Рішення

від 25.05.2016 по справі 760/19512/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Білич І.М.

при секретарі: Литвиненко Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Комфортне житло» про стягнення неустойки за договором безоплатного користування майном,-

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Комфортне житло»

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 Стягнуто з ТОВ «Компанія «Комфортне житло» неустойку за договором безоплатного користування майном від 21.02.2013 року в сумі 431863,60 грн. та судовий збір в сумі 4318,64 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ТОВ «Компанія «Комфортне житло» подало апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням норми матеріального та процесуального права. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що відповідачем відповідно до акту прийому - передачі від 16.09.2014 року повернуто позивачці токарний верстат УЦТІ вартістю 200000,00 грн. та товарний верстат ЧПУ вартістю 151550,00 грн. Товариство зазначило, що суд безпідставно не взяв до уваги фінансовий стан відповідача та згоду відповідача повернути все майно ОСОБА_1

Справа №760/19512/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4147/2016 Головуючий у суді першої інстанції:Т.Г.Оксюта Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач Сторони (представники), які беруть участь у справі в судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с.67,69). Так, 16 березня 2016 року представником позивача було подано клопотання до суду про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам укласти мирову угоду, розгляд справи було відкладено. 25.05.2016 року сторони повторно в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, а тому колегія суддів розцінила ці причини як неповажні та вважала за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності з урахуванням вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України та розглянула справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України. Неявка зазначених осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Компанія «Комфортне житло» порушило умови договору безоплатного користування майном від 21.02.2013року, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача неустойка в сумі 431863,60 грн. у відповідності до п.п.4.2 договору.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони суперечать вимогам закону та зібраним по справі доказам, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи 21.02.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Комфортне житло» було укладено договір безоплатного користування майном, відповідно до умов якого позивач передала, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання та безвідплатне користування майно.

Відповідно до акту прийому-передачі устаткування від 21.02.2013 року ОСОБА_1 було передано, а директором ТОВ «Компанія «Комфортне житло» Карпенко М.В. прийнято майно на загальну суму 594180,00 грн. (а.с.10).

Як зазначає позивач майно, що нею було передано Товариству, належить їй відповідно до договору купівлі - продажу від 12.03.2012 року, укладеного між нею та ОСОБА_2.(а.с.11-14).

Положеннями п.п. 2.1.3 Договору безоплатного користування майном від 21.02.2013 року встановлено, що ТОВ «Компанія «Комфортне житло» зобов'язаний повернути майно ОСОБА_1 по першій вимозі.

Відповідно до п.п. 3.2 даного Договору, ОСОБА_1 має право у будь-який час вимагати у відповідача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні у ТОВ «Компанія «Комфортне житло».

Згідно п.п. 4.1 договору, ТОВ «Компанія «Комфортне житло» несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на безоплатне користування і до дати повернення позивачу, а також у випадку знищення або ушкодження майна, яке використовується, або його частини, відповідач повинен за свій рахунок повернути позивачу рівну кількість аналогічного майна в належному стані.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі п.п. 2.1.3 Договору ОСОБА_1 04.09.2014 року звернулась до ТОВ «Компанія «Комфортне житло» із вимогою про повернення всього майна до 30.10.2014 року (а.с.15).

За даною вимогою 16.09.2014року ТОВ «Компанія «Комфортне житло» було повернуто ОСОБА_1 по акту прийому-передачі 2 найменування майна, а саме: токарний верстат УЦТІ вартістю 200000,00 грн. та товарний верстат ЧПУ вартістю 151550,00 грн. Всього повернуто майна на загальну суму 351550,00 грн.Вартість неповернутого майна складає 242620,00 грн.

Як вбачається з умов п.п.4.2 Договору безоплатного користування майном від 21.02.2013року, у випадку неповернення майна позивачу за першою вимогою відповідач повинен сплатити позивача неустойку в розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Так, відповідно до п.7 Договору безоплатного користування майном від 21.02.2013 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Комфортне житло» вбачається, що даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.10.2014 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим.

Разом з тим, у вимозі про повернення всього майна, з якою ОСОБА_1 04.09.2014 року звернулась до ТОВ «Компанія «Комфортне житло», ОСОБА_1 власноручно зазначила про те, що вона повідомляє ТОВ «Компанія «Комфортне житло» про розірвання Договору та пропонує в термін до 30.10.2014 року повернути належне їй на праві власності майно відповідно до акту прийому-передачі устаткування від 21.02.2013 року, що є невід'ємною складовою договору (а.с.15).

Отже з наведеного вбачається, що вказаний договір безоплатного користування майном був розірваний позивачкою 04.09.2014 року і відповідач був зобов'язаний повернути майно до 30.10.2014 року. Оскільки позивачкою договір було розірвано, положення договору про сплату неустойки припинили також свою дію і неустойка стягненню не підлягає у відповідності до вимог ч.2 ст.653 ЦК України.

Позивач не надала суду доказів того, що вона вимагала від відповідача повернення майна до 04.09.2014 року.

Дана обставина не взята судом до уваги.

Відмовляючи позивачці у позові про стягнення неустойки, колегія суддів бере до уваги те, що ОСОБА_1 не позбавлена права вирішувати питання про повернення їй майна та стягнення збитків у випадку їх заподіяння неповерненням майна переданого нею за договором відповідачеві.

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з наведених підстав.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Комфортне житло» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4749,81 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Комфортне житло» задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Комфортне житло» судовий збір у розмірі 4749 (чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 81 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: