Рішення

від 06.06.2016 по справі 904/2617/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.16 Справа № 904/2617/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "ОСНОВА", м. Дніпропетровськ

до Управління внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості 6549, 36 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. б/н від 30.03.16

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Основа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управлніння внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради про стягнення 6161, 33 грн. основної заборгованості та 388, 03 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання комплексу послуг із супроводу, адміністрування та підтримки офіційного Web-порталу Дніпропетровської міської ради № 1 від 20.02.2012 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.05.2016.

11.05.2016 позивач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою суду від 11.05.2016 розгляд справи відкладено на 06.06.2016.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 138).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинерно-технічний центр «Основа» (далі - позивач, виконавець) та Управлінням внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 1 про надання комплексу послуг із супроводу, адміністрування та підтримки офіційного Web- порталу Дніпропетровської міської ради - www.dniprorada.gov.ua (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець надає послуги з супроводу, адміністрування та підтримки Web-порталу (ресурсу) Дніпропетровської міської ради на виконання програми інформаційної діяльності у територіальній громаді м. Дніпропетровська на 2012-2016 р.р., затвердженої рішенням міської ради від 30.11.11 р. за № 24/17 (код 72.10.1 згідно з ДК 016-97).

Згідно з п. 1.2 договору замовник приймає надані послуги, і оплачує, відповідно з даним договором та Актом з виконання робіт.

Вартість послуг по супроводженню Web-порталу і їх перелік затверджуються сторонами в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили, що термін надання послуг - 11 місяців, узгоджено перелік послуг відповідно до регламенту (місяць), вартість послуг регламентованого періоду (місяць) - 6161, 33 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди № 1 до договору встановлено, що замовник проводить сплату за надані послуги щомісяця, після підписання акта виконаних робіт, та не пізніше 10 числа наступного місяця, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми - 6161, 33 грн. (арк. с. 13).

На виконання умов договору, позивач за період лютий-грудень 2012 року надав, а відповідач прийняв, послуги згідно регламенту на загальну суму 67774, 63 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 17-27).

Також, позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату вищевказаної суми (арк. с. 53-63).

Відповідач здійснив часткову оплату вартості наданих послуг, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 6161, 33 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг згідно наданих актів приймання-передачі виконаних робіт та не надано доказів їх оплати на суму 6161, 33 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 6161, 33 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 09.04.2012 по 02.07.2013 у розмірі 388, 03 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, задовольняє дану вимогу частково у розмірі 383, 47 грн., оскільки позивачем при здійсненні нарахування трьох відсотків річних було невірно визначено період нарахування, а саме не було враховано положення пункту 5 додаткової угоди № 1 до договору, відповідно до якого оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця та те, що 2012 рік мав 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1377, 04 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 26371722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Основа» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, б. 42, кв. 60; ідентифікаційний код 33384816) основний борг у сумі 6161, 33 грн., три відсотки річних у розмірі 383, 47 грн. та 1377, 04 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.07.2016

Суддя ОСОБА_2