Постанова

від 11.09.2012 по справі 8914/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2012 р. № 2-а- 8914/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙПХАУС" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пайпхаус» (далі - ТОВ «Пайпхаус») звернулося до суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС), в якому, з врахуванням уточнення, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 року № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 року № НОМЕР_2, стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Металург-2010», оскільки за даними операціями товар був поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ «Пайпхаус» порушено вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість всього у сумі 835 983 грн. та податок на прибуток у сумі 961 381,00 грн. за рахунок відображення в обліку з податку на приток та податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Металург-2010», котрі реально не відбулись з посиланням на акт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Металург-2010» від 29.02.2012 року № 344/23-30/37365818. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Пайпхаус», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31153536, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Індустріальній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з 14.11.2000 року, зареєстроване платником податку на додану вартість з 21.11.2000 року, номер свідоцтва 200031237.

Індустріальною МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС проведена виїзна документальна перевірка ТОВ «Пайпхаус» (код ЄДРПОУ 31153536) з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Металург-2010» (код платника 37365818) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 15.06.2012 року № 1180/22-207/31153536.

09.07.2012 року з посиланням на даний акт Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було винесене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 961 381,00 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 961 381,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 044 978,75 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 835 983,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 208 995,75 грн.).

Як встановлено судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображення в акті від 15.06.2012 року № 1180/22-207/31153536 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Пайпхаус» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Металург-2010», котрі реально не відбулись.

Судом встановлено, а представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, зроблені у акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Металург-2010» (код ЄДРПОУ 37365818) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за грудень 2011 року від 29.02.2012 року № 344/23-30/37365818, яким встановлено, що у ТОВ «Металург-2010» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 15.06.2012 року № 1180/22-207/31153536, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що 01.11.2011 року між ТОВ «Металург-2010» (в якості Постачальника) та ТОВ «Пайпхаус»» (в якості Покупця) укладено договір № 0111/2, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві поліетилен HXF 4810H, визначену у п. 1.2 цього договору (надалі іменується «продукція»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Оцінивши згаданий правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згаданий договір визнається судом належними та допустимими доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах договору № 0111/2 від 01.11.2011 року, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Металург-2010» податкові накладні від 28.12.2011 року № 314 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 28.12.2011 року № 315 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 28.12.2011 року № 316 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 29.12.2011 року № 317 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 29.12.2011 року № 318 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 29.12.2011 року № 319 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 30.12.2011 року № 320 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 30.12.2011 року № 321 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 30.12.2011 року № 322 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн., від 30.12.2011 року № 323 на загальну суму 501 590,0 грн. в тому числі ПДВ - 83 598,33 грн. та видаткові накладні № 2812-14 від 28.12.2011 року, № 2812-15 від 28.12.2011 року, № 2812-16 від 28.12.2011 року, № 2912-23 від 29.12.2011 року, № 2912-24 від 29.12.2011 року, № 2912-25 від 29.12.2011 року, № 3012-11 від 30.12.2011 року, № 3012-12 від 30.12.2011 року, № 3012-13 від 30.12.2011 року, № 3012-14 від 30.12.2011 року, якими підтверджено факт отримання ТОВ «Пайпхаус» продукції, що є предметом договору № 0111/2 від 01.11.2011 року. Також позивачем надано до матеріалів копії рахунків-фактур № 28121 від 28.12.2011 року, № 28122 від 28.12.2011 року, від 28.12.2011 року № 28123, № 29121 від 29.12.2011 року, № 29122 від 29.12.2011 року, № 29123 від 29.12.2011 року, № 30121 від 30.12.2011 року, № 30122 від 30.12.2011 року, № 30123 від 30.12.2011 року, № 30124 від 30.12.2011 року.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до матеріалів справи товарно-транспортними накладними від 28.12.2011 року № 2812/2, від 28.12.2011 року № 2812/1, від 28.12.2011 року № 2812/3, від 29.12.2011 року № 2912/1, від 29.12.2011 року № 2912/2, від 29.12.2011 року № 2912/3, від 30.12.2011 року № 3012/1, від 30.12.2011 року № 3012/2, від 30.12.2011 року № 3012/3, від 30.12.2011 року № 3012/4. Окрім того, до матеріалів справи надана копія договору на перевезення вантажів від 04.11.2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Пайпхаус» відповідно до умов якого Замовник доручає Перевізнику, а Перевізник приймає на себе виконання робіт з перевезення товару Замовника на його вимогу протягом строку дії договору та акти здачі-прийняття виконаних робіт від 28.12.2011 року, від 29.12.2011 року, від 30.12.2011 року.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та долучені до справи документи, а саме платіжні доручення № 1883 від 06.03.2012 року, № 1915 від 06.04.2012 року, № 1956 від 09.04.2012 року, № 1977 від 19.04.2012 року, № 1981 від 23.04.2012 року, № 1983 від 25.04.2012 року, № 1995 від 26.04.2012 року, № 2017 від 03.05.2012 року, № 2036 від 10.05.2012 року засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару та отриманих послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Окрім того, судом встановлено, що у подальшому придбаний ТОВ «Пайпхаус» товар за договором № 0111/2 від 01.11.2011 року позивачем було використано у власній господарській діяльності з метою виконання умов договору № 5/1 від 04.12.2011 року, укладеного між ТОВ «Пайпхаус» з ТОВ «ТД Спіропласт», відповідно до умов якого ТОВ «Пайпхаус» зобов'язується передавати у власність Покупцеві поліетилен та сантехнічну продукцію, визначену у п. 1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Також до матеріалів справи надані копії податкових накладних виписаних ТОВ «Пайпхаус» на адресу ТОВ «ТД Спіропласт», копії видаткових накладних, які підтверджують факт отримання продукції ТОВ «ТД Спіропласт», копії товарно-транспортних накладних, тобто всі документи, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань в межах вищезазначеного договору.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, актам, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ «Пайпхаус» товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6 і 8 Конституції України, ст. 2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Металург-2010» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року від 29.02.2012 року № 344/23-30/37365818.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Пайпхаус» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Крім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч. 4 ст. 70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1232; далі за текстом Порядок № 1232), суд дійшов висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають значення лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнаний належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Оскільки висновки Індустріальної МДПІ про формування ТОВ «Пайпхаус» податкового кредиту з ПДВ та валових витрат без дотримання вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складеному ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металург-2010», то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення ТОВ «Пайпхаус» податкового правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙПХАУС" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 09.07.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № НОМЕР_2 від 09.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙПХАУС" судові витрати в розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14.09.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.