Постанова

від 30.05.2016 по справі 826/4812/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2016 року 16:55 №826/4812/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів: Мазур А.С., Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, у якій просить суд:

1) визнати рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України з реєстрації, оформлення та видачі картки реєстрації-обліку, зовнішньоекономічного контракту №23-02-16 купівлі-продажу від 23.02.2016 з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», з обсягом експорту брухту чорних металів 50 (п'ятдесят) тонн, протиправним та не чинним;

2) зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України провести

реєстрацію, оформлення та видачу картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту №23-02-16 купівлі-продажу від 23.02.2016 з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію

товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», з обсягом експорту брухту

чорних металів 5 200 (п'ять тисяч двісті) тонн, протягом десяти днів з дня набрання чинності рішення суду відповідно до діючого законодавства;

3) зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, з метою

забезпечення виконання рішення суду, подати до Окружного адміністративного суду м. Києва докази реєстрації зовнішньоекономічного контракту № 23-02-16 купівлі-продажу від 23.02.2016 р. з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання чинності рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішення комісії, створеної Міністерством економічного розвитку та торгівлі України про рекомендацію зареєструвати контракт позивача із загальним обсягом експорту металобрухту - 50 тонн, замість 5200 тонн є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на те, що рішення про реєстрацію поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» зовнішньоекономічного контракту від 23.02.2016 №23-02-16 з експорту металобрухту в обсязі експорту брухту чорних металів 0,05 тисяч тонн є правомірним та не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні сторони подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі, а тому суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» супровідним листом від 23.02.2016 №23-01/02/16 подало до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на реєстрацію зовнішньоекономічний контракт від 23.02.2016 №23-02-16 на здійснення експортних операцій з брухтом чорних металів, із заявленим обсягом поставки металобрухту 5,2 тисячі тонн.

17.03.2016 на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України: (http://www.me.gov.ua) було розміщено інформацію про те, що 16.03.2016 відбулося засідання комісії з питань ліцензування господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних і кольорових металів, брухту легованих чорних металів та розгляду заявок на видачу ліцензій на експорт товарів та розподілу квот, створеної наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 19.04.2013 №414 (далі - комісія), за результатами якого прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 16.03.2016 №1.

Згідно протоколу від 16.03.2016 №1 комісія рекомендує Міністерству економічного розвитку та торгівлі України провести реєстрацію поданих суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності контрактів (договорів) у обсягах та в розрізі суб'єктів згідно з додатком до цього протоколу.

Відповідно до пункту 25 додатку до протоколу від 16.03.2016 №1 Міністерству економічного розвитку та торгівлі України було рекомендовано зареєструвати контракт товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» від 23.02.2016 №23-02-16 із загальним обсягом експорту металобрухту - 0,05 тисяч тонн, замість 5,2 тисяч тонн.

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, яким зменшено обсяг експорту металобрухту з 5,2 тисяч тонн на 0,05 тисяч тонн, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з брухтом чорних металів, брухтом легованих чорних металів та брухтом кольорових металів визначена в Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №155 (далі -Порядок №155).

Згідно пунктів 3 та 4 Порядку №155, рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації зовнішньоекономічного контракту (договору) на здійснення експортних операцій з металобрухтом приймається Мінекономрозвитку в межах граничних обсягів експорту брухту на відповідний рік.

Мінекономрозвитку протягом десяти робочих днів з дати подання документів, передбачених пунктом 2 цього Порядку, проводить їх реєстрацію, оформлення та видачу карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту (договору).

Документом, що підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічного контракту (договору), є картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту (договору). Форма картки встановлюється Мінекономрозвитку.

У разі відмови в реєстрації зовнішньоекономічного контракту (договору) заявнику направляється мотивований лист (пункт 8 Порядку №155).

З протоколу від 16.03.2016 №1 видно, що комісія прийняла рішення про рекомендацію Міністерству економічного розвитку та торгівлі України зареєструвати контракт товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» від 23.02.2016 №23-02-16 із загальним обсягом експорту металобрухту - 0,05 тисяч тонн, замість 5,2 тисяч тонн.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оформило картку реєстрації-обліку №00613364000012 зовнішньоекономічного контракту від 23.02.2016 №23-02-16 із загальним обсягом експорту металобрухту 50000 тисяч кг (0,05 тисяч тонн).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про металобрухт» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику у здійсненні операцій з металобрухтом у межах своїх повноважень здійснює із залученням інших державних та недержавних організацій аналіз потенційних запасів та складає щорічний баланс утворення та споживання металобрухту в Україні.

Згідно указу Президента України від 19.07.2013 №389/2013 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну промислову політику є Міністерство промислової політики України.

Підпунктом 24 пункту 4 Положення про Міністерство промислової політики України, Мінпромполітики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює методологічне забезпечення та складає загальнодержавні баланси попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції.

Аналіз вище зазначених норм дає підстави дійти висновку, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вирішує питання щодо реєстрації зовнішньоекономічних контрактів на здійснення експортних операцій з металобрухтом після отримання від Міністерство промислової політики України балансу утворення та споживання металобрухту в Україні, де різниця в показниках становить граничний обсяг експорту брухту на відповідний рік.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Міністерства промислової політики України із проханням надати розрахунковий баланс утворення та споживання металобрухту в Україні в 2016 році.

З матеріалів справи видно, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом від 01.03.2016 №337 затвердило Розрахунковий баланс утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік (далі - Розрахунковий баланс).

Однак, враховуючи, що рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного контракту (договору) на здійснення експортних операцій з металобрухтом приймається Мінекономрозвитку в межах граничних обсягів експорту брухту на відповідний рік (пункт 3 Порядку №155), то суд відхиляє посилання відповідача на зазначений Розрахунковий баланс, як на належні дані про граничний обсяг експорту металобрухту на 2016 рік, оскільки зазначений Розрахунковий баланс на порушення приписів статті 13 Закону України «Про металобрухт» прийнятий не уповноваженою особою, тобто не центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику у здійсненні операцій з металобрухтом.

Суд наголошує, що згідно підпункту 3 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке затверджене Указом Президента України від 31.05.2011 №634/2011, Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у складанні загальнодержавних балансів попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не складає баланс попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції, а лише приймає участь у складанні такого балансу, тобто згідно приписів підпункту 24 пункту 4 Положення про Міністерство промислової політики України, Мінпромполітики складає загальнодержавні баланси попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України з реєстрації, оформлення та видачі картки реєстрації-обліку, зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 23.02.2016 №23-02-16 з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», з обсягом експорту брухту чорних металів 0,05 тисяч тонн, без наявності інформації про граничний обсяг експорту брухту на 2016 рік, є передчасним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України провести реєстрацію, оформлення та видачу картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 23.02.2016 №23-02-16 з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», з обсягом експорту брухту чорних металів 5,2 тисяч тонн, то вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до положень Закону України «Про металобрухт» та Порядку №155 Міністерство економічного розвитку та торгівлі України має можливість прийняти один з кількох варіантів рішення: про реєстрацію або відмову у реєстрації зовнішньоекономічного контракту (договору) на здійснення експортних операцій з металобрухтом.

За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо вирішення питання реєстрації зовнішньоекономічних договорів.

Враховуючи, що вимога позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України подати до Окружного адміністративного суду міста Києва докази реєстрації зовнішньоекономічного контракту від 23.02.2016 №23-02-16 з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», з обсягом експорту брухту чорних металів 5,2 тисяч тонн випливає з попередньої, то вона теж не підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» задовольнити частково.

2. Визнати рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України з реєстрації, оформлення та видачі картки реєстрації-обліку, зовнішньоекономічного контракту №23-02-16 купівлі-продажу від 23.02.2016 з експорту металобрухту, поданого на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь», з обсягом експорту брухту чорних металів 50 (п'ятдесят) тонн протиправним та скасувати.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

4. Стягнути з Міністерства економічного розвитку та торгівлі України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс сталь» (код ЄДРПОУ 37276791) судові витрати в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді А.С. Мазур

А.Б. Федорчук