Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/5123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.05.2016Справа №910/5123/16 За позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екран» простягнення 27  543,40 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії (надалі – «Концерн») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екран» (надалі – «Товариство») про стягнення         27  543,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №26р від 01.01.2011 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24  545,10 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2  455,35 грн.,  3% річних у розмірі 167,02 грн. та інфляційних у розмірі 375,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.04.2016 р. Ухвалами господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р. та 16.05.2016 р. розгляд справи відкладався на 16.05.2016 р. та 30.05.2016 р. відповідно. Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками повідомленням про оголошення перерви в судовому засіданні. Місцезнаходження відповідача за адресою: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 99, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові. Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.01.2011 р. між Концерном (виконавець) та Товариством (замовник) був укладений договір на технічне обслуговування антенних систем №26р (надалі – «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, надавати замовнику послуги з технічного обслуговування чотирьох антенних систем (обладнання) на даху технічної будівлі Концерну, а замовник зобов'язаний прийняти та відшкодувати вартість наданих послуг в порядку та на умовах, що визначені цим договором. За змістом п. 4.1 Договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2015 р. замовник сплачує виконавцю вартість надання послуг, яка щомісячно складає 5  039,06 грн. з ПДВ. Згідно з п. 4.3 Договору замовник перераховує суму вказану в п. 4.1 договору, на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Додаткової угодою від 01.01.2015 р. до Договору сторони погодили продовжити термін дії договору до 31.12.2015 р. На виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 24  545,10 грн., що підтверджується актами виконання робіт (наданих послуг) за період з серпня по грудень 2015 року. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 24  545,10 грн. Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Із матеріалів справи (актами виконання робіт (наданих послуг) за період з серпня по грудень 2015 року) вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 24  545,10 грн. При цьому, акти за червень, листопад та грудень 2015 року хоча і не містить підпису уповноваженої особи та печатки установи відповідача, вважаються підписаним з урахування відсутності в матеріалах справи доказів існування зауважень та/або заперечень відповідача стосовно якості та вартості наданих позивачем послуг. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 4.3 Договору замовник перераховує суму вказану в п. 4.1 договору, на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За таких обставин, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг у розмірі 24  545,10 грн. на момент звернення позивача із позовом до суду настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 24  545,10 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги Концерну про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 24  545,10 грн. є правомірними та обґрунтованим. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2  455,35 грн.,  3% річних у розмірі 167,02 грн. та інфляційних у розмірі 375,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.09.2015 р. по 25.02.2016 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 7.3 Договору в разі не оплати чи/або несвоєчасної оплати за надані послуги у строки, зазначені у ч. 4 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але загалом не більше подвійної облікової ставки НБУ від цієї суми. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 2  455,35 грн.,  3% річних у розмірі 167,02 грн. та інфляційні у розмірі 375,93 грн. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Концерну заборгованості у розмірі 24  545,10 грн., пені у розмірі 2  455,35 грн.,  3% річних у розмірі 167,02 грн. та інфляційних у розмірі 375,93 грн. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. ВИРІШИВ: 1.  Позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії задовольнити повністю. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екран» (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 99; ідентифікаційний код 13668567) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код 01190043) заборгованість у розмірі 24 545 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 10 коп., пеню у розмірі 2 455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 167 (сто шістдесят сім) грн. 02 коп., інфляційні у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 01.06.2016 р. Суддя                                                                                                               В.П. Босий