Рішення

від 24.05.2016 по справі 910/6253/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016Справа №910/6253/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад"

про стягнення 814 435,90 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Соколик Д.І. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮніТім Груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до КТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад" про стягнення 814 435,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 2707 від 27.07.15 р.

Ухвалою від 06.04.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.04.2016 р.

19.04.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 19.04.2016 р. розгляд справи було відкладено на 10.05.2016 р.

Судове засідання 10.05.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання призначено на 24.05.16р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.05.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮніТім Груп» (надалі - ТОВ «ЮніТім Груп», Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажприлад» (надалі - ТОВ «Спецмонтажприлад», Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 2707 (надалі - Договір, Додаток № 1).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, Позивач як Постачальник зобов'язується поставити (передати) у зумовлені строки (строк) другій Стороні - Відповідачу як Покупцеві - товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість товару погоджується Сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

За п. 4.1. Договору, розрахунки між Сторонами здійснюються у безготівковій формі відповідно до умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Відповідача на рахунок Позивача, що вказаний у даному Договорі відповідно до умов цього Договору. Грошові зобов'язання Відповідача за цим Договором перед Позивачем вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на рахунок Позивача відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору, Відповідач за поставку замовленої партії товару зобов'язується проводити передоплату Позивачу у розмірі 80 % від вартості замовленої партії товару. Остаточний розрахунок у розмірі 20 % від вартості замовленої партії товару Відповідач здійснює після повідомлення Позивачем про готовність відвантаження товару зі складу Позивача.

За п. 6.1. Договору, передання та приймання товару здійснюється відповідно до видаткових накладних, що складені згідно з специфікаціями, в яких відображена кількість, асортимент та ціна замовленого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до умов Договору поставив та передав у власність Відповідача Товар на загальну суму 602 992,00 грн. що підтверджується видатковою накладною № РН-00007 від 05.08.2015 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар не виконав, на час прийняття рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 602 992,00 грн.

19.12.2015 р. на адресу Відповідача Позивачем було надіслано претензію-вимогу вих. № 155/01/15 від 18.12.2015 р. за Договором поставки № 2707 від 27.07.2015 р. про оплату заборгованості у розмірі 602992,44 грн. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів оплати суми у розмірі 602 992,00 грн. суду не надано.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 172 272,93 грн. за період з 05.08.2015р. по 28.03.2016р. (237 календарний день) , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з н. 10.2. Договору, за несвоєчасну оплату за товар Відповідач сплачує на користь Позивача, на вимогу Позивача, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення та за весь період прострочення, а також документально підтверджені збитки, що виникли у Позивача у зв'язку з невиконанням умов цього Договору Відповідачем.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах договору погодили, що неустойка нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

Враховуючи наведене, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За здійсненим судом перерахунком, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 143 715,05 грн. за період з 05.08.15р. по 03.02.16р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 143 715,05 грн. пені за період з за період з 05.08.15р. по 03.02.16р., 11 432,88 грн. 3% річних, 27 737,65 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку не надав, стверджувань позивача не спростував.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажприлад» (ідентифікаційний код 32664270, адреса: 03194, м. Київ, бул. Кольцова, буд. 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮніТім Груп» (ідентифікаційний код 33639015, адреса: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83, прим. літ. «А» кім. 320) 602 992 (шістсот дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві ) грн.. 44 коп. - сума основного боргу, 143 715 (сто сорок три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 05 коп. пені, 27 737 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять сім) грн.. 65 коп. інфляційних, 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. .88 коп. 3% річних та 11 788 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 17 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.05.2016р.

Суддя І.О.Домнічева