Рішення

від 30.05.2016 по справі 641/2447/16-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1378/2016 Справа № 641/2447/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Нагорної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної фірми «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 про розірвання трудового контракту, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватної фірми «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 (далі - ПФ «Ленокс»), в якому просить розірвати трудовий контракт укладений 19.09.2012 року між ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зобов'язати директора ПФ «Ленокс» ОСОБА_2 внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення у відповідності до вимог ч. 3 ст. 38 КЗпП України, стягнути з ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 судові витрати .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.09.2006 року між ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 та нею укладено трудовий контракт від 19.09.2012 року згідно з яким ОСОБА_1 призначено на посаду директора Філії №1 ПФ «Ленокс», про що видано відповідний наказ №13 від 19.09.2012 року про прийняття на роботу за контрактом ОСОБА_1 та у трудовій книжці зроблено запис №24 від 19.02.2012 року. Вказаний контакт було укладено на один рік, з 19.09.2012 року по 19.09.2013 року. На усну вимогу директора ПФ «Ленокс» ОСОБА_2, позивач продовжувала працювати на посаді директора Філії протягом двох років, не зважаючи на неодноразові прохання ОСОБА_1, директором ПФ «Ленокс» ОСОБА_2 не було укладено нового трудового контракту.

У зв'язку з тим, що керівництво ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 повністю відсторонилось від контролю щодо діяльності Філії, перестало представляти і захищати інтереси та майнові права Філії у відповідних державних та контролюючих органів, позивачем було прийнято рішення про припинення контракту. Вона неодноразово намагалась встановити зв'язок та місце знаходження ОСОБА_2, однак це не вдалося зробити.

26.11.2015 року ОСОБА_1 рекомендованим листом на адресу ПФ «Ленокс» направлено заяву про розірвання контракту, однак, вказаний лист повернувся з відміткою «відмова адресата від одержання» та «закінчення терміну зберігання листа».

Враховуюче наведене позивач була змушена звернутися до суду з позовом.

У судове засідання позивач не з'явилася, про день, час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги про зобов'язання директора ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України підтримав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

До судового засідання відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 19.09.2012 року працювала у Філії № 1 ПФ «Ленокс» на посаді директора Філії № 1 ПФ «Ленокс» , що підтверджується копіями наказу про переведення на роботу за контрактом № 13 від 19.09.2012 року та трудової книжки ОСОБА_2 БТ-ІІ № 3483619 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10, 11-12).

19.09.2012 року між ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено контракт, відповідно до умов якого вказаний контракт є трудовим договором між Фірмою та Директором. Директор, з яким укладено контракт, є представником Філії при реалізації повноважень, функцій, обов'язків, передбачених положенням Філії, Статутом Фірми, виконанні рішень Засновника, дотриманні вимог законодавства України.

Згідно до п. 6.1 контракт укладається на один рік та діє з 19.09.2012 року по 19.09.2013 рік.

Пунктом 5.4.1 контракту у випадку систематичного невиконання Фірмою своїх обов'язків за контрактом або прийняття ним рішень, що обмежують чи порушують компетенцію та права директора, втручаються в його оперативно-розпорядницьку діяльність, що може призвести до погіршення фінансових результатів діяльності Філії.

Відповідно до п. 5.5 контракту при розірванні контракту з власної ініціативи директор зобов'язаний письмово повідомити про це Правління за два тижні до його розірвання.

У відповідності до п. 6.2 контракту за два місяці до закінчення терміну дії він може за письмовою угодою сторін бути продовжений або укладений на новий чи інший термін.

До матеріалів справи позивачем надано лист від 24.11.2015 року, яким позивач ОСОБА_1 повідомила директора ПФ «Ленокс» ОСОБА_2 про розірвання трудового контракту від 19.09.2012 року. Згідно до відмітки на конверті, вказаний лист повернуто відправнику у зв'язку із відмовою адресата від одержання (а.с. 13-14, 15).

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або не яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці, умови розірвання договору встановлюються за угодою сторін. Згідно із приписами п.2 ч.1 ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може укладатися на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

У відповідності до положень ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України до підстав припинення трудового договору відноситься розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно п.п. 3.1-3.2 Положення про філію №1 ПФ «Ленокс» керівництво підприємства призначає директора Філії, про що видає відповідний наказ. Директор Філії діє на підставі: цього наказу, трудового контракту, а також відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦК України - виданого доручення (а.с. 25-31).

Обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку визначається ст. 47 КЗпП України, яка зазначає, що власник або уповноважений ним органі зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Питання щодо виготовлення трудових книжок, їх зберігання та внесення записів, зокрема про прийняття, переведення та звільнення працівника, регулюється відповідно Кабінетом Міністрів України (постанова «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року №301 ) та центральним органом виконавчої влади з питань праці, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі -Інструкція).

Відповідно до відповідно до ст. 48 КЗпП України та п.1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Підпунктами 2.3. та 2.4 встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) Відповідно до п. 2.6. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У відповідності до п.2.9. виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Згідно п. 4.1 зазначеної Інструкції, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не вирішення питання про звільнення позивача з посади директора філії є порушенням прав позивача щодо вільного вибору праці. Розірвання трудового контракту між сторонами відповідно до заяви позивача від 24.11.2015 року покладає на директора ПФ «Ленокс» ОСОБА_2 обов'язок внести відповідний запис про звільнення позивача з займаної нею посади.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання контракту укладеного 19.09.2012 року між ПФ «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зобов'язання директора ПФ «Ленокс» ОСОБА_2 внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 89, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Розірвати контракт укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та Приватною фірмою «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 (м. Харків, вул. Польова,81, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10004864122, ідентифікаційний код юридичної особи 30883630).

Зобов'язати директора Приватної фірми «Ленокс» ОСОБА_2 внести до трудової книжки запис про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з Приватної фірми «Ленокс» в особі директора ОСОБА_2 (м. Харків, вул. Польова,81, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10004864122, ідентифікаційний код юридичної особи 30883630) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку .

Суддя: ОСОБА_4