009р. на майбутнє та зобов'язати Приватне підприємство виробничо - комерційна фірма "Світ вітрин" звільнити нежитлові приміщення площею 58,00 кв.м які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 37 (вартістю 193400,00 грн.), та повернути їх регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається: на невідповідність умов спірного договору вимогам ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 63 Закону України "Про освіту"; на невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу що є підставою для визнання договору недійсним, оскільки заборона використання такого приміщення з іншою метою встановлена на законодавчому рівні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2016р. судом було прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "16" травня 2016 р. о (об) 10:15. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний професійно - технічний навчальний заклад "Центр професійно - технічної освіти №3 м. Харкова".

У судовому засіданні оголошувались перерви до: 30.05.2016р. о 10:45; 01.06.2016р. о 12:15.

Присутній представник прокуратури позов підтримував та просив його задовольнити.

Присутній представник позивача у судове засідання не з'явився. У судовому засіданні, яке відбулося 30.05.2016р. позовні вимоги заявлені Харківською місцевою прокуратурою №4 підтримував та просив позов задовольнити, про що надав до суду 13.05.2016р. письмові пояснення за вх.№15581.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду 13.05.2016р. відзив на позовну заяву за вх.№15519, в якому зазначив, що відповідачем спірний договір виконувався належним чином. Також зазначав, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності.

Присутній представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію відповідача та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки приміщення передані відповідачу в оренду не використовуються третьою особою для учбового процесу та зайняття відповідачем даних приміщень не заважає учбовому процесу. Також третя особа зазначала, що відповідач своєчасно виконує умови спірного договору та є сумлінним орендарем.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Харківською місцевою прокуратурою №4 під час вивчення у поточному році стану збереження майна навчальних закладів встановлено, що 02.10.2009р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області укладено з приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "Світ вітрин" договір оренди №4264-Н, відповідно до якого передано в строкове платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху двоповерхової будівлі майстерень учбового корпусу №2, загальною площею 110,5 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 37, що знаходиться на балансі Державного професійно - технічного навчального закладу "Центр професійно - технічної освіти №3 м. Харкова".

Актом приймання-передачі орендованого майна від 02.10.2009р., який є додатком №1 до договору №4264-Н від 02.10.2009р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області вищезазначене майно передано в строкове платне користування приватному підприємству виробничо-комерційна фірма "Світ вітрин".

Додатковою угодою №4 від 31.03.2015р. до договору оренди №4264-Н від 02.10.2009 внесено зміни до п.1.1 договору щодо площі приміщення, що орендується. Згідно додаткової угоди площа складає 58,0 кв.м.

Строк чинності договору оренди №4264-Н від 02.10.2009р., відповідно до додаткової угоди №5 від 29.09.2015р. продовжено до 02.07.2018р.

Згідно розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, який є додатком до договору оренди №4264-Н від 02.10.2009р., вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою становить 101513,12 грн.

Передане в оренду приміщення розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 37, перебуває на балансі Державного професійно - технічного навчального закладу "Центр професійно - технічної освіти №3 м. Харкова" та передане суб'єкту господарювання з метою здійснення комерційної діяльності (розміщення виробництва торгівельного обладнання).

Договір оренди від 02.10.2009 №4264-Н не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, про що зазначено в п. 4 ст. 61 названого Закону.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

В ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до п. б ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність мети такого використання (в тому числі на умовах оренди) з навчально-виховним процесом.

До того ж, згідно з п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Вказані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Суд зазначає, що вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого договору недійсним на момент його вчинення (укладення).

На момент вчинення спірного договору майно, що передане в оренду, перебувало на балансі ДПТ НЗ "Центр професійно - технічної освіти №3 м. Харкова", яка є об'єктом освіти, і відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

При цьому суд враховує, що невикористання ДПТ НЗ "Центр професійно- технічної освіти №3 м. Харкова" спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним передачу такого приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально - виховним процесом.

Однак, спірним договором оренди фактично змінено цільове призначення частини приміщення навчального закладу та визначено його використання під розміщення цеху, тобто для проведення господарської (підприємницької) діяльності орендарем.

За таких обставин, передача в оренду приміщень Державного професійно - технічного навчального закладу "Центр професійно - технічної освіти №3 м. Харкова", який є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1, з ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

За приписами до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є: визнання правочину недійсним.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11, частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Враховуючи вищенаведене та те, що законодавець обмежив використання об'єктів освіти і науки лише для даної мети - отримання освіти та знань, а відповідач використовує дане приміщення згідно спірного договору для комерційної діяльності (розміщення виробництва торгівельного обладнання), тобто не для вказаної законодавцем мети, відповідно до цього суд вважає позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури №4 обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до цього суд вважає за необхідне визнати недійсним договір оренди №4264-Н від 02.10.2009 укладений між позивачем та відповідачем та додаткові угоди №4 від 31.03.2015р. та №5 від 29.09.2015р. Припинити зобов'язання за вказаним договором оренди. Зобов'язати відповідача звільнити нежитлові приміщення площею 58,00 кв.м які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 37 (вартістю 193400,00 грн.), та повернути їх регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.

До аналогічних висновків прийшов Вищий господарський суд України у справі 923/866/14. Заборона використання не за цільовим призначенням об'єктів освіти визначена також у постановах Вищого господарського суду України у справах №906/213/14, №923/591/14, №910/17883/13 та №918/144/15, 922/1805/15.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди №4264-Н від 02.10.2009 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством виробничо - комерційної фірми "Світ вітрин" (ЄДРПОУ 25612187) та додаткові угоди №4 від 31.03.2015р. та №5 від 29.09.2015р.

3. Припинити зобов'язання за договором оренди №4264-Н від 02.10.2009р. на майбутнє.

4. Зобов'язати Приватне підприємство виробничо - комерційна фірма "Світ вітрин" (ЄДРПОУ 25612187) звільнити нежитлові приміщення площею 58,00 кв.м які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 37 (вартістю 193400,00 грн.), та повернути їх регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (ЄДРПОУ 23148337).

5. Стягнути з Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми "Світ вітрин" (61050, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25612187) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_4